Страховий агент "Держава": Чому українці не хочуть страхувати своє житло
Опубликованно 16.10.2017 00:01
Три серйозних вибухи в житлових будинках Києва за місяць, троє загиблих, непоправні руйнування. Щонайменше 77 осіб, які потребують в новому житлі.
Всі витрати, як звичайно, візьме на себе держава. Хоча теоретично, ситуація могла бути менш екстреної та витратній для бюджету — достатньо, щоб зруйновані внаслідок нещасного випадку квартири були просто застраховані.
Що зараз являє собою ринок страхування майна і користуються таким видом захисту від фінансових втрат українці — з'ясовувало Delo.UA. Класика страхування
За даними domik.ua середня вартість однокімнатної квартири в Києві наближається до $1 000 за кв. м. В зруйнованому будинку у Голосіївському районі було 17 квартир. Ніхто з мешканців триповерхового будинку застрахований не був.
"Під час вибуху газу, як правило, відбувається тотальний збиток — це стандартний страховий випадок. Такий ризик включений в базове покриття при страхуванні майна, яке включає страхування від пожежі, вибуху, удару блискавки, падіння літальних апаратів. Якщо квартира, в якій відбулося таке подія, була застрахована, то власник може розраховувати на виплату страхового відшкодування. Страхова сума встановлюється договором, але вона не може перевищувати ринкової вартості квартири", — розповідає андеррайтер СК UNIQA Олександра Ляховська.
За даними Нацкомфінуслуг в I кварталі цього року зростання страхових премій (тобто внесків клієнтів страхових компаній) у сегменті "страхування вогневих ризиків та стихійних лих" склав 112%. Плюс 722,8 млн грн квартал до кварталу. Разом з тим, показовими ці цифри назвати важко. Страховики підкреслюють: фізособи страхують своє майно, в тому числі і від вогневих загроз, дуже рідко. По суті, весь ринок одноосібно формують корпоративні страховики.
"Ця цифра — це обсяги ринку страхування від вогневих ризиків. Вони більше ніж на 90% забезпечуються корпоративним сегментом — тобто це страхування майна підприємств, а не громадян. За весь 2016 рік обсяг платежів з роздрібного страхування (стосується тільки фізичних осіб — прим. ред.) від вогневих ризиків склав близько 260 млн грн, разом з іншими ризиками майнового страхування роздрібний сегмент — це менше 1 млрд грн", — говорять в компанії АСКА.
Як пояснює заступник начальника департаменту роздрібних продажів АСК "ІНГО Україна" Наталя Луценко, юридичні особи, що генерують більшу частину страхових премій, — це часто великі торговці, які страхують не тільки складські приміщення, офіси та ін., а і товари, як на складі, так і в обороті. Другий момент — нерухомість, яка виступає заставою за кредитом — за законом такі об'єкти потрібно страхувати в обов'язковому порядку. Варіанти і ціни
Страхування фізосіб в Україні — це, по суті, тільки десята частина ринку. Валові страхові премії (з урахуванням посередників-перестраховиків) за всіма видами страховок у першому кварталі склали 10,896 млрд грн. Як відзначають в компанії АСКА, якщо говорити про страхування нерухомості, найчастіше українці купують не повноцінні програми страхового захисту житла, а експрес-захист на додаток до інших фінансових продуктів — наприклад, банківським або до страховки КАСКО.
"При наявності документів, що підтверджують факт пожежі (вибуху), подія буде визнано страховим і клієнт отримає виплату. Однак зараз набагато частіше клієнти висловлюють бажання страхувати майно (квартири) за експрес-страхування, де страхова сума не встановлюється на базі ринкової або дійсної вартості квартири. У зв'язку з цим виплата здійснюється в ліміт страхової суми та не покриває реальні збитки, понесені клієнтом", — розповідають в СК "Провідна".
При експрес-форматі страхування клієнту, як правило, дають на вибір кілька фискированных сум або розраховують їх в залежності від метражу квартири та якості ремонту в ній. У класичному страхуванні виплати безпосередньо залежать від ринкової вартості квартири на момент настання страхового випадку. Перед тим як укласти договір, менеджери страхової компанії проводять огляд квартири і опис майна страхувальника.
Експрес-страхування обійдеться клієнтові значно дешевше, ніж повноцінна страховка. В цілому мінімальні страхові експрес-платежі з розрахунком на одномісячний поліс складають у цій моделі 50-70 грн. Але в залежності від варіанту страхування, річні витрати можуть бути і меншими.
"Вартість поліса залежить від розміру страхової суми, рівня франшизи, місця страхування, умов виплати страхового відшкодування та інших параметрів. У середньому, комплексне страхування квартири в класі економжитла буде становити 2 500 грн в рік. По продуктам експрес-страхування на фіксовані незначні страхові суми платіж складе приблизно 250-500 грн/рік", — кажуть в СК UNIQA. Непотрібна страховка
За словами Олександра Мельничука з компанії PZU Україна, в умовах, коли річна страховка трикімнатної квартири може коштувати 500-800 грн, ціна — це явно не головна причина низького попиту на страхування житла в Україні. Проблема в низькій культурі страхування серед українців і слабкому рівні популяризації таких послуг, як самими страховиками, так і державою.
"Щодня в Україні відбувається понад 250 подій, що завдають шкоди житлу. Серед них є й катастрофічні. Відповідальність за добробут постраждалих бере на себе держава, яка частково або повністю компенсує збитки за рахунок спеціальних фондів. Мотивацію в плані страхування майна це не формує", — говорить Олександр Мельничук.
З одного боку, громадяни розуміють: що б не сталося, їм завжди на допомогу прийде держава, з іншого — вони не довіряють страховим компаніям, які не особливо роз'яснюють широким масам сам принцип страхування майна, починаючи від вартості поліса і закінчуючи порядком страхових виплат.
"Клієнт часом навіть не знає, що можна застрахувати і від яких ризиків: скільки це коштує і як розраховується сума страхового відшкодування. Другий момент: нав'язані продукти страхування від компанії з недоброю репутацією на ринку. Третє: умови страхування прописані таким чином, що клієнт навряд чи отримає виплату страхового відшкодування. Природно з-за такого негативного досвіду, страхування ніхто не вірить", — розповідає Олександра Ляховська з СК UNIQA.
Страхові компанії при цьому самі не особливо зацікавлені в тому, щоб популяризувати послуги по страхуванню житла. Їм вигідніше працювати з популярними програмами автострахування КАСКО та ОСЦПВ, замість того, щоб вкладати гроші в серйозне просування інших послуг. Як розповідають в агентстві страхового маркетингу iMark, за останні 10 років в Україні не було жодної по-справжньому масштабної рекламної кампанії в цьому секторі. Ситуація ускладнилася в останні 2 роки разом з економічними проблемами в країні. Тепер просувати цю послугу ще складніше
"У наших громадян є стереотип, що страхування квартири — це дуже дорого. Люди проводять паралелі зі страхуванням авто по КАСКО і думають, що захист житла обійдеться ще дорожче — квартира коштує більше, ніж автомобіль. Про те, що тарифи на страхування житла на порядок нижче, ніж у випадку з авто, населення не знає. До того ж дослідження показують, що багато українців сприймають страхування житла як ще один обов'язковий платіж схоже на оплату комунальних послуг", — пояснюють в агентстві. Україна поза світових традицій
Український досвід у плані страхування житла сильно розходиться з світовою практикою. За словами Олександра Мельничука з компанії PZU, наприклад, у Литві страхування нерухомості — це одна з найбільш затребуваних послуг на ринку. Як уточнює Олександра Ляховська з UNIQA, у деяких країнах страхування житла — це законодавча норма, встановлена державою.
"У Франції страхування майна від вогню та стихії — це обов'язковий вид страхування. Румунія внаслідок постійних повеней теж перейшла на обов'язкове страхування житла від стихійних явищ. В Україні — це добровільний вид страхування. У нас немає спеціальних соціальних програм страхування, наприклад, щодо захисту майна в сільських районах або в районах з частими стихійними явищами. Збитки в результаті природних катастроф поки відшкодовується за рахунок державного або місцевих бюджетів", — говорить Ляховська.
В агентстві iMark наводять приклад Німеччини, де страхування житлової нерухомості регулюється "Законом про спільні домоволодіннях". Згідно із законом у "декларації про розділ майна" міститься опис необхідних видів страхування для будівлі в цілому та земельної ділянки під ним. Крім цього, зазначено, які саме мешканці (власники чи орендарі) повинні укладати договори страхування і стежити за їх актуальністю. Відповідає за все це обраний мешканцями голова ради спільного домоволодіння за аналогією з нашими ОСББ.
Україна поки не особливо прагне переймати іноземний досвід. Громадяни ж не сильно надихає катастрофами своїх співвітчизників, розуміючи, що держава як і раніше, залишається, по суті, безкоштовним страховим агентом для своїх громадян. Хоча можливість здешевити пов'язані з цим держвитрати, переклавши їх на приватний сектор, у держави все ж є.
Категория: Экономика
