Эта опция сбросит домашнюю страницу этого сайта. Восстановление любых закрытых виджетов или категорий.

Сбросить

Экономика

У нас залишкові проблеми "свинки імені Російської Федерації" — режисер Олесь Санін

Є така ідея — в кінотеатрах України перед початком сеансів коказувати короткі трихвилинні фільми, зняті українськими режісерамі, відомими за своїми повнометражним стрічками. Її мріє зробити реальністю Андрій Різоль, ініціатор проекту "Дивись українське — твори своє майбутнє!". Для того, щоб українські фільми знайшли свій шлях до глядача, а глядач повірив, що в Україні починає зароджуватися своє кіно.

Саме так — "Своє кіно" — називався перший етап цього проекту — конкурс кіносценаріїв, 20 переможців якого стали основою для створення добірки фільмів короткого метру (всього до участі було надано більше 500 робіт).

Вже почали коказувати в кінотеатрах фільми "На своїй землі", "Паперове се рце", "Двері", чекають виходу "Моно", "На краю" і "Голос".

Одним з режисерів, що взяли участь у проекті ставши Олесь Санін, відомий своїми художніми фільмами Поводир" та "Мамай" і документальним — "Переламний момент" про Майдан і війну на Донбасі, знятим у партнерстві зі знаменитим американським документалістом Марком Джонатаном Харрісом.

З безлічі дивно точних висловлювань Олеся про те, що відбувається навколо, найсильнішим вважаю таке:

"На наших очах сталося нівелювання грошів, як цінності. Ми могли будувати собі будинки, наймати машини, складати золото в банки. Банки пограбували, машина розбилась, будинок підпалили — війна. Ми побачили, що все матеріальне дуже легко втратити, а справжня цінність — це сім"я, твої діти, люди, яких ти любиш, це ті, з ким ти почуваєшся щасливим. З голоду не помер, прокинувся — взагалі щастя". Нам треба прискорювати годину

Олесь, чому ви погодилися на запрошення Андрея Різоля прийняти участь у проекті "Дивись українське? Що вас зацікавило?

До цього проекту я приєднався з дуже прагматичних причин: я відчуваю, що в нас немає багато часу, щоб різко збільшити кількість контактів українського глядача з українським кіно. Тобто, нема часу, щоб сказати, через 10 років воно у нас з"явиться, і все буде добре. Нам треба прискорювати годину.

Олесь Санін (праворуч) з Андрієм Різолем, ініціатором проекту "Дивись українське — твори своє майбутнє!"

То як короткометражки на три хвилини можуть в цьому допомогти?

Ясно, що зняти велику кількість повнометражних художніх фільмів на різні тими, познайомити глядача з новими режісерамі, їх стилями і історіями — процес довгий. А нам вже зараз важливо доказати, що ми існуємо і вже — "Скоро на екранах!"

Як це зробити? Рекламними анонсами талантів. Є можливості кінотеатрів: рекламні блоки перед фільмами, які ми всі не дуже любимо, але там є трейлери фільмів, і тому ми це терпимо. Тому ці короткометражки зроблено в форматі трейлерів — двох-трьох-хвилинних спотів. Коли я згодився оцінювати сценарії, саме ця ідея мене гріла.

Я собі уявляв, як прийду в кінотеатр дивитися кіно — не важливо яке — і там побачу шматочок свого, українського. Тоді я буду знаті: ага, є артисти, режисери, які можуть зняти отаке на дві хвилини. І вже буду чекати від них наступної роботи. Це ж дуже проста форма й, до того ж, лояльна до публіки, яка постійно нам каже: ану покажіть, що ви можете.

В маленькій формі ми вже бачимо потенціал. Стає зрозумілим, де ми зараз, на що, взагалі, здатні.

Що для вас було найціннішим у конкурсі сценаріїв? Адже ви прочитали всі 500 робіт, що були надіслані на конкурс?

То було схоже на божевілля. Альо після третьої сотні починаєш отримувати задоволення. Вже під кінець я відчував себе якимось аналітиком чи психологом. Альо я побачив зріз — це ж величезна кількість авторів. Кожен з них пише про своє, але вражає кількість тих, про які вони думали. Коли читаєш один твір, декілька творів, це не так помітно.

Було цікаво аналізувати куди ми пливемо, і дуже приємно було усвідомлювати фантастичну різножанровість історій, велике розмаїття стилів і бачіті експерименти.

У нас, нарешті, виникає, така, каста талантів.

Чому вибрали для зйомок сценарій "Паперове серце"?

Я взявши абсолютно не притаманну для себе історію. Вона взагалі не підходить мені, не з мого жанру, але я хотів спробувати, чи зможу я з цим працювати. Це був тотальний експеримент.

Мені було дуже важливо зробити кіно на колінах, я відчував у ньому великий потенціал, але в ньому була небезпека. Бо малесенькі роботи мі звикли сприймати як рекламний продукт, ми не звикли його дивитися.

Ті, що я взявши до роботи, точно розумію, що це буде історія післясмаку, в якій треба за досить короткий проміжок часу не створити рекламний меседж, а зруйнувати.

На зйомках фільму "Паперове серце"

На зйомках фільму "Паперове серце"

На зйомках фільму "Паперове серце"

Дуже дивна форма — створення заради зруйнування...

Так, створення заради зруйнування нашого сприйняття, бо все, що там відбувається, воно відбувається, фактично, за кадром. І мені було цікаво, чи зможу я, взагалі, попрацювати з таким, як кажуть "тонким французьким кіно". Для мене та історія є великою.

Ми живемо в часи, коли нам кожен день повідомляють "загибла людина, 30 поранених...". Ми розуміємо, що тут просто при нас йде апгрейд історії. І для нас вже груба сила не є новиною. Ми з цим, в принципі, звикли жити. Ми ж з Майдану потрапили в оцю історію "кидання каміння" один в одного. Ми потрапили в епоху середньовічного мислення, де тільки груба сила є аргументом. А тут на якесь підростаюче дерево чувак не наїхав. Історія від Олеся Саніна

Якось товариш-історик, який зараз консультантом на іншій моїй короткометражній історії, каже: "Олесь, ти знаєш чим ми сьогодні займалися?" — "Чим"? "Ми зараз в історичний музей затягували кам"яну бабу з Луганська".

Показує мені фотографію: "Цю бабу витягли з лінії обстрілу. На нейтральній території стояв місцевий краєзнавчий музей, а при вході стояли дві кам"яні баби. Хлопці телефонували, що одну прямимо попаданням знищило, а по іншій просто ціляться". Вони вночі пішли втрьох і три кілометри тягнули на українську територію на ковдрах та на своєму одязі. Щоб було зрозуміло, її потім ставили 15 чоловіків. І це ніхто не зафіксував. Ці хлопці просто захищають батьківщину. Їм реально серце болить, що там шматок каменюки якійсь, альо це наше.

"Стає зрозумілим, де ми зараз, та на що, взагалі, здатні".

Мені здається, що це момент такого ніжного, майже беззахисного, у тексті "Паперового серця". У цій війні важливо не зсучитися, важливо, якщо не можеш посадити дерево, збережи ті, що є.

Це кіно я робив для себе — хотів зрозуміти, чи я не втратив відчуттів у цій грубості.

Від нещодавно була страшенна злива, я проїжджав на машині. І кошеня змило прямо посеред дороги. Я не зміг проїхати, зупинився, вийшов, весь змок. Всі — куди, чувак, поламався? Побачили, що я кошеня підібрав, вийшли, почали ділити, хто забере. Це було неочікувано.

У нас з'єднання явилася велика динаміка відчуття, що можна щось втратити. Переписується суспільний договір з країною

Цікаво, як почувається режисер, який після складних повнометражних фільмів звертається до короткого метра?

Чесно кажу, все одне готуєшся хоч до кадру, хоч до дня зйомок, як для великого метру. Це все одно великий задум, твоя душа.

Я знімав це не як фестивальний фільм, його не журі буде дивитись. У мене журі буде сидіти у залі — людина з відром попкорну. Тільки що був вибух і бігла Анджеліна Джолі, а зараз полетить зірковий гвинтокрил. А що буде між цими епізодами? Я спробував екранізувати цю паузу.

Час такий, що ми мусимо активізувати такі історії. Тому що ми по-іншому починаємо усвідомлювати дуже багато речей, навіть, побутових. У нас заново переписується суспільний договір з країною. Ми повинні ці правила написати.

І що обов'язково повинно бути в новому суспільному договорі? Які правила?

У будь-якій країні є закон між людьми, як не повбивати одне одного, що таке добро, що таке зло, ступінь лояльності до тих чи інших вчинків. На що ми готові заради успішності і щастя нас, як суспільства. Ми тепер кажемо: або влада міняйся, або влада посунься.

Так само і в кіно. Приходити розуміння, що ми мусимо знімати не просто фільми, які подобаються особисто нам і нашим друзям, а фільми, які актуальні і потрібні людям.

Масовий глядач у кінотеатрі хоче видовища, як ви хочете примусити цього глядача дивитися українські фільми?

Це повинна бути універсальна історія. Специфіка американського кіно у тому, що вони працюють на тих проблемах, які є практично в кожного, знаходять тими, які актуальні для шкірного. На відміну від європейського, яке шукає унікальність і крайність цієї унікальності, стосунки, де герой буде на грані — божевільний алкоголік чи однонога повія — це щоб шокувати і здивувати публіку.

А є свій шлях у українського кіно?

Ми зараз живемо в ситуації фатуму, тому що пройшли через Майдан, всі поневіряння з владою, війну. Ми разом, альо в будь-яку мить може статися така подія, що — все. Але ми навчились з цим жити. Це дуже сильно. Емоційний діапазон в Україні зараз дуже розширився. Співучасть болі, співчуття іншому, я думаю, взагалі є дуже високою якістю людей.

А якщо ця якість стосується нації, це говорити про ті, що вона жива. Ми зараз стали нацією з великим серцем. Люди, що можуть щось спільно переживати — можуть бороти. А якщо ти з холодним носом і вважаєш, що тебе це ніяк не стосується — це завжди смерть.

Якщо говорити про кіно, то сталася незворотня історія, яка, зобов'язує кінематографістів говорити більше про сучасне, а не ті, що смороду собі бажають. Люди хочуть на екрані смотреть історії про себе. І не важливо, про наш час ми розповідаємо, про якесь середньовіччя чи фантастику.

І до речі, наша специфіка в тому, що у нас не особливо приживається хорор. А здавалося б, касовий жанр, популярний у всьому світі. Тобто це найменш цікаво, тому що всі ці зомбі-шоу ми бачимо на вулицях. Народження нових міфів

Майдан змінив ваше ставлення до того, чим все життя займаєтеся? Ві фіксували ті, що з нами відбувалось тоді?

Більшість кінематографістів, кого я знаю, фіксували. Хтось зробив фільм з цього, хтось не зробив. Я не збирався, але зробив ("Переламний момент" в партнерстві з американським документалістом Марком Джонатаном Харрісом — delo.ua).

Коли у мене випала нагода, колеги зі Штатів запропонували: ві це знімли, давайте щось зробимо разом. Я за це взявся. Для мене це була якась відповідь.

Просто ти бачив історію, такі новини, що навіть не уявляв собі, що станеш їх учасником. Ми пережили історії простих людей: того хлопця-вірмена, який читав вірші Шевченка, а потім він загинув. Це не людських рук справа, хто це міг отак скласти, оцей випадок, оцей фатум.

Ця енергія непізнаного живе з нами, тому люди стали, мені здається, більш релігійними, але не церковними. Михайлівський собор, ставши просто актуальним. Собор, який був построєний якимось мером. З культурологічної точки зору, відбудовано храм, який художники бігцем-бігцем розписали, розмалювали до річниці — євроремонт такий був. А потім він став прихистком для студентів, а потім він став лікарнею. А потім люди почали йти до Бога, але не як до намальованого на стіні. А до того, хто давав захист, спільні сили, до того, хто давав жити.

З цим ми стали спільністю і побачили народження нових міфів. При нас народжувалися нові міфи. Кіно і є міф.

Я дуже сподіваюсь, що нам вдасться відвоювати глядачів і екрани в кінотеатрах. І їх не буде лякати, що це український фільм, українська мова, і квиток коштує 100-150 гривень. Люди будуть дивитися цікаві історії.

Ви ж були на передовій, все бачили своїми очима. Чому не робите фільм про війну?

Я декілька разів підходив до цієї тими, у мене були готові сценарії, я читав, від чогось одразу відмовлявся, тому що це не пересічна подія. Альо я не знаю, як я можу запропонувати людям, умовно кажучи, шоу — шоу для очей, душі — що я можу запропонувати людям більш того, що вони побачили живцем.

Я там був, я знаю тих людей, які захищали аеропорт. Альо я не знаю, наскільки буде співрозмірною історія шоу-бізнесу з тим, що сталося.

Для мене недостатньо написати, що люди були сильніші за бетон. Тому що на Майдані я був свідком розстрілу людей. І останній, кого вбивши снайпер, був хлопець, який стояв від мене в метрі, і я допомагав нести його до готелю, в якому розкрутилась лікарня. Вірив, що він мусів вижити. А куля виявилась сильнішою, ніж твої всі розкази про "добро побєдіт зло". Може він вірші писав, ти точно знаєш, що він не долюбив, не домріяв — від така штука. У кіно все одне, в тій чи іншій мірі, ти робиш шоу з того всього, а це дуже важко.

А хто, на вашу думку, має право зняти фільм про нинішню війну?

Я вважаю, що є два режисера, які мають моральне право знімати про це. Це Ахтем Сейтаблаєв — у людини просто вкрали батьківщину. Я дуже добре знаю Ахтема, він має дуже добрі внутрішнє відчуття справедливості і справедливої відповіді, як художник, на цю всю історію. У нього та пружина має зворотній бік. Це ті, що не рухає авторами, які про "заробити грошей, заробити славу". Це його частина життя, і що б не робилося — це буде чесно, це буде відкрито, у нього є душа, він іде на це відкрито, бо будь-які інші мотивації, будуть забирати правду з фільму. А зараз не можна робити кіно без правди.

А ще є Християн Джерегі, який взагалі змінив громадянство на українське, пішов служити в армію, працював там медиком, реально на війні був. Він зараз буде знімати короткий метр. Він там теж найшов щось своє — історія про те, як солдат рятує тварин. Це ж зовсім про інше розмова, це інша розмова про війну.

Можна багато говорити красиві фрази, що "від мі ще повинні це все пережити". Я ж учень Леоніда Осики, який знімав фільми про війну. Це ціле покоління, вони жили цим. Я не міг зрозуміти, чому шістдесятники, режисери тих часів, не знімали класні фільми — всі воювали, всі знали. По-перше, для них багато речей були просто реальністю і не актуалізувалися в міфи. А по-друге, знімати прийшло покоління хлопців, які не воювали, яким було тоді 10-14 років. Для них війна була міфом слави, і вони не довоювали, не долітали. Тому прийшли ці міфічні герої, не люди з окопів, які смердять людським... ( подробнее )

Топ-5 причин чому вдома холодно

В розпал опалювального сезону деякі мешканці багатоповерхових будинків скаржаться, що у квартирах ледь теплі або холодні радіатори опалення. Або навіть при гарячих батареях в квартирі все одно холодно. Звинувачують, як водиться, теплопоставщика (місцеву котельню, ТЕЦ, комунальне підприємство). Однак якщо розібратися, холод в квартирі може мати цілий набір причин, які допоможуть розібратися тільки фахівці — енергоаудитори. Перш ніж робити поспішні висновки і займатися самолікуванням" квартири, варто згадати про те, що холод це тільки симптом проблем опалювальної системи будівлі, а причин може бути набагато більше. Недотоп

Наприклад, у центральному тепловому пункті, який розподіляє теплоносій відразу по 4-6 будівель, можуть бути зіпсовані насоси, які забезпечують необхідний тиск в системі. Або великі втрати тепла в магістральних трубопроводах. Або десь на шляху теплопроводу сталася аварія з витоком теплоносія.

Там, де будинки опалюють від окремих котелень, недотоп може бути пов'язаний зі свідомою економією на паливі, або неефективною роботою самої котельні. Щоб не платити за непоставленное в будинок тепло, необхідно встановлювати загальнобудинкові теплові лічильники. Вони фіксують факт отриманих гігакалорій. Якщо в будинку горизонтальна система опалення, то має сенс встановити в квартирах індивідуальні лічильники тепла. Несправна система опалення будівлі

Банально можуть бути повітряні пробки в опалювальній системі, які не пропускають теплоносія. Їх може зіштовхнути фахівець, що обслуговує будинок.

У самій будівлі в індивідуальному тепловому пункті також можуть погано працювати насоси. Наприклад, якщо вони спочатку недостатньої потужності, сильно зношені або давно не ремонтувалися. Можуть бути перекрито засувки і клапани, йдуть значні домішки холодної води.

Сама опалювальна система може бути засмічена, якщо її регулярно не промивають перед кожним опалювальним сезоном.

Відповідно, варто подумати про її промиванні і модернізації ІТП.

При модернізації ІТП бажано його автоматизувати. Щоб температура теплоносія регулювалася автоматично в залежності від температури повітря на вулиці. Це не тільки набагато зручніше, ніж регулювати засувки вручну, але ще й дозволяє заощадити всім жителям будівлі щонайменше 25% витрат на опаленні. Розбалансована система опалення

Буває, що в одному і тому ж будинку в деяких квартирах дуже спекотно і люди відкривають вікна, а в інших — надто холодно. Це симптоми того, що в будівлі розбалансована система опалення.

Розбалансування відбувається через втручання сусідів у систему розподілу тепла по будинку. Наприклад, хтось поставив собі батареї більшого розміру, ніж передбачено проектом будівлі, а хтось використовує теплоносій для теплих підлог.

Деякі виносять батареї на балкон, забираючи таким чином тепло у своїх сусідів і опалюючи вулицю, а не квартиру.

У них самих, до речі, від цього теж може бути холодно.

Бувають випадки, коли деякі сусіди роблять несанкціоновані врізки в систему опалення в підвалі і гарячого водопостачання і підводять додаткові обсяги тепла до себе в квартиру прямо з підвалу. Всі ці випадки необхідно досліджувати і вести діалог на рівні всього будинку. Для балансування опалювальної системи необхідно установлювати балансувальні клапани. Погана термоізоляція будівлі

Радянські будівлі (панельки, хрущовки, чешки та інші) будувалися за дешевими технологіями і зводилися дуже швидко. Тоді не замислювалися про енергоефективність і додаткового утеплення. У будинках радянської забудови можна заощаджувати до 70% тепла після додаткового утеплення в поєднанні з модернізацією системи опалення.

Утеплювати треба повністю весь периметр будівлі за "правилом безперервної лінії": стіни, горище, дах, підвал. Так зване клаптева утеплення окремих квартир може призводити до появи плісняви та грибка усередині приміщень із-за зсуву "точки роси" і шкодити конструкції будівлі.

Клаптевий утеплювач може замокати і відпадати від вітру.

На горищі і даху потрібно перевіряти щільність прилягання утеплювача в місцях виходу труб. Також на рівні всього будинку варто замінити вікна на енергоефективні, а також двері в під'їзді. Також бажано встановити на двері доводчики або пружини, щоб тепло не втрачалося в під'їзді. Інженерні комунікації також необхідно утеплити аж до поверхні вентилів. Тепловтрати в квартирі

Деякі причини холоду можуть ховатися і в самій квартирі. Наприклад, засмічені радіатори, які необхідно регулярно промивати, в ідеалі перед кожним опалювальним сезоном. Забиті батареї погано віддають тепло.

Старі неефективні вікна і утеплені відкоси, містки холоду також можуть бути причиною низької температури в квартирі особливо в морози. Встановлені з порушенням технології віконні рами можуть мати щілини по периметру. Їх необхідно герметично ізолювати. А при наявності энергоэффетивных вікон протяги можуть виникати у випадках, якщо погано прилягають гумки ущільнювача. Його потрібно відрегулювати. Також варто використовувати ущільнювач і для вхідних дверей. Герметизувати потрібно навіть розетки, від яких теж може протягати.

Важливо стежити за тим, щоб радіаторні батареї не були загороджені меблями.

Корисно використовувати короткі штори, щоб теж не закривали батареї і тепло вільно поширювалася по квартирі.

Всі озвучені проблеми та можливості їх вирішення може досліджувати энергоадитор, який до того ж скаже, скільки можна заощадити на опаленні в будівлі. Енергоаудитора також запропонує план енергоефективних заходів, звіт про енергоаудит вкаже їх вартість, терміни окупності та джерела фінансування. Деякі прості заходи мешканці будинку можуть зробити без особливих витрат, такі як, наприклад, встановлення пружин на парадні двері або заміна розбитих вікон у під'їзді. Деякі заходи можна вимагати від керуючої компанії.

Для комплексних заходів з утеплення будівлі можна залучити грантове фінансування від місцевих бюджетів. Наприклад, у Києві діє програма для ОСББ та ЖБК "70/30". 70% вартості комплексних енергоефективних заходів може профінансувати мерія, а 30% — мають профінансувати мешканці за рахунок власних коштів. Або вони можуть, не витрачаючи свої власні кошти, залучити інвестора в особі енергосервісних компаній (ЕСКО).

ЕСКО можуть профінансувати і виконати модернізацію опалювальної системи, збалансувати стояки, забезпечити економію тепла і моніторинг споживання енергоресурсів на рівні всього будинку. Приклади такої модернізації вже є у бюджетній сфері. Наприклад, у Києві ДТЕК ЕСКО модернізував опалювальні системи у двох дитячих садочках за энергосервисному контрактом з містом.

Показники економії перевищили очікування — більше 50% економії тепла на одному садку та понад 46% економії на іншому об'єкті було досягнуто за підсумками жовтня.

Протягом усього строку дії ЕСКО-контракту, інвестор забезпечує сервісне обслуговування нового обладнання, моніторинг використання енергоресурсів, і забезпечує економію. Повернення інвестицій забезпечується за рахунок частини досягнутої економії. А по завершенні терміну дії контракту всі модернізоване обладнання і 100% залишаються у мешканців будинку. Виходить, що не докладають особливих зусиль і не вкладаючи інвестицій, мешканці будинку отримають економію, комфорт та поліпшене житло.

подробнее )

Bitcoin вже коштує більше $19 тисяч

Вартість однієї монети Bitcoin "пробила" позначку в $19 тис.

Про це свідчать дані біржі coinmarketcap.com.

Вранці курс Bitcoin виріс до $19 202, за добу додавши у вартість майже 9%. Ринкова капіталізація валюти становить майже $324 млрд.

Нагадаємо, 11 грудня Чиказька біржа опціонів (CBOE) провела перші торги ф'ючерсними контрактами на биткоины, вартість яких на той момент становила $17 тис.

Як повідомлялося, Євросоюз введе нову, посилену систему правил поводження на ринку криптовалют і онлайн-платежів з-за ризику відмивання коштів та фінансування тероризму.

подробнее )

У НБУ пояснили падіння курсу гривні: свята і видатки бюджету

Ослаблення гривні в грудні пов'язано із дією традиційних сезонних факторів: збільшенням закупівель напередодні великих свят і активізацією Міністерства фінансів щодо виконання видаткової частини бюджету, заявив в. о. голови Національного банку України Яків Смолій.

"Кінець року — традиційний, нічого специфічного не відбувається", — сказав він на зустрічі з членами Європейської бізнес асоціації у Києві в п'ятницю.

Смолій підкреслив, що у випадку дуже великих коливань Нацбанк виходив, і буде виходити на ринок для їх згладжування.

В. о. голови НБУ зазначив, що в цілому в поточному році стабільна ситуація на валютному ринку дозволила центробанку купити в резерви майже $1,5 млрд.

Коментуючи вихід курсу гривні на готівковому ринку до рівня 28 грн/$1 при закладеному урядом в держбюджеті-2017 прогнозі офіційного курсу гривні на кінець цього року у 27,8 грн/$1, Смолій ще раз підкреслив, що Нацбанк не прогнозує курс національної валюти.

Він зазначив, що середньорічний курс гривні в поточному році становить 26,5-26,7 грн/$1 при закладеному 27,2 грн/$1 у держбюджеті-2017.

Як повідомлялося, гривня на міжбанківському валютному ринку в п'ятницю знизилася до 27,715 грн/$1 з 27,445 грн/$1 у попередній робочий день. Національний банк України (НБУ) в цей день аукціон не проводив. За даними НБУ, середньозважений курс гривні на міжбанківському валютному ринку в цей день знизився з 27,41 грн/$1 до 27,6351 грн/$1 — найнижчого її значення з середини січня цього року.

Найвищого значення — 25,44 грн/$1 — гривня в цьому році досягла до кінця серпня, після чого почалося її поступово ослаблення, зокрема, у вересні курс долара до гривні виріс на 3,4%, у жовтні — на 1,1%, у листопаді — на 1,1%, з початку грудня — на 1,8%.

Нагадаємо, Кабінет міністрів влітку розраховував основні параметри загального фонду держбюджету на 2018 рік, виходячи з середньорічного курсу долара в 29,2 грн/$.

подробнее )

Латвійці купили 10% банку "Південний"

Латвійська компанія Villa Flora увійшла в число акціонерів українського банку "Південний", викупивши пакет акцій у розмірі 9,982%, що раніше належав East Capital Financials Fund AB.

Як повідомив банк у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), при цьому East Capital Financials Fund AB вийшов зі складу акціонерів банку.

"Частка акціонера East Capital Financials Fund AB (Швеція) зменшилася з 9,982% до 0%, у тому числі у загальній кількості голосуючих акцій з 9,982% до 0%, що відбулося в результаті здійснення угоди купівлі-продажу акцій на вторинному ринку", — зазначено в повідомленні.

Банк "Південний" заснований в 1993 році.

Згідно з даними Нацбанку, на 1 січня 2017 року Юрію Батьківщину, батьку Алли Ванецьянц, безпосередньо належало 18,7062% акцій, опосередковано — 19,4969%, А. Ванецьянц — відповідно 11,2371% і 13,8859%.

Крім цього, великим акціонером банку був Марк Беккер з прямою участю 19,1539% і сукупним 23,5680%.

Згідно з даними Нацбанку України, на 1 жовтня 2017 року по розміру загальних активів (21,941 млрд грн) банк займав 14-е місце серед 88 діючих банків.

подробнее )

Сбербанк Росії завершив продаж української "дочки"

Ощадбанк Європа, дочірня компанія групи Сбербанк РФ, завершив операцію з продажу частки у розмірі 99,9% VS Bank (Україна) групі "ТАС". Про це повідомляє прес-служба російського банку.

Ощадбанк здійснює цю угоду в рамках реалізації стратегії виходу з банківського ринку України.

Зазначається, що операція була схвалена Антимонопольним комітетом, Національним банком, а також Європейським центральним банком.

Засновником і основним акціонером групи "ТАС" є Сергій Тігіпко.

Станом на 1 липня за розміром активів VS Банк займав 28-е місце (3,6 млрд грн) серед 88 діючих банків.

Нагадаємо, нещодавно Тігіпко купив неплатоспроможний банк "Новий". Він також є власником Таскомбанку і Universal Bank.

подробнее )

Незважаючи на швидкий розвиток інтернету, тривалість перегляду ТБ зростає у всьому світі — генпродюсер ТЕТ

Інтерв'ю провели Ірина та Ілля Мельниченко (15 та 13 років), спікери всеукраїнської конференції "Завтра_2037", художники-аніматори, хоумскулеры, музиканти.

Як ви вибрали сферу діяльності?

На телебаченні я з самого дитинства — мої батьки все життя працювали в цій сфері і, природно, з самого раннього віку я була "по той бік екрану". Звичайно, на початку мене зачарувало все, хотілося займатися і кіно, і геймингом, і анімацією... Але мені не вистачало терпіння і розуміння предмета. І, врешті-решт, я зрозуміла, що просто обожнюю контент — особливо реаліті-шоу. В таких проектах працюєш і живеш одночасно. Немає чіткого тексту, відпрацьованих ситуацій... Є життя. Тому телебачення стало моїм життям.

На що ви орієнтуєтеся, випускаючи нове шоу?

Перше і головне — це очікування аудиторії. Я не можу брати на себе відповідальність і говорити про те, що я розумію абсолютно все, що потрібно нашій аудиторії. Природно, ми проводимо масу досліджень, задаємо різні питання, і намагаємося зрозуміти, чого хочуть наші глядачі сьогодні, і що їм може бути цікаво через 2-3 роки. Постійно спостерігаю за світовими трендами, щоб сформувати орієнтири і на їх основі планувати розвиток свого каналу.

А жіночу інтуїцію в роботі використовуєте?

Звичайно. Куди ж без неї?! Що я відчуваю, у що вірю — це моя внутрішня основа життя. Іноді інтуїція може підказати дуже цікаві варіанти. Але в будь-якому випадку на одній інтуїції не випливеш. Завжди потрібно діяти, враховувати багато факторів і працювати.

Яка цільова аудиторія найскладніша?

Складніше визначити не те, як працювати з певною цільовою аудиторією, а окреслити чіткий сегмент цієї аудиторії. Протягом життя у людей відбувається переоцінка, зміна цінностей, пов'язаних з різними періодами життя — школа, університет, сім'я, кар'єра... Орієнтуватися на всіх і відразу неможливо. У кожного продукту є активна аудиторія і ті люди, яким цей продукт абсолютно не цікавий. Потрібно чітко зрозуміти, на яких людей ти орієнтуєшся, який їм потрібен контент, і через який канал його доносити оптимальним чином.

Ви припиняєте фінансування шоу, яке не користується популярністю?

Це зробити неможливо, оскільки шоу, яке вийшло в ефір, профінансовано вже майже на 100%. Тому питання треба розглядати дещо інакше. Знімається з ефіру шоу, яке не отримало високі рейтинги? У кожного продюсера телеканалу своє бачення такої ситуації. Я цього не роблю — шоу в будь-якому випадку заробить гроші і я вважаю, що краще заробити менше, ніж не заробити взагалі.

Як ви думаєте, скільки ще буде жити телебачення?

Дискусія про те, що інтернет вб'є телебачення зараз ведеться досить активно. Але я працюю в цій сфері вже 16 років і весь цей час телебачення "вмирає". Воно може вмирати ще не один десяток років, і за цей період ще можна зробити багато цікавого.Щоб довести це, наведу результати щорічного дослідження, яке проводить незалежне агентство Eurodata TV. Незважаючи на швидкий розвиток інтернету, з кожним роком тривалість перегляду телевізора збільшується у всьому світі. Чому це відбувається? Ми продовжуємо дивитися телевізор, але при цьому паралельно щось шукаємо на планшеті, переглядаємо новини або читаємо стрічку в соціальній мережі... А телевізор весь цей час продовжує працювати. Інтернет просто надав альтернативу і додаткові варіанти роботи з аудиторією. Наприклад, глядач дивиться серіал по телевізору, паралельно пише свою думку про нього в соцмережі або замовляє в магазині таку кофтинку, як у головної героїні.

Але! При цьому відбувається паралельний розвиток телебачення та мережі. Як телебачення впливає на мережу, так і мережа впливає на той контент, який ми споживаємо по ТБ. Якщо раніше серіал можна було розтягувати на 200-300 серій, то сьогодні, з-за впливу інтернет-відео, доводиться прискорювати розвиток сюжетів на ТБ, серії стають динамічніше, манера перегляду змінюється.

Яку ставку ви робите на ролики, викладаються на YouTube?

По-перше, це додаткова монетизація. По-друге, таким чином ми охоплюємо аудиторію, з якою ми не можемо контактувати через телевізор. І по-третє, це ще один канал просування бренду.

Ви коли-небудь стикалися з гендерною нерівністю?

Це прекрасне запитання, про це зараз багато дискутують. У своєму житті мені не доводилося стикатися з проявами гендерної нерівності, хоча про це чую з усіх боків. Я ж бачила інші приклади утиску — відсутність підтримки жінок вищестоящими жінками. У нас немає взаємодопомоги, немає почуття сестринства, немає звички допомагати більш юним і недосвідченим колегам-жінкам, і це прикро. Але скоріше, це зворотний ефект гендерної нерівності.

Якщо б на вашому місці працював чоловік, його зарплата була б вище, як ви думаєте?

Думаю, немає. У всякому разі, не в цьому холдингу.

Чи знайомі ви з поняттям "Скляна стеля"?

У моїй практиці такого не було, але я чула про двох випадках, пов'язаних з дискримінацією жінок на роботі. Причому цікаво, що обидва вони відбулися у представництвах зарубіжних корпорацій. На мій погляд, це поняття і ситуації, пов'язані з ним, відживають своє. В Америці воно ще працює, але в Європі про нього, наскільки я знаю, не особливо чули.

Як ви думаєте, з чим це пов'язано?

Думаю, що сьогодні дівчаток вже не виховують з точки зору ролі дружини і матері. Сучасні жінки вільні у своєму виборі. Хочеш — будуй кар'єру, хочеш — лети в космос, хочеш — розвивай своє хобі і заробляй на ньому або просто розвивай свій талант господині і кулінара. Обмежень немає. Жінки самі собі їх створюють з різних причин. Я, наприклад, знаю, що у мене поки не реалізовані дві сфери життя — це спорт і соціальна активність. Але я переконана, що прийде час, і ці два напрямки я охвачу. Мені цього хочеться, значить, я це зроблю.

Вам коли-небудь доводилося плакати з-за роботи?

Робочих моментів, які довели мене до сліз, я не пам'ятаю. І до робітників, і до неробочим моментів я намагаюся ставитися розсудливо. Але одного разу на роботі я все-таки ридала. Це було, коли я читала сценарій 12-серійного фільму про акушерів, які працюють у гарячих точках. Картина могла б вийти чудова, але, на жаль, у нас не було фінансових можливостей для роботи над нею.

У вас є хобі?

Так. Це моя робота. Телебаченням не можна займатися з дев'яти до шести. Ти або живеш цим, або не займаєшся взагалі. А плюс до цього у мене росте двоє прекрасних дітей. Яке ще хобі потрібно?

Ви будете реалізовувати проект, який неприйнятний для вас, як для людини, але, як продюсер ви бачите в ньому великі перспективи?

Я повинна дивитися на проекти з точки зору бізнесу, а не з точки зору особистих переваг. Звичайно, бувають продукти, які мені не подобаються, але вони дуже перспективні. В таких ситуаціях я намагаюся знайти в них хоч якийсь сенс, тому що завжди поєднувати свої бажання і необхідність заробляти гроші неможливо. Доводиться робити вибір, але я не роблю те, що суперечить моїм цінностям. Я завжди перебуваю в процесі пошуку нових форм роботи, сучасних продуктів, цікавих нашої аудиторії, шляхів розвитку каналу...

Інтерв'ю проведено в рамках проекту "Завтра_2037", де талановиті діти України діляться своїми неймовірними винаходами і досягненнями. На заході ви почуєте концентрат інсайтів для маркетологів, HR-фахівців, прогресивних викладачів, батьків і всіх, хто активно замислюється про завтра. І все це — від футурологів, візіонерів майбутнього — сьогоднішніх підлітків.

подробнее )

Чому "закон трьох посилок" не буде ефективним

Боротьба з контрабандою — дуже важлива задача для держави. "Укрпошта" повністю підтримує наміри знизити рівень нелегальних перевезень. Проте обраний інструмент навряд чи принесе результат: стягувати мито з посилок із Китаю, де середній чек за статистикою менше $10, вийде дорожче для держави.

На нашу думку, дана ініціатива досить суперечлива.

По-перше: ініціаторами змін до Податкового Кодексу не надано розрахунків очікуваного доходу до державного бюджету. Ми прогнозуємо, що нові надходження до бюджету будуть менші за витрати держави на адміністрування. Досвід країн, які пішли шляхом зменшення розміру безмитного ліміту, демонструє тенденцію зменшення доходів до державного бюджету. Так, після скорочення безмитного ліміту з $200 до 22 євро у Білорусі, згідно даних регіональних митних служб, відбулось зменшення обсягів імпортних "дрібних пакетів" з планових 24 млн шт. до фактичних 12 млн шт. Крім того, на цьому фоні у Білорусі спостерігається активізація "сірих" перевізників, що доставляють імпортні відправлення нелегальними каналами через Росію.

Механізмів обійти дані обмеження безліч, наприклад, оформити замовлення на близьких, чи скористатися за відповідну плату послугами юридичних осіб (на яких обмеження не розповсюджується).

При цьому зменшується конкуренція на ринку та створюються додаткові перешкоди для клієнтів. Ті, хто раніше обійшовши норми податкового законодавства, матимуть змогу робити це знову. Достатня подивитися на великих імпортерів, які працюють як сотні або тисячі ФОПів.

По-друге: не визначені механізми стягування мита. Жодним чином не зрозуміло, як держава буде адмініструвати "четверту посилку"?

Міністерство фінансів виступало з ініціативою створення бази отримувачів, яка повинна працювати в онлайн-режимі та об"єднувати усіх гравців логістичного ринку. Якщо дві посилки прийдуть одночасно Укрпоштою, а дві — іншим оператором — з якої рахувати міто? Яким чином збирати персональні дані (ІПН) із зарубіжних майданчиків, як цей реєстр повинен працювати у некомп"ютеризованих офісах сільської місцевості? Відповідей на ці та інші питання немає. Тому цілком зрозуміло, що учасники ринку і Європейська бізнес асоціація розкритикували законопроект. Натомість, протягнути дану ініціативу вирішили без обговорень в один день внесенням змін у Податковий Кодекс.

Виконання вимог закону потребуватиме від держави створення та підтримки захищеної ІТ-системи для зберігання даних, впровадження системи реєстраційних номерів для нерегулярних імпортерів, контролю стандартів якості процедур митного оформлення та ін. Оператори мають понести витрати на збір, аналіз та перевірку даних для імпорту, витрати для оформлення митних декларацій, впровадження системи реєстраційних номерів для нерегулярних імпортерів та ін. За нашими підрахунками загальні витрати тільки на ІТ становитимуть більше 150 млн грн.

І по-третє: кінцевий споживач послуги отримає значне збільшення часу очікування відправлень та збільшення тарифів, якими оператори компенсуватимуть понесені фінансові витрати.Оскільки суттєво зросте кількість відправлень для оформлення, пропорційно зросте годину, необхідний для цього, кількість митних інспекторів, кількість співробітників Укрпошти або інших операторів, необхідних для супроводу цих відправлень та ін.

Клієнт не радій буде відстояти в черзі і дізнатися, що для того, щоб отримати посилку за $5, (наприклад з AliExpress), необхідно піти і заплатити мито у розмірі $1. І це за умови, що єдина державна база на зависне, як це щороку відбувається з системою електронного декларування. При цьому замовлений товар на внутрішньому ринку у посередників буде коштувати набагато дорожче. І кому це вигідно?

подробнее )

Western Union почала блокувати переклади криптовалют

Міжнародний сервіс грошових переказів Western Union почав кампанію проти банківських операцій, пов'язаних з криптовалютами. Про це пише cointelegraph.

Рішення компанії заборонити послуги або транзакції, пов'язані з криптовалютами, регулюється внутрішніми правилами.

Один з користувачів Reddit повідомляє, що компанія поінформувала криптовалютную біржу Kraken про те, що вона не обробляє транзакції, пов'язані з цифровими валютами, тому що це суперечить її внутрішнім правилам.

Наголошується, що це рішення WU може негативно вплинути на роботу криптовалютных бірж, а також споживачів, які використовують кріптовалюти.

Це також може вплинути на прибутковість компанії, оскільки в довгостроковій перспективі вона втратить багато бізнесів, враховуючи зростаючу популярність криптовалют у всьому світі.

Заборона WU на транзакції, пов'язані з криптовалютами, аналогічний діям різних фінансових організацій по всьому світу, які не дозволяють своїм клієнтам купувати і продавати цифрові валюти. Деякі банки навіть закрили рахунки, пов'язані з криптовалютами.

Хоча це поганий прецедент для ринку віртуальних валют, ніхто з аналітиків не сумнівається в тому, що це ніяк не позначиться на зростаючому, останнім часом, курсі биткоина.

Раніше стало відомо, що PayPal блокує облікові записи користувачів, які пов'язані з криптовалютой. Відомо, що компанія негативно ставиться до биткойну та іншим криптовалютам.

Нагадаємо, що сьогодні біткойн на біржі Bitfinex оновив історичний рекорд — $12,160 тис.

подробнее )

З наступного року великі корпоративні позичальники зобов'язані проводити аудит

Великі корпоративні позичальники з 2018 року зобов'язані проводити аудит фінансової звітності, повідомив директор департаменту фінансової стабільності центробанку Віталій Ваврищук.

"З 2018 року починає діяти правило, яке вимагає, щоб всі позичальники, які мають кредит понад 200 млн грн, обов'язково проходили аудит. Фінансова звітність повинна бути підтверджена аудитом. Ми вважаємо, що банк, який видає такий великий кредит, повинен отримати підтвердження коректності звітності від незалежного аудитора. Інакше не може бути впевненості в тому, що фінансові показники відображають реальний стан справ у цій компанії",— сказав Ваврищук в ході зустрічі в НБУ з керівниками підприємств, які беруть участь в опитуванні щодо ділових очікувань.

За його словами, у випадку, якщо бізнес функціонує як холдинг, необхідно надавати фінансову звітність не тільки тій компанії, яка безпосередньо залучає кредит, але і всієї групи.

"Це створює певний короткочасний дискомфорт у зв'язку з додатковими витратами на аудиторів, але, з іншого боку, зрозуміла фінансова звітність і прозорість позичальника забезпечують кращу оцінку кредитних ризиків і, відповідно, нижчу ціну кредитних ресурсів", — додав Ваврищук.

Він також повідомив, що для оцінки кредитоспроможності клієнта не можна використовувати так званий "управлінський звіт".

"Ми хочемо, щоб компанії подавали офіційну звітність, яка б лягла в основу оцінки платоспроможності компанії. Позичальники повинні ставати прозорими", — сказав Ваврищук.

подробнее )