Останній цвях в кришку Сінного ринку: Що буде далі на місці скандальної забудови
Опубликованно 10.12.2017 01:34
Крок вперед, два назад
Киянці Ользі Івановій в жовтні виповнилося 53 роки, з них останні 20 років вона живе на Бульварно-Кудрявській біля колишнього Сінного ринку. До недавнього часу це був тихий і спокійний район. Однак наприкінці минулого року тут почалося будівництво житлового центру "Ярославів Град".
За словами місцевої жительки, будівництво йде вдень і вночі, у вихідні та на свята. Як результат — на місці, де 9 місяців тому був лише котлован, вже побудовано 8 поверхів.
"Будинок ще не добудований, а вже закриває мені вид на вулицю. А з-за постійного шуму неможливо виспатися", — розповідає жінка.
Однак це навіть не половина. Всього на цьому місці має бути 14 будинків висотою в 19 поверхів. При цьому, згідно з Генпланом міста, будувати в цьому місці вище 27 метрів заборонено.
Про це мерові Києва Віталію Кличку архітектори нагадують у зверненні від 29 листопада 2017 року.
"За чинним законодавством, посадові повноваження мера столиці не передбачають права одноосібного прийняття рішень у містобудівній галузі. Особливо такі, що непоправно спотворюють життєве середовище і відверто суперечать чинному Генплану", — йдеться в листі.
За день до цього мер Києва Віталій Кличко підписав "мирову" з забудовником Сінного ринку компанією "Емпоріум Пропертіз".
"Нарешті досягнуто компроміс, на якому наполягала громадськість, активісти і місцеві влади. Ми довго вели переговори, переконували в необхідності прислухатися до думки громади, щоб зняти соціальну напругу навколо цього будівництва. І я сподіваюся, що домовленості будуть виконані", — заявив Кличко.
Мер Києва Віталій Кличко і представник компанії-забудовника Олександр Перехрест. Фото: kiev.klichko.org
Мер говорив про те, що домовився знизити поверховість найвищих будівель на три поверхи — з 22 до 19. Тобто з 81 метра до близько 70 метрів. Однак це більш ніж 40 метрів перевищує допустимий максимум. Чому ж так сталося?
"У нас був лише один союзник в боротьбі проти зграї Яреми і Даниленко. Їм був мер Києва Віталій Кличко. Але він нам встромив ніж у спину", — повідомила громадська активістка, захисниця Сінного ринку Юлія Нікітіна.
15 листопада мер Києва приїхав на територію будівництва. "Я обіцяю, що до 17 листопада тут паркану не буде. Ми даємо забудовнику три дні для знесення паркану", — оголосив Кличко.
Однак до 17 листопада паркан не простояв. У ніч на 16 листопада його знесли члени партії "Національний корпус". Але вже через три дні паркан знову стояв наче нічого не сталося. Крім того, забудовник навіть пофарбував його в кольори національного прапора.
Фото: Facebook.com
"21 листопада, 16:30. Паркан стоїть, борд чіпляють. Схоже, мерія робить вигляд, що "все пропало", тому що не здійснює жодного кроку до реальних заходів реагування", — повідомила громадська активістка Лідія Гончаренко.
Київська влада пояснили свою позицію тим, що вони не можуть ні на що вплинути, а в усьому звинуватили ДАБІ. "Земля в особистій власності, дозвіл у забудовника є. У мене немає ніяких законних підстав, щоб заборонити будівництво", — виправдовувався мер столиці.
У свою чергу ДАБІ знімає з себе відповідальність за будівництво і перекладає її на міську владу та Міністерство культури. Представниця останнього Тамара Мазур вважає, що у неї були всі підстави підписати дозвіл на будівництво.
"Не бачу законних підстав відмовити в будівництві. Історична планування на Львівській площі вже порушена, там нічого зберігати. Ми все зробили правильно", — пояснила Тамара Мазур.
Заступник міністра культури Тарама Мазур. Фото: daily.rbc.ua
При цьому позиція міста щодо Сінного ринку відрізняється від позиції щодо Скверу Небесної сотні на вулиці Михайлівській. Тоді, на початку 2016 року, петиція на захист Скверу зібрала 10 тис. голосів за рекордні 60 годин.
Після цього місто активно виступив на захист земельної ділянки від забудови. Не все було рівно, однак 23 травня 2017 року Апеляційний суд міста Києва залишив у власності міста ділянку на вулиці Михайлівській.
"Ми виграли суд. Засідання затримали на годину. Представник відповідача був відсутній. Вперше. Від нього надійшло клопотання про перенесення засідання через лікарняного. Однак стратегія відповідача по затягуванню процесу була невдалою. Суд став на бік закону і киян", — заявила громадська активістка Євгенія Кулеба.
Однак ця стратегія відмовилася програшною щодо Сінного ринку. Активісти зазначають, що на кону дуже великі гроші, а саме будівництво має представників у вищих ешелонах влади. Є безліч непрямих підтверджень, що за будівництвом стоять колишній генпрокурор Віталій Ярема, Анатолій Даниленко і Геннадій Ільїн, але довести це нереально, коріння йде в офшор. Що далі?
За словами самих активістів, підписання меморандуму — це тільки початок їх боротьби. Однак самі вони зізнаються, що легальних методів боротьби у них не залишилося.
Як зізналася Юлія Нікітіна, думки активістів розділилися. Частина планує оскаржувати рішення мера, у тому числі в суді. Сама Нікітіна вирішила зосередитися на інформуванні міжнародних партнерів України про реальний стан справ у сфері захисту культурної спадщини та інтересів городян.
Мер Києва Віталій Кличко тримає макет будинку-монстра на місці Сінного ринку. Фото: Facebook.com
Проте в ефективності звернення до суду активісти сильно сумніваються.
"Ми не будемо подавати позов до суду, оскільки точно програємо. Ми вже програли дві справи. Перша справа про те, що не можна працювати на вихідних. Забудовник через підставних осіб подав позов проти себе ж і виграв цю справу. Другий раз ми програли, коли суд дозволив забудовнику відновити огорожу. Тому українським судам більше не вірю", — заявила Ольга Іванова.
Поки одна сторона руйнувала паркан, а інша його відновлювала, будівництво продовжувалося. Якщо такі темпи збережуться, то вже до літа наступного року перші власники квартир зможуть починати ремонти в своєму новому житлі. І так буде продовжуватися до тих пір, поки українці своєю гривнею не проголосують за збереження історичної спадщини і не перестануть купувати житло в скандальних новобудовах.
Категория: Экономика