Порошенко в ООН: війна, голодомор і Північна Корея

Опубликованно 09.10.2017 05:10

У зовнішньополітичній порядку тема України давно змістилася з перших позицій, в ООН обговорюють нові-старі проблеми і кризи — Даиш, тероризм, Іран і КНДР. Очевидно, Петро Порошенко намагався виправити ситуацію, але показати вийшло лише повний провал президентського спічрайтінг.

У другий день публічних дебатів генеральної асамблеї ООН половина місць у головному залі пустує. Велика політика, найчастіше, відбувається в кулуарах, а в публічній площині зазвичай вербализируют домовленості для журналістів, глядачів і дипломатів третіх країн.

Не пощастило Україні і з часом виступу: до прем'єр-міністра Великобританії Терези Мей залишалося ще довго, а іранський лідер Хасан Рухани вдосталь познущався над вчорашнім виступом Дональда Трампа. І в цілому — день видався не дуже щедрим на дійсно значущі виступу.

Тому не дивно, що і Петро Порошенко затримався на свій виступ перед генеральною асамблеєю.

У нього були важливіші справи — обговорити з радою безпеки ООН миротворчу місію на Донбасі

В радбезі ООН Порошенко озвучував передбачуваними тези — територіальна цілісність повинна бути дотримана, РФ повинна вивести свої війська, брехні росіян більше ніхто не вірить.

Підкріпив свою позицію український президент теж традиційно — показав паспорта російських військовослужбовців з тимчасово окупованих територій. Хоча Порошенко використовував у дипломатичних діалогах стару тактику, він досить конкретно позначив проблему — російська агресія, і намагався не виходити за її межі.

Разюче відрізнялося його виступ перед генеральною асамблеєю. Росія залишилася головною темою, але акценти змістилися в бік емоцій.

"Україна страждає від конфлікту останні три роки, це смерті 10 тис. чоловік і окупація 7% території, а 20% її економіки захоплена, зруйновано або викрадено", — малював для публіки безрадісну перспективу безпросвітного пекла в країні Порошенко.

Цифри, звичайно, відповідають дійсності, але в інтерпретації президента Україна немов нічим не відрізнялася Сирії, зануреної в громадянську війну і без світлого майбутнього в найближчій перспективі.

Порошенко не єдиний, хто прийшов до Генасамблеї розповісти про внутрішні проблеми. Але хтось вирішив, що Україні добре б пограти в геополітику і висловитися з приводу Північної Кореї. Зрозуміло, що метою було відхреститися від чуток про постачання українських двигунів режиму Кім Чен Ина, але формулювання підібрали відверто дивні і недоречні.

Замість заклику розслідувати канали постачання двигунів для корейської ядерної програми, Порошенко "рішуче засудив нещодавні дії КНДР"

Закінчується час України як тимчасового представника за столом ради безпеки ООН, але це не означає, що зараз час ігор в осуд Північної Кореї. Це відволікає увагу світу від наших власних проблем. Аналогічно дико виглядали ремарки в бік "численних конфліктів в Африці", прихильності України ідеям сталого розвитку та боротьби зі змінами клімату в рамках Паризького угоди.

І вже точно Порошенко не варто закінчувати свою промову розповіддю про Голодомор

Банальна гра на комплексі жертви давно не працює — навіть вірменська делегація в ООН дуже рідко використовує карту геноциду своїх співвітчизників турками. І усмішки представників російської делегації на цьому моменті не можна було не помітити.

Визнання Голодомору геноцидом українців, безумовно, важливо, але не зараз. Не в момент, коли позиції України на міжнародній арені настільки слабкі, а дипломати втомилися слухати одне і те ж.

На балконі преси під час промови Порошенко журналісти зізнавалися, що нічого нового в риториці українського президента не почули, і це точно не те, що хотілося б почути від них після виступу.

Андрій Сусленко, журналіст і учасник програми ООН "Reham al-Farra Memorial Journalism Fellowship 2017", зазначив, що "виступ Порошенко не змінилося з минулого разу — емоційно, але абсолютно не запоминаясь".

Основна невдача виступу — спроба охопити всі теми, з-за чого розмився фокус головної проблеми України — агресія РФ. Схоже, спічрайтери забули, що Україна — поки тільки регіональний, а не світовий гравець. Є теми, про які нам необхідно говорити, про щось- краще промовчати. Особливо, якщо немає достатнього впливу, щоб відкривати ногою двері і розповідати делегатів Генасамблеї анекдоти про пінгвінів, як це робить ізраїльський прем'єр Нетаньяху.

До того ж, частина делегатів все ще сприймає Україну як проблему, в результаті — навіть наші союзники не хочуть слухати подібні речі. Проблема виступу Порошенка в ООН, скоріше в тому, що він погодився вимовити цю промову без критичного погляду з боку.

І вже точно президенту Порошенко не варто брехати про судову реформу. Вже нікого не обдуриш, як би не старався.

Категория: Экономика