Незважаючи на швидкий розвиток інтернету, тривалість перегляду ТБ зростає у всьому світі — генпродюсер ТЕТ

Опубликованно 13.12.2017 04:07

Інтерв'ю провели Ірина та Ілля Мельниченко (15 та 13 років), спікери всеукраїнської конференції "Завтра_2037", художники-аніматори, хоумскулеры, музиканти.

Як ви вибрали сферу діяльності?

На телебаченні я з самого дитинства — мої батьки все життя працювали в цій сфері і, природно, з самого раннього віку я була "по той бік екрану". Звичайно, на початку мене зачарувало все, хотілося займатися і кіно, і геймингом, і анімацією... Але мені не вистачало терпіння і розуміння предмета. І, врешті-решт, я зрозуміла, що просто обожнюю контент — особливо реаліті-шоу. В таких проектах працюєш і живеш одночасно. Немає чіткого тексту, відпрацьованих ситуацій... Є життя. Тому телебачення стало моїм життям.

На що ви орієнтуєтеся, випускаючи нове шоу?

Перше і головне — це очікування аудиторії. Я не можу брати на себе відповідальність і говорити про те, що я розумію абсолютно все, що потрібно нашій аудиторії. Природно, ми проводимо масу досліджень, задаємо різні питання, і намагаємося зрозуміти, чого хочуть наші глядачі сьогодні, і що їм може бути цікаво через 2-3 роки. Постійно спостерігаю за світовими трендами, щоб сформувати орієнтири і на їх основі планувати розвиток свого каналу.

А жіночу інтуїцію в роботі використовуєте?

Звичайно. Куди ж без неї?! Що я відчуваю, у що вірю — це моя внутрішня основа життя. Іноді інтуїція може підказати дуже цікаві варіанти. Але в будь-якому випадку на одній інтуїції не випливеш. Завжди потрібно діяти, враховувати багато факторів і працювати.

Яка цільова аудиторія найскладніша?

Складніше визначити не те, як працювати з певною цільовою аудиторією, а окреслити чіткий сегмент цієї аудиторії. Протягом життя у людей відбувається переоцінка, зміна цінностей, пов'язаних з різними періодами життя — школа, університет, сім'я, кар'єра... Орієнтуватися на всіх і відразу неможливо. У кожного продукту є активна аудиторія і ті люди, яким цей продукт абсолютно не цікавий. Потрібно чітко зрозуміти, на яких людей ти орієнтуєшся, який їм потрібен контент, і через який канал його доносити оптимальним чином.

Ви припиняєте фінансування шоу, яке не користується популярністю?

Це зробити неможливо, оскільки шоу, яке вийшло в ефір, профінансовано вже майже на 100%. Тому питання треба розглядати дещо інакше. Знімається з ефіру шоу, яке не отримало високі рейтинги? У кожного продюсера телеканалу своє бачення такої ситуації. Я цього не роблю — шоу в будь-якому випадку заробить гроші і я вважаю, що краще заробити менше, ніж не заробити взагалі.

Як ви думаєте, скільки ще буде жити телебачення?

Дискусія про те, що інтернет вб'є телебачення зараз ведеться досить активно. Але я працюю в цій сфері вже 16 років і весь цей час телебачення "вмирає". Воно може вмирати ще не один десяток років, і за цей період ще можна зробити багато цікавого.Щоб довести це, наведу результати щорічного дослідження, яке проводить незалежне агентство Eurodata TV. Незважаючи на швидкий розвиток інтернету, з кожним роком тривалість перегляду телевізора збільшується у всьому світі. Чому це відбувається? Ми продовжуємо дивитися телевізор, але при цьому паралельно щось шукаємо на планшеті, переглядаємо новини або читаємо стрічку в соціальній мережі... А телевізор весь цей час продовжує працювати. Інтернет просто надав альтернативу і додаткові варіанти роботи з аудиторією. Наприклад, глядач дивиться серіал по телевізору, паралельно пише свою думку про нього в соцмережі або замовляє в магазині таку кофтинку, як у головної героїні.

Але! При цьому відбувається паралельний розвиток телебачення та мережі. Як телебачення впливає на мережу, так і мережа впливає на той контент, який ми споживаємо по ТБ. Якщо раніше серіал можна було розтягувати на 200-300 серій, то сьогодні, з-за впливу інтернет-відео, доводиться прискорювати розвиток сюжетів на ТБ, серії стають динамічніше, манера перегляду змінюється.

Яку ставку ви робите на ролики, викладаються на YouTube?

По-перше, це додаткова монетизація. По-друге, таким чином ми охоплюємо аудиторію, з якою ми не можемо контактувати через телевізор. І по-третє, це ще один канал просування бренду.

Ви коли-небудь стикалися з гендерною нерівністю?

Це прекрасне запитання, про це зараз багато дискутують. У своєму житті мені не доводилося стикатися з проявами гендерної нерівності, хоча про це чую з усіх боків. Я ж бачила інші приклади утиску — відсутність підтримки жінок вищестоящими жінками. У нас немає взаємодопомоги, немає почуття сестринства, немає звички допомагати більш юним і недосвідченим колегам-жінкам, і це прикро. Але скоріше, це зворотний ефект гендерної нерівності.

Якщо б на вашому місці працював чоловік, його зарплата була б вище, як ви думаєте?

Думаю, немає. У всякому разі, не в цьому холдингу.

Чи знайомі ви з поняттям "Скляна стеля"?

У моїй практиці такого не було, але я чула про двох випадках, пов'язаних з дискримінацією жінок на роботі. Причому цікаво, що обидва вони відбулися у представництвах зарубіжних корпорацій. На мій погляд, це поняття і ситуації, пов'язані з ним, відживають своє. В Америці воно ще працює, але в Європі про нього, наскільки я знаю, не особливо чули.

Як ви думаєте, з чим це пов'язано?

Думаю, що сьогодні дівчаток вже не виховують з точки зору ролі дружини і матері. Сучасні жінки вільні у своєму виборі. Хочеш — будуй кар'єру, хочеш — лети в космос, хочеш — розвивай своє хобі і заробляй на ньому або просто розвивай свій талант господині і кулінара. Обмежень немає. Жінки самі собі їх створюють з різних причин. Я, наприклад, знаю, що у мене поки не реалізовані дві сфери життя — це спорт і соціальна активність. Але я переконана, що прийде час, і ці два напрямки я охвачу. Мені цього хочеться, значить, я це зроблю.

Вам коли-небудь доводилося плакати з-за роботи?

Робочих моментів, які довели мене до сліз, я не пам'ятаю. І до робітників, і до неробочим моментів я намагаюся ставитися розсудливо. Але одного разу на роботі я все-таки ридала. Це було, коли я читала сценарій 12-серійного фільму про акушерів, які працюють у гарячих точках. Картина могла б вийти чудова, але, на жаль, у нас не було фінансових можливостей для роботи над нею.

У вас є хобі?

Так. Це моя робота. Телебаченням не можна займатися з дев'яти до шести. Ти або живеш цим, або не займаєшся взагалі. А плюс до цього у мене росте двоє прекрасних дітей. Яке ще хобі потрібно?

Ви будете реалізовувати проект, який неприйнятний для вас, як для людини, але, як продюсер ви бачите в ньому великі перспективи?

Я повинна дивитися на проекти з точки зору бізнесу, а не з точки зору особистих переваг. Звичайно, бувають продукти, які мені не подобаються, але вони дуже перспективні. В таких ситуаціях я намагаюся знайти в них хоч якийсь сенс, тому що завжди поєднувати свої бажання і необхідність заробляти гроші неможливо. Доводиться робити вибір, але я не роблю те, що суперечить моїм цінностям. Я завжди перебуваю в процесі пошуку нових форм роботи, сучасних продуктів, цікавих нашої аудиторії, шляхів розвитку каналу...

Інтерв'ю проведено в рамках проекту "Завтра_2037", де талановиті діти України діляться своїми неймовірними винаходами і досягненнями. На заході ви почуєте концентрат інсайтів для маркетологів, HR-фахівців, прогресивних викладачів, батьків і всіх, хто активно замислюється про завтра. І все це — від футурологів, візіонерів майбутнього — сьогоднішніх підлітків.

Категория: Экономика