Чому в європейській країні платять за приїзд швидкої допомоги — інтерв'ю з керівником мережі приватних клінік Швеції
Опубликованно 21.11.2017 00:03
Delo.UA поспілкувалося з Деніелом Оманом під час воркшопу на тему "Вимірювання результатів і реалізація сучасних ціннісних бізнес-моделей у сфері охорони здоров'я". Воркшоп пройшов 27-28 жовтня. Він один із трьох у навчальній програмі, організованої Медичної лабораторії "Сінево Україна"
Розкажіть, як працює система здравоохранения в Швеції?
Вся медицина в Швеції побудована на страхової моделі. Для кожного громадянина країни медичне страхування обов'язкове. Наявність страхового полісу дозволяє громадянам звертатися до медустанови і отримувати допомогу по хвороби.
Скільки коштує медстраховка?
Базова страховка коштує від 800 до 1 тис. євро на рік. Пакет покриває послуги сімейного лікаря (терапевта і педіатра). Екстрена медична допомога, тобто виклик швидкої, у Швеції платний. Але так було не завжди, був час, коли викликати швидку нічого не коштувало, тоді люди почали зловживати цим і викликати лікаря з приводу і без. Тепер екстрений виклик коштує грошей. Платна у Швеції та спеціалізована медична допомога, тобто відвідування таких лікарів, як окуліст або хірург. Операції теж платні.
Так, у нас високий рівень медицини, але при цьому в державних лікарнях довгі черги, в середньому прийом лікаря треба чекати 90 днів. Крім того, застаріле обладнання і незадоволений умовами роботи медперсонал. У таких медустановах висока плинність кадрів. Щороку близько 25% співробітників звільняється з госбольниц.
А хто оплачує страховку?
Все працююче населення платить податки до держбюджету, з якого, власне, і формується бюджет на медицину. Держава оплачує 10% від базової страховки кожному жителю країни і 100% незахищеним верствам населення (пенсіонери, діти до 16 років тощо).
Що стосується працездатного населення, то решта 90% їм оплачує компанія, де вони працюють. Якщо в трудовому договорі це не закріплено, то людині доведеться самостійно оформити медстраховку. Але можна придбати і дорожчу страховку, де буде більш широкий перелік послуг і вона буде поширюватися на вторинну і третинну щабель медицини.
Які страхові компанії працюють у вас?
Спочатку у нас були тільки державні страхові компанії, тепер же на ринку працюють як державні, так і приватні страховики.
Як приватні клініки працюють у медсистеме?
Розповім на прикладі моєї мережі приватних клінік GHP Specialty Care AB. По-перше, ми беремо участь у державних закупівлях на медпослуги разом з госбольницами. Близько 45% доходів всіх приватних клінік Швеції наповнюються з держбюджету. У свою чергу, бюджет госбольниц на 90% складається з держзамовлення. По-друге, ми працюємо зі страховиками за загальноприйнятими схемами.
А що на рахунок персоналу, ви згадали, що близько 25%, які працюють в держлікарнях звільняються. Вони переходять у приватний сектор?
Швидше за все, так. Але питання не в грошах, адже рівень оплати в державних і приватних лікарнях однаковий. Наприклад, хороший лікар може отримувати до 10 тис. євро в місяць. Медсестра до 4,5 тис. євро, а санітари до 3,5 тис. євро. У більшості випадків люди йдуть з-за великих навантажень і поганих умов праці. У приватному секторі все більше нормованого і передбачувано. Лікар може регулювати свій графік самостійно.
Ви досить велика приватна мережа лікарень. Розкажіть, як побудована ваша робота?
На ринку Скандинавії мережа GHP Specialty Care AB існує вже 11 років. У неї входить 24 клініки, які знаходяться в Швеції, Данії, Фінляндії та ОАЕ. Кожна з клінік має свою спеціалізацію. Основні напрямки діяльності — проблеми опорно-рухового апарату, нейрохірургія, діабет. Зараз 25% всієї мережі — це центри хірургії спини та ортопедії. В наших планах розвиток мережі по всіх напрямках медицини. А зростати ми маємо намір "органічно", виходячи з попиту клієнтів. В середньому наша прибуток зростає на 8% в рік.
Чому було прийнято рішення виходити на ринок Близького Сходу — ОАЕ?
Ви знаєте, було кілька причин. По-перше, переглянувши статистику нашої відвідуваності в Скандинавії в 2006 році, ми побачили, що багато наших пацієнтів жителі Близького Сходу, а саме ОАЄ. По-друге, вивчивши ринок ОАЕ, ми побачили, що там дуже низький рівень медичного обслуговування та завищені ціни на них.
Першу клініку ми відкрили в 2008 році. А на сьогодні у нас вже 4 власних клінік, місткістю від 150 до 50 ліжко-місць. У планах GHP розширити свою присутність в цьому регіоні.
Скільки коштує відкрити одну лікарню вашої мережі?
Мінімальна сума вкладень в одну лікарню 20 млн євро. Зазначу, що в цю суму не входить будівництво самої будівлі. Тому в кожному регіоні ми шукаємо локального партнера, який надасть приміщення. Так було і в ОАЕ, на нашу ідею відгукнувся місцевий інвестор.
Які особливості роботи в східному регіоні?
На Близькому Сході високий попит на лікування опіків, діабету, серцево-судинних захворювань.
Як тільки вийшли на ринок, зіткнулися з браком кваліфікованого медперсоналу та не релевантної ціною за послуги. Навіть зараз в закладах мережі працює тільки 15% місцевого населення, а всіх інших фахівців ми привезли зі Скандинавії.
На що ви звертаєте увагу при виборі країни, в якій відкриваєте лікарню?
Вихід на новий ринок витратний процес, не лише грошей, але й часу. Для початку ми проводимо аналіз ринку. Отримані дані допомагають зрозуміти, що тут відбувається, хто наш потенційний клієнт, які особливості законодавства. Потім відкриваємо офіс в цій країні, запускаємо підготовчу кампанію, стежимо за локальними гравцями і фармвиробниками. Паралельно шукаємо нашого майбутнього партнера, так як самі стіни лікарень ми не будуємо, ми привозимо в нову для нас країну наших експертів і послуги.
На даний момент, наша довгострокова стратегія — зміцнити нашу присутність на тих ринках, на яких ми вже працюємо.
А як щодо виходу на український ринок?
На даний момент ми не плануємо виходити на нові ринки, і Україна не виключення. Зараз, ми отримали пропозицію з Китаю та ряду інших країн, але всім відмовляємо. Коли ми планували виходити на ринок Чехії, Англії, Єгипту, ми навіть розглядали Росію, але вчасно зрозуміли, що це дуже дороге задоволення. Адже на кожному з ринків своя культура, законодавство і потрібно багато зусиль, щоб стати дійсно хорошим клінікою. Потрібно знати багато дрібниць.
Якщо б ви запитали нас про це 6-7 років тому, ми б сказали: "Чому б і ні?!". Але зараз ви для нас недостатньо розвинені, і до того ж занадто маленькі. Плюс, ми не впевнені, що вкладені в Україну інвестиції окупляться.
Як щодо медичного туризму. Ви розвиваєте це напрям у себе в клініках?
Якщо говорити про медичному туризмі, то для нас це не пріоритетний напрямок. У нашому баченні, це складний ланцюжок взаємовідносин людей з різних країн, культур, суспільств. Ми ніяк не розвиваємося в цьому сегменті і не відкриваємо представництва в інших країнах. Завдяки пацієнтам з Близького Сходу, ми побачили, що іноземні клієнти дуже вимогливі і їм важливо присутності близьких під час лікування. Досвід показує, що як тільки планувався візит клієнта з Близького Сходу, то доводилося приймати пацієнта ще з 5-10 близькими.
Зараз, ми вважаємо, що медичний туризм не варто інвестувати. Хоча у нас багато клієнтів з Європи, Китаю, Росії.
З України до вас приїжджають?
Серед наших пацієнтів немає українців. А ось чому на нас немає попиту з боку українців, я навіть не знаю.
Категория: Экономика