Эта опция сбросит домашнюю страницу этого сайта. Восстановление любых закрытых виджетов или категорий.

Сбросить

Экономика

Судова реформа. Як свідки можуть вплинути на розгляд господарських справ

У процесі розгляду судами господарських справ нерідко трапляються випадки, коли дійсна обставини спору не підтверджуються письмовими й речовими доказами. Виконуючи договір, сторони не завжди скрупульозно складають первинні документи до нього. Це пояснюється довірчими стосунками між партнерами, які не усвідомлюють, що потім у разі спору буде важко доводити свою правоту.

У поважному Господарському процесуальному кодексі України інститут свідків відсутній. Господарські суди встановлюють фактичні обставини справи та ухвалюють рішення на підставі наданих сторонами письмових і речових доказів, а також пояснень учасників судового процесу.

Введення Законом України №6232 інституту свідків у господарський процес теоретично матиме позитивний вплив, оскільки дасть змогу суду встановлювати наявність або відсутність обставин (фактів), які неможливо встановити в інший спосіб, а сторонам — полегшить процес доказування. З іншого боку, цілком можливі зловживання процесуальними правами свідками та/або учасниками судового процесу, затягування розгляду справ, надання свідками недостовірної інформації та загальна доцільність інституту свідків саме у господарському процесі.

Кодексом України встановлено ряд обмежень до особи свідка та його показань

На наш погляд, автори Закону №6232 зменшили можливість цих зловживань, забезпечивши ефективну та непроблемну доля свідків у господарському процесі, що пояснюється наступним.

По-перше, новим Господарським процесуальним кодексом України встановлено ряд обмежень до особи свідка та його показань.

Так, не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб (ч. 1 ст. 88). Також на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються у відповідних документах (ч. 2 ст. 88).

Вказані обмеження допоможуть уникнути протиріч при оцінці судом різніх засобів доказування у справі та кореспондуються з належністю доказів.

По-друге, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка (ч. 1 ст. 89). Якщо обставини в його заяві суперечать іншим доказам або викликають сумнів, то свідок викликається в суд для допиту (ч. 1 ст. 90). А у разі якщо свідок без поважних причин не з'єднання явився на судове засідання або не взявши участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання.

Крім того, підпис свідка на його заяві посвідчується нотаріусом, а також у заяві зазначається підтвердження свідка про обізнаність зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'єднання явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень (ч. 2, 3 ст. 89).

Показання свідків у господарському процесі за формою близькі до аффідевітів (affidavit) у арбітражному процесі.

Отже безпосередня участь свідка у судовому засіданні необов'язковий обов'язкова. Викладені письмово показання свідка повинні містити вичерпну та конкретну інформацію про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Відтак показання свідків у господарському процесі за формою близькі до аффідевітів (affidavit) у арбітражному процесі, з огляду на що надання показань свідків не має призводити до затягування розгляду справ.

І по-третє, позитивний вплив інституту свідків на господарський процес вбачається у введенні додаткового засобу доказування, на рівні з письмовими, речовими, електронними доказами та висновками експертів. Це розширити можливості суду для встановлення обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як висновок, з теоретичної точки зору, законодавець цілком обґрунтовано та збалансовано врегулював інститут свідків у новому Господарському процесуальному кодексі України. З одного боці, вводитися новий для господарського процесу засіб доказування, що має сприяти об єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи. З іншого — встановлюються обмеження для особи свідка та його показань, які мають забезпечити оперативність розгляду господарських справ та унеможливити зловживання учасниками судового процесу своїми правами.

Однак необхідно констатувати, що переваги та проблеми функціонування нового інституту в господарському процесі будуть виявлені лише на практиці.

подробнее )

НБУ буде кожен місяць публікувати звітність по банкам

Національний банк України з вересня почне щомісячну публікацію інформації про показники діяльності банків. Вона буде розміщуватись у розділі "Статистика" на сайті НБУ, повідомляє прес-служба регулятора.

Інформація буде надаватися кожному банку. Вона буде містити: оборотно-сальдовий баланс; структуру кредитів, наданих фізичним особам та суб'єктам господарювання, за класами; розподіл кредитів суб'єктам господарювання за видами економічної діяльності (щорічно).

У НБУ вважають, що відкрита звітність банків дозволить клієнтам та інвесторам більш повно оцінювати фінансовий стан фінансових установ, приймати зважені рішення про співпрацю з ними, зокрема про розміщення депозитів.

Розкриття інформації також забезпечить більшу прозорість діяльності окремих банків і банківського сектору у цілому, наголошується в повідомленні НБУ.

Додатково Нацбанк планує з початку 2018 року публікувати звіти про структурі регулятивного капіталу банків.

Публікація інформації передбачена постановою правління НБУ №85 від 31 серпня 2017 року.

подробнее )

Освіта — наша зброя у війні з Росією — настоятель Бостонскої греко-католицької церкви отець Ярослав Налисник

Отець Ярослав Налисник народився 4 серпня 1962 року в с. Станьків Стрийського району Львівської області України. 30 квітня 1990 року отець Ярослав був таємно призначений єпископом Софроном (Дмитерком) у підпіллі Української Греко-Католицької Церкви у Львові. До статусу священика отець Ярослав вивчав медицину у Львівському медичному інституті. Також навчався у Військово-медичній академії та служив як військовий лікар (токсиколог/епідеміолог інфекційних хвороб у військовому відділенні м. Яворів Львівської області).

Після короткого періоду служіння пастором у с. Прилбичі (Яворівського району Львівської області, місце народження митрополита Андрея Шептицького), а пізніше в м. Золочів (де він збудував нову церкву), отець Ярослав був відправлений інкогніто до колишньої Югославії, щоб служити духовним керівником для студентів-семінаристів з України в Джаковській духовній школі Загребського університету. Війна між Хорватією та Сербією змусила всю школу разом з отцем Ярославом шукати прихистку в м. Маттерсбург (Австрія).

Через цю політичну нестабільність отець Ярослав був відправлений своїм єпископом до Сполучених Штатів, щоб закінчити богословську підготовку. Після прибуття в США у 1992 році отець Ярослав служив адміністратором Української Католицької Церкви Св. Марії у м. Віллімантік, штат Конектикут, а також здобував ступінь магістра в Апостольському коледжі та семінарії в м. Кромвель.

15 липня 1994 року отець Ярослав був призначений адміністратором, а пізніше пастором парафії Христа, а потім деканом у м. Бостон для українських католиків. Окрім свого парафіяльного служіння, отець Ярослав працював лікарняним капеланом неповний робочий день, а також в комітеті з етики Інституту раку Дана-Фарбер в Бостоні.

У 2010 році отець Ярослав закінчив докторантуру з відзнакою, захистив дисертацію на тему "Від розбитості до цілісності: Посібник з інтеграції духовних практик і тілесного зцілення, Конгрегаційні ресурси міністерства охорони здоров'я" в Духовній школі Бостонського Богословського інституту.

Отче Ярославі, як давно ви приїхали до США і чому ви це нікого?

Дякую за таке запитання. Як раз можу думкою перенестися 25 років тому, коли я приїхав до Америки 15 липня тисяча п'ятсот дев'ять двідисять іншого року...

Перепрошую, якого року?

Двідисять іншого.

Дев'яносто іншого?

Бачте, ви мене поправляєте, а я вас поправляю. Бо згідно зі старим українським правописом, ми говоримо двідисять, не дев'яносто... Отже, я приїхав на запрошення Владики Василя Лостмана, єпископа ординарії Станфордської Єпархії, штат Конектикут. Перед цим я два роки навчався в Югославії, проте через війну мусів переїхати на запрошення владики сюди (в США).

Чому? Бо Владика зголосився прийняти не тільки мене як священика, але й мою дружину з двома діточками. Тут Католицька церква Східного обряду і в Римо-Католицькому світі священики дотримуються целібату, не одружуються. Це було трошки обтяжливо, прийняти кандидата на навчання, а потім ще й дружину з дітьми. Проте тут був шлюб священиків. Були парафії без священиків, було дуже важко. Тому мене прийняли з умовою, що я буду слугувати парафії і навчатися на студіях, додатковій магістерській програмі. За два роки я успішно закінчив навчання і отримав місце вже тут у Бостоні, у 1994 році.

Як ви ставитеся до рівня духовності українців зараз? Чи щось змінилося за останні 25 років?

Мені важко давати оцінки українцям в Україні. І якщо говоримо про духовність — це дуже інтимна, приватна права. Це цінності....

То цінності змінилися?

Не думаю, що цінності змінилися. Цінності людські є універсальними для всіх часів і народів.

Друга справа, чи ми ті цінності оберігаємо, чи ми готові на жертву аби ті цінності оберігати. Правда? Десь ви отримали їх від родини, чи громади, чи школи, де ваші цінності сформувалися, і ви готові до жертви аби дотримуватися тих принципів.

Дитина народжується як чистий аркуш паперу. І ми тримаємо дитину за ручку перші 6-7 років і пишемо перший розділ. А далі — вона напиши сама свою книгу. Альо перший розділ — фундаментальний — це цінності, світогляд, віра...

Непроста це справа — виховати людину з цінностями.

Це спільна справа — родини, школи і церкви. Я згідний з виразом Хіларі Клінтон: "Треба ціле село, щоб виховати дитину". Я виріс у селі, і знаю, як село виховує. Всі за вами дивляться.

Нещодавно було гучне відкриття в сфері медицини, а саме — епігенетики. Коли нас навчали в школі генетичному детермінізму, то казали: що ми успадкували від батьків у генах — то ми і маємо, добро чи зло. Альо це є міф!

Генетичне успадкування — це міф?

То є добра новина — це міф! Виявляється, що тільки до 5% деяких захворювань мають коріння в спадковості, а все інше в людині та її характері — формується зовнішнім середовищем.

10 років тому в педагогічному університеті мене вчили зовсім іншому...

Родина, спільнота, середовище — єдине, що впливає на формування особистості. Це революція не тільки в медицині, це революція у світогляді. Ми можемо змінити життя. Ми не стаємо жертвою спадковості, ми стаємо господарями своєї долі.

Ви питали, як можна сформувати гарну громаду? Люди самі в собі мають різні потенції. Як ви створюєте середовище любові, правди, справедливості, милосердя, солідарності — вони вчаться, і тоді вони перебирають ті цінності, радіють ним, і стає вже соромно інколи поводитися неадекватно.

Генетичне успадкування — це міф.

Ваша громада та церква дійсно заслуговують особливої уваги. Це не просто чудові люди, але й прекрасні будівлі на досить великій території з дитячими майданчиками та зонами для барбекю, великим приходом близько 1 000 осіб, так?

Так, десь 240 родін. Сьогодні на проповіді я сказавши, що є парафіяни, і є прихожани.

Парафіяни записуються до парафії, стають активними членами громади, збирають пожертвування для церкви, беруть відповідальність на свої ремена.

А є прихожани — люди, які приходять дуже радо в церкву, вони послухають і відійдуть. Хтось має все це за них зробити: побудувати церкву, почистити дороги, покосити траву, зварити каву. Прихожани мають з часом ставати парафіянами, і створювати ті життя, яке ми хочемо, яке заслуговуємо.

Тобто вся ця нерухомість ваша власність?

Так, власність нашої громади.

І вам знадобилося 25 років, щоб усе це збудувати?

Не збудувати буквально, але побудувати таке життя.

Податки в державу ви сплачуєте?

Ні, краса в тому, що релігійна громада звільнена від податку. Інакше б ми не дали раду. За таку велику посілість — то сотні тисяч податку.

Тобто церква живе виключно з пожертвувань?

Так, з того, що парафіяни дадуть до "недільного кошика".

Чи в Україні значення церкви таке саме?

Я за походженням із західної України. У нас не було держави, але у нас завжди була церква. Церква була такою гаванню, де ми могли залишатися українцями, де ми зберегли свої обряди, звичаї, історію, нашу ментальність, нашу самобутність. Церква була осередком. І тут у США церква стає осередком не тільки духовного життя, альо національно-культурного життя.

Я отримала вашу розсилку до громади, де ви звертаєтеся до Уряду США, щоб виправити факти з історії України в шкільних підручниках, саме про голодомор...

Так, вже було три сенатські слухання з цього питання.

Тобто ви, як представник української громади, ефективно лобіюєте зі зміни?

Я особисто тричі виступав перед сенаторами і доводив, просив, переконував фактами — як важливо включити тему голодоморів, і нашого українського голодомору окремо, у шкільну програму США.

Про що я казав: перше, маємо обов'язок пам " ятати ті жертви. Їх не повернути, але хоча б пам " ятати про їх страждання, ми маємо обов'язково. Цю трагічну сторінку історії людства треба пояснити, особливо для молоді, що такі речі ставалися, і вони можуть статися, бо, на жаль, у кожній людині є потенції робити добро або зло. За нами залишається вибір.

І друга: ми маємо навчити дітей співчуттю. Щоб не ділили на кращих і гірших. І щоб несли особисту відповідальність за свої дії, а не перекладали відповідальність на "фюрера".

Відповідальності більшість людей уникають, це тягар.

Так. Але що найважливіше — навчити дітей милосердю. І це сенаторів зачепило. Це важливе питання для американців — повага до життя, свого чи іншого.

Отче, нещодавно весь світ був у скорботі через втрату одної з наймудріших людей планети Любомира Гузара. Яка ваша особиста думка про його наступника, митрополита Київського, предстоятеля Української греко-католицької церкви Святослава Шевчука? Чи вдається йому об єднати християнську громаду країни і бути моральним авторитетом для багатьох вірян?

Я мав ласку особисто знаті Любомира Гузара, він бував у нас, збирав кошти на побудову Патріаршого Собору Христового Воскресіння в Києві, і ми служили Службу Божу. Коротко, на мою думку, як така людина, Патріарх Любомир ставши моральним авторитетом не тільки для української греко-католицької церкви, а для всього українського суспільства на теренах України після Радянського Союзу. Він проповідував Євангельські правди: любов, правда, справедливість, милосердя, і він це свідчив своїм особистим життям. Бо що буває стається, проповідники дуже красиво проповідують, але ця проповідь не відповідає реальному життю чи поведінці людини. Ще цікаво — він відрікся від влади при житті, хоча мав величезний вплив. Чому? Щоб показати можновладцям України не триматися за владу. Влада є для того, щоб служити громаді, народу.

Шевчук так зможе?

Я думаю він вже є того рівня особою. Він має колосальні потенції, він блискучий інтелектуал, глибоко духовна особа. Він ще молодий. Гадаю його можна прирівняти до Митрополита Шептицького, який був наймолодшим з єпархів і прослуживши 40 років. У нього є візія розвитку Христової Церкви, прикладів нормального церковного життя. І в середині церкви, і в суспільстві. Як Український католицький університет....

Європа та США вже давно відчули наступ ісламу в різних формах його існування: від толерантної віри до фундаментальної агресії. Чи відчуває католицька церква загрозу у поширенні ісламу?

Я не думаю, що будь-яка релігія, включаючи іслам, може бути загрозою для людини віруючої. Іслам відноситься до моністичних релігій. Якщо брати з богословського підходу — ми віримо майже в одного Бога. Якщо взяти старий завіт, це фундамент для юдейської віри, християн і мусульман. Я не бачу ніякої загрози.

Друга справа, що там перев'язується політика з релігією, і фанатизм, радикалізм — це інше. У всіх релігіях є радикали, які спотворюють суть тої чи іншої релігії.

Очевидно, що тут у США багато переселенців з Сирії.

Так, це катастрофа. Стільки людей загинуло, багато змушені залишити свій край. Але зауважте, мусульмани не йдуть у напрямку Саудівської Аравії, Еміратів, де життя процвітає, і та сама віра, ті самі цінності. Чомусь вони повертають дорогу до Європи. І хтось їх туди веде до Європи. Правда? Дві речі: це політика, і без Москви, я гадаю, тут не обійшлося, абі тільки потрясти Европу/США трохи.

По-друге, це розвинена християнська культура і бажання допомогти ближньому. Якщо ти легальний іммігрант, ти матимеш безкоштовні освітні послуги, медичний супровід, помешкання, субсидії.

Тобто загрози нема?

Немає, є лише маніпуляція. Але держава має боронити безпеку, саму людину, її гідність і права. Це її робота.

Я не думаю, що будь-яка релігія, включаючи іслам, може бути загрозою для людини віруючої.

Українці, коли переїжджають жити в Америку, вони змінюються з часом? Чи ні?

Не змінюються. Людина, яка сформована у конкретному середовищі, вже не може змінитися. Інша справа, що вона адаптується до нових умов, прилаштовується. І якщо створені кращі умови, вона може себе краще проявити, мати гідне життя. Середовище в США за 200 років вже сформоване. Українці бачать, як американці з повагою ставляться один до одного, як вони відносяться до законом, і стають законослухняними, чесно сплачують податки, стають більш толерантними. Українці вільно приймають ці цінності і цю відповідальність. Альо, по суті, вони залишаються такими самими.

Українці проявляють свої кращі сторони тут?

Так, вони працьовиті, розумні, ініціативні. Вони приїжджають і вже за 5 років мають і хати, і машини, і прекрасну роботу, а діти йдуть до школи. Тяжко, звичайно, працюють, дуже ощадні, і головний феномен наш — ми гуртуємося навколо церкви. Ну від мі маємо таку маленьку Україну собі тут на горбі [сміється].

На шкода, у мене було багато неприємних моментів в церкві, і багато в кого з моїх друзів. Коли ти заходиш у храм, як звичайна нормальна людина, до тебе обов'язково хтось підійде і буде повчально розказувати, що і де ти не так зробив, не там став, не так поклонився, спідниця не того кольору і взагалі — приходьте іншим разом. Відчуття осуду навкруги тебе переслідує. Чи це так просто в Україні? Чому у нас так люблять засуджувати?

Така проблема в Америці ще залишилася в південних штатах, особливо в ангеликів. Це є формування світогляду, разом з розвитком науки й інтелекту. Це залежить від того, як ми сприймаємо себе як людей. Цей підхід може бути архаїчний, племенний: "ми — вони", "ми кращі — вони гірші". І хтось якщо не входити в рамки "наших норм", він чужинець. А може бути сучасний, прогресивний. Церква має бути універсальною і транслювати поняття, що всі ми є діти Божі. Це залежить від рівня розвитку. Маємо тяжіти до глобалізму. А війни стаються як перешкода цьому шляху. Радикалізм зростає там, де люди обмежені у своєму сприйнятті та розвитку.

Може частково це і є причиною ситуації у нас на сході країни?

Причиною є російська пропаганда. Все це привнесено агресією Кремля. Ясно, що були якісь симпатики до російської мови чи культури у східних регіонах, але люди не пішли б агресією проти своїх же.

Як гадаєте, чому так важко нам здолати цю проблему, і що нам допоможе цю війну зупинити, окрім Бога?

Як казав Любомир: "Молитися так, ніби вже залежить від Бога, і працювати так, ніби все залежить він нас". По-перше, ми не маємо всієї інформації. По-друге, ми не називаємо речі своїми іменами. Ми й надалі називаємо — АТО, а це є тотальна агресія, це — війна. Якщо ми замінимо напівправду на правду, то буде абсолютно інша реакція усього суспільства на цю ситуацію. Це військовий стан, це в три зміни працюють всі заводи-фабрики на перемогу. У нас є позитивні зрушення: безвіз, Угода про Асоціацію, реформи, але ж рана — відкрита.

Правда завжди дуже проста, коротка і гірка, але вона визволить нас у цій війні. Наші парафіяни-українці приїжджають до нас і кажуть: парадоксально,... ( подробнее )

Кожен восьмий обмінник валют працює нелегально — Нацбанк

За дев'ять місяців 2017-го Національний банк провів 770 перевірок пунктів обміну валюти по всій Україні. Про це повідомляє прес-служба НБУ.

В результаті перевірок регулятор виявив 101 нелегальний обмінник. Вони були розташовані в Києві, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Тернопільській, Харківській та Чернівецькій областях.

Інформацію про нелегальних обмінниках НБУ передає в правоохоронні органи. "Найбільш ефективною є співпраця з підрозділами по захисту економіки Нацпополиции в Києві, Київській, Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській областях, від яких приходять повідомлення про заходи, які вжито для припинення роботи незаконних пунктів обміну валют", — повідомляють у Нацбанку.

У НБУ відзначають, що на початок жовтня генеральні ліцензії, які дозволяють займатися валютно-обмінними операціями, є у 31 небанківської фінансової установи та національного оператора поштового зв'язку "Укрпошта". В Україні також зареєстровано 3 537 підрозділів небанківських фінустанов.

Нагадаємо, Нацбанк почав регулярні перевірки пунктів обміну валюти з вересня 2016-го. Минулого року регулятор провів 362 перевірки в 14 регіонах країни. На сайті регулятора можна ознайомитися з переліком та адресами незаконних обмінників, а також отримати повну інформацію про легальні.

Крім того, раніше повідомлялося, що на ринок обміну валют планує вийти найбільший приватний оператор експрес-доставок в Україні "Нова Пошта". Компанія планувала випробувати нову послугу у 5 пілотних відділеннях.

подробнее )

Сергій Тігіпко хоче купити ще один банк

Сергій Тігіпко, який володіє ТАСкомбанком і Universal Bank має намір придбати VS Банк (Львів). Про це повідомляє інформагенція "Українські Новини" з посиланням на Антимонопольний комітет України (АМКУ).

23 серпня Сергій Тігіпко подав заяву в АМКУ про надання йому дозволу на опосередковане придбання частки в статутному капіталі VS Банку.

В даний час його заява перебуває на розгляді.

У Національному банку України (НБУ) підтвердили, що 28 серпня від громадянина України були подані документи на опосередковану купівлю 99,9% акцій VS Банку.

"Зараз всі отримані документи для погодження набуття істотної участі в "ВиЭс Банку" (VS Банк) зареєстровані і перебувають на розгляді. За результатами розгляду громадськість буде поінформовано додатково", — повідомили в НБУ.

Відповідно до законодавства Національний банк розглядає документи протягом 3-х місяців з дня їх отримання.

В даний час 99,9% акцій VS Банку опосередковано належить Ощадбанку Росії.

Станом на 1 липня за розміром активів VS Банк займав 28-е місце (3,6 млрд грн) серед 88 діючих банків.

Сергій Тігіпко є власником фінансово-промислової групи ТАС.

На фінансовому ринку група представлена ТАСкомбанком і страховою групою "ТАС".

У грудні 2016 року Тігіпко завершив угоду з купівлі Universal Bank і страхової компанії Aegon Life Ukraine.

Протягом 2017 року ТАСкомбанк придбав частину активів і пасивів неплатоспроможних Діамантбанку та банку "Новий".

За даними НБУ, на 1 липня за розміром активів ТАСкомбанк займав 19-е місце (10,6 млрд грн) серед 88 діючих банків.

Нагадаємо, що російському "Сбербанку" в Україні також належить ПАТ "Ощадбанк" (Київ).

подробнее )

Спекуляція або революція: Потрібен бізнесу блокчейн

Мода на блокчейн дійшла навіть до держави: український Мін'юст домовився з українсько-литовським финтехом BItfury про впровадження блокчейн-системи для державної електронної біржі СЕТАХ. Зазвичай консервативний Нацбанк у своїй дорожній карті Cashless Economy намітив випуск власних електронних грошей на базі блокчейна вже на четвертий квартал 2017 року. А Е-Government Агентство України в рамках проекту з тієї ж BItfury (надасть українським блокчейн-систем потужності своїх дата-центрів) готує до переходу на блокчейн всі державні реєстри.

Логіка чиновників зрозуміла: у випадку з реєстрами, блокчейн допоможе захистити інформацію, яка в них від сторонніх втручань — як з боку хакерів, так і у виконанні держреєстраторів. Але наскільки це масштабоване рішення для бізнесу? Кому це потрібно і як скоро блокчейн стане звичайним явищем, в тому числі і в Україні?

Delo.UA зібрало думки блокчейн-експертів з київської конференції Blockchain Intensive, організованої компанією Microsoft. Що дає блокчейн і кому це потрібно

Крім захисту інформації, блокчейн в теорії несе в собі ще одне принципове нововведення — він робить непотрібними послуги посередників, скорочуючи до мінімуму відстань між виробником і споживачем послуг/товарів. Якщо інформація буде захищена, а обмінюватися нею користувачі зможуть безпосередньо без сторонньої допомоги, роль посередників зведеться до обслуговуючого мінімуму. Але в цьому і полягає головна проблема: бізнес поки не готовий до настільки різкої зміни старої моделі, з якою він давно звик працювати.

"Виходить, що блокчейн викидає цілу нішу вже відбувся і прибуткового бізнесу. Споживач дійсно в цьому зацікавлений, але навіть якщо дивитися на ситуацію з точки зору виробника, йому не дуже зручно в один момент відмовитися від налагодженої співпраці зі старими дистриб'юторами. Занадто великі одномоментні витрати", — говорить старший консультант стратегії групи і комунікацій PwC Ukraine Станіслав Шелякін.

За його словами, бізнес (і це стосується не тільки України) поки не знає, як можна масштабувати рішення на блокчейне саме на виробництво. І не бачить в цьому великого сенсу — успішних проектів, коли блокчейн змогли успішно і прибутково інтегрувати в конкретну нішу, у світовій практиці до цих пір немає.

Зате активно працювати з блокчейном намагаються головні його "жертви" — посередники на чолі з банками. Для них блокчейн на даному етапі виглядає навіть більш застосовно: він прискорює процеси та захищає інформацію, що для посередника особливо важливо. І якщо для реального сектора вигода від впровадження розподілених реєстрів знаходиться в горизонті декількох років (мінімум), то компанії на зразок банків, логістичних фірм або торговельних мереж отримують профіт відразу — за рахунок оптимізації операційних витрат на обслуговування транзакцій та ведення обліку. Виробникам такої оптимізації недостатньо, а конкретні вигоди для підприємств від блокчейна поки виглядають туманно.

Мало-мальськи конкретика (але знову ж таки в теорії) для бізнесу виникає в плані боротьби з контрафактом. Річний обсяг підробок у світі становить $400 млрд на рік — в основному це стосується фармацевтики та легкої промисловості. Проблему могла б вирішити розробка спеціалізованого QR-коду, який показував би повний шлях товару, починаючи від заводу походження і закінчуючи продавцями роздрібного ланки.

Ще один практичний момент, застосовний для всіх бізнесів, — це облік, ще одна класична "жертва" блокчейна. Замість звичайної двосторонньої таблиці з активами і пасивами блокчейн додає в бухгалтерський баланс третій блок — походження всіх об'єктів, що містяться в ньому. З одного боку, бізнесу така опція потрібна, це зробить будь-яку компанію більш прозорою, а значить дозволить розширити відносини між контрагентами. Але з іншого — велике питання, чи погодяться всі компанії прямо зараз впроваджувати такий підхід. Тим більше, що яка-небудь стандартизація по впровадженню блокчейна відсутня в принципі.

"У блокчейне є прекрасне правило — ніхто нікому не довіряє. Клієнти хочуть використовувати блокчейн, бачать в цьому перспективу, але вони не розуміють, як це робити без єдиних для всіх стандартів. Якщо кожен буде використовувати блокчейн по-своєму, можливість перевіряти один одного зникне", — вважає радник Адміністрації Президента, засновник Innovation and Development Foundation Давид Кизириа. Пік спекуляцій і "новий інтернет"

Але навряд чи питання стандартизації блокчейна зараз більш актуальне, ніж проблема його практичного застосування. Як пояснює Сергій Бондаренко з департаменту консалтингу компанії Deloitte, технологія зараз знаходиться на піку "спекулятивних очікувань", але ажіотаж навколо неї поступово зникають з появою не теоретичних, але вже практичних блокчейн-рішень.

"Зараз з'явиться дуже багато рішень від блокчейн-стартапів, але виглядати на практиці вони будуть не так яскраво, як на словах. Це кілька всіх протверезить, а сам блокчейн остаточно перейде в полі "долини розчарувань", — говорить Бондаренко.

Як зазначає Давид Кизириа, ситуація ускладнюється тим, що існуючі рішення на блокчейне все ще складні для розуміння масовим бізнес-споживачам. Тому єдиним успішним блокчейн-сервісом залишається криптовалюта. Альтернативних реалізацій поки не видно.

"Споживачеві не потрібні дані, їм потрібен сервіс, який дає на виході перероблену інформацію. Що конкретно, яка саме технологія за цим стоїть, нікому особливо не цікаво", — зазначає Кизириа.

Блокчейн при цьому нерідко називають "новим інтернетом" — вважається, що за рівнем революційності це настільки ж вагоме для людства винахід. І багато в чому у своїй "житті" блокчейн дійсно повторює той же шлях: спочатку інтернет був популярний серед гиків-програмістів, потім поширився на обмежене число впевнених користувачів комп'ютерів і тільки після масової комп'ютеризації став дійсно потрібним і незамінним у всьому світі. За словами засновника Distributed Lab Павла Кравченка, за блокчейну можна простежити приблизно ту ж ситуацію.

"Бізнес-моделі, які почнуть реально заробляти на блокчейне, з'являться тільки разом з "фінансовим" інтернетом, коли всім знадобиться можливість швидко і безпечно обмінюватися інформацією різного роду", — пояснює він.

Звідси і результат: бізнес інтуїтивно розуміє, що блокчейн — це щось для нього важливе, але він досі не знає, чим саме ця технологія може виявитися корисною. Але є думка, що як і у випадку з інтернетом, це лише питання часу — буквально двох років, як вважає, наприклад, представник криптовалютной біржі CEX.IO Олег Кудренко.

Але для початку ідеологам розподілених реєстрів доведеться все ж на практиці довести, що блокчейн — це не просто гарна теорія, а дійсно революція.

подробнее )

Ми хочемо, щоб штучний інтелект виконував ту роботу, для якої людина занадто розумний — Дмитро Шоломко

Бузін олександр (17 років, Київ) — призер міжнародного конкурсу наукових досягнень Intel ISEF і програми Society for Science & the Public в категорії "Програмне забезпечення". Фреймворк "WhitestormJS — 3D-фреймворк для браузера", розроблений українцем, дозволяє легко створювати 3D-об'єкти та програми для роботи в браузері.

В якому напрямку зараз розвивається компанія Google в Україні?

Одна з наших головних завдань в Україні — представляти інтереси Google на публічній арені.

Відзначу, що український офіс компанії володіє великими повноваженнями, ніж офіси в невеликих країнах, ми працюємо не тільки з партнерами і клієнтами. Фактично, ми взаємодіємо від імені компанії з партнерами, громадянським суспільством, громадськими організаціями, журналістами, політиками. І, звичайно, з постачальниками контенту для компанії. Google сам не виробляє контент, а виконує транспортну функцію.

Які цікаві проекти реалізовуються в даний час?

Мені дуже подобається проект "Цифрова трансформація регіонів". Він був запущений в Україні, а сьогодні вже поширюється на інші країни світу. Цей проект включає туристичну, освітню та інші складові. Наприклад, у блоці "Туристична Україна" можна "прогулятися" по 3D-моделей музеїв. Освітній блок робить наголос на використання технологій для розвитку комунікації влади і громадянського суспільства.

Україна є вагомою частиною світового ІТ-сектору?

Україна не входить навіть у 10-ку за обсягом створюваного IT-продукту, на жаль. До Китаю, Індії, навіть до Росії, не вважаючи США, Німеччини, Франції нам ще дуже далеко. У нас хороший рівень освіти, багато талантів. Вдумайтеся, 99,9% населення нашої країни ходить в школу і вміє читати. Таким показником може похвалитися далеко не кожна країна — в Італії, Франції, Іспанії, не кажучи вже про Греції і Туреччини, де рівень грамотності набагато нижче. А ми приймаємо це як даність.

Але є проблема з матеріальною базою — у нас немає поняття екосистема, яка дозволяла б розвиватися талановитим людям. Як наслідок, відбувається "витік мізків", вимивання ресурсів. У Берліні, Амстердамі, Лондоні умов навчання і праці поліпшуються практично кожен місяць. Нашій країні до цього ще далеко.

Google зараз робить упор на соціальну або інженерну складову?

Для Google важливо все. У компанії є місія — організувати світову інформацію і зробити її максимально доступною для людини. Я завжди думав, що місія компанії — це пафос. Але, після прочитання книги "Робота рулить!" Ласло Боки зрозумів, чому місія потрібна і важлива.

Чим хороша місія Google? Тим, що її неможливо досягти. Світова інформація включає в себе дуже багато речей і понять, і пошук — це найпростіше, що може бути. Крім нього ми розвиваємо і всі інші інформаційні формати.

В чому проявляється соціальність? В тому, що ми на своєму прикладі показуємо, як інтернет і правильне використання інформації допомагають людям. Далеко не всі розуміють це, здавалося б, простий факт. Google володіє великими ресурсами, якими вважає за потрібне ділитися з тими, у кого їх немає. Так повинні робити всі великі компанії. Це людська місія.

Інновація з'являється не тоді, коли людині на голову падає яблуко" і у нього виникає грандіозна ідея. Інновація — це велика кількість спроб, найчастіше невдалих. Численні підходи до "снаряду", з якого потім проявиться цікавий проект. Щоб бути інноваційними, потрібно постійно пробувати щось нове, викидати і знову робити щось нове.

Які проекти для Google зараз в пріоритеті?

Наш головний пріоритет сьогодні — штучний інтелект. Він вже застосовується, тільки поки що в примітивній формі. Наприклад, А. використовується в Google-перекладача, в пошукових технологіях. Будь-які пропозиції на основі ваших уподобань — це робота штучного інтелекту.

Але компанія не планує замінити роботами всіх працівників. Ми хочемо зробити так, щоб штучний інтелект допомагав виконувати ту роботу, для якої людина вже занадто розумний. Людські розумові ресурси можна направляти на більш глобальні речі, звільнивши його від рутини.

Нещодавно Google оголосила про відродження проекту Google Glass для корпоративного сектора. Чи буде нова версія очок випускатися для персонального використання? І плануються до продажу в Україні?

Масових продажів найближчим часом, думаю, не буде. Занадто сильно обпеклися з першою версією. Тоді працював принцип — запускай і покращуй. У 2010 році від нього відмовилися, і сьогодні на ринок випускаються тільки ті продукти, які повністю готові.

Як Google бачить технологію VR?

Наше перше VR-рішення — це Cardboard. Він виник як жарт, по приколу. Одного разу наші інженери заявили, що рішення для VR можна зробити з картону. І вони це зробили.

Сьогодні компанія дивиться на віртуальну реальність серйозніше — вже є рішення Daydream, яке можна придбати і в Києві. Поки воно працює тільки з деякими моделями телефонів таких виробників, як Motorola, HTC, Pixel і Samsung. На жаль, доступність більшості моделей телефонів, що підтримують цю технологію, в Україні обмежена. Особисто я поки погано розумію, як цю технологію можна застосовувати в житті. Але я не пророк, тому довірюся бачення компанії.

Як студенту потрапити на стажування в Google?

Це абсолютно реально, але тільки після третього курсу, частіше на переддипломну практику. Якщо людина талановита і хоче працювати в нашій компанії, складнощів з подачею заявки ніяких немає. Заходьте на сайт з вакансіями компанії, заповнюєте анкету, і, якщо є відповідні позиції, можна брати участь у конкурсі, а він просто гігантський. Якщо вийде потрапити на стажування, потім буде простіше влаштуватися на постійне місце в Google в будь-якій точці світу.

На які якості кандидата важливі?

Потрібно бути соціально активним і добре вчитися. Якщо ми говоримо про фахівця з досвідом роботи більше 5 років, його диплом мало кого буде цікавити — упор робиться на професійні навички. Але для початківця кандидата середній бал диплома буде мати значення. Крім того, важлива і соціальна активність молодої людини — участь у громадських організаціях, соціальних проектах і т. п.

Через які програми, орієнтовані на стажистів, можна подавати заявку в компанію?

Український офіс підтримує всі глобальні проекти Google, в тому числі і Google Code-In. Ми часто буваємо на заходах і хакатонах, де теж звертаємо увагу на талановиту молодь.

Якими принципами треба керуватися, щоб створити успішний ІТ-стартап?

Щоб стартап став успішним, потрібно щоб дуже сильно пощастило. У цій індустрії виграють не найрозумніші люди і не найкращі рішення. У виграші ті, кому пощастило. Головний принцип успіху відмінно сформульований у книзі "Аліса в задзеркаллі": "Потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишитися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти як мінімум удвічі швидше".

У світі діють різні закони, в тому числі, і закон Мерфі. Якщо ви думаєте, що вам в голову прийшла геніальна ідея, як мінімум ще дві людини над нею вже працюють. Дуже важливо робити щось першим, не повторювати чужих ідей.

Існує міф, що Google, як велика компанія, що поглинає інші стартапи. Чи це Так?

Google сьогодні принципово не купує стартапи. Такий досвід був у компанії 10 років тому, але він виявився безглуздою витівкою.

Сьогодні Google інвестує у два види компаній. Перші — ті, які вже відбулися і можуть істотно поліпшити структуру Google, розвинути ідею і місію. Наприклад, Gmail, YouTube, DoubleClick.

Другі — ті, в яких працюють талановиті команди. Багато девелопмент-центри побудовані на базі команд, які були куплені за талант.

Серед куплених компаній є українські?

На жаль, поки ми не знайшли жодної компанії в Україні, яка б реально зацікавила Google.

Яким буде Google через 5 років?

Компанія буде продовжувати розвиток та розширення своєї екосистеми. З'явиться більше продуктів, пов'язаних з розумним будинком, цифровим управлінням виробництва.

Наступним етапом, швидше за все, буде космос, а також проекти на межі з інтернетом та IT-технологіями. Думаю, що в цих напрямках будуть розвиватися всі великі гравці ринку. Що ще? Можливо, медицина, управління виробництвом, робототехніка.

Інтерв'ю проведено в рамках проекту "Завтра_2037", де талановиті діти України діляться своїми неймовірними винаходами і досягненнями. 7 жовтня в Києві ви почуєте концентрат інсайтів для маркетологів, HR-фахівців, прогресивних викладачів, батьків і всіх, хто активно замислюється про завтра. І все це — від футурологів, візіонерів майбутнього — сьогоднішніх підлітків.

подробнее )

Великі банки йдуть з Каталонії

Один з найбільших каталонських банків Sabadell прийняв рішення перенести штаб-квартиру прагне до незалежності від Іспанії регіону — до іспанського міста Аліканте. Про це кредитний інститут повідомив увечері в четвер, 5 жовтня, після екстреного засідання свого правління.

Керівництво його конкурента Caixabank планує провести нараду на цю ж тему вже на наступний день, 6 жовтня, передає агентство Reuters. З посиланням на обізнані джерела агентство вказує, що, орієнтуючись на ситуацію з Caixabank, влада в Мадриді мають намір видати розпорядження, яке полегшить виведення підприємств з Каталонії. Цей документ дозволить банку змінити свою юридичну адресу, не скликаючи зборів акціонерів.

Переїзд кредитних установ може сильно вдарити по фінансовій галузі Каталонії.

З-за конфлікту навколо проведення референдуму про незалежність Каталонії кредитні агентства знижують рейтинги регіону. Увечері 5 жовтня агентство Fitch повідомило, що має намір знизити кредитний рейтинг Каталонії у зв'язку з непередбаченим розвитком подій" та можливим порушенням фінансових потоків у автономне співтовариство. Днем раніше на можливість зниження рейтингу Каталонії в найближчі три місяці вказало та інше рейтингове агентство — Standard & poor's. Воно поставило рейтинги Каталонії "B+/B -" на перегляд (CreditWatch) з "негативним прогнозом".

подробнее )

Скільки запрацювали українські банки за 8 місяців цього року

Банківська система (банки, які були платоспроможними на звітну дату) України за підсумками січня-серпня 2017 року отримала чистий прибуток у розмірі 3,429 млрд грн, тоді як за відповідний період 2016 року чистий збиток банків становив 6,596 млрд грн, повідомив Національний банк України (НБУ) на веб-сайті.

У серпні платоспроможні банки отримали чистий прибуток у розмірі 3,652 млрд грн.

Доходи банків за січень-серпень склали 119,747 млрд грн, витрати — 116,318 млрд грн.

Як повідомлялося, чистий збиток платоспроможних банків в 2016 році склав 159,388 млрд грн.

Як повідомляло Delo.UA за оцінками Нацбанку, економіка України зростає шостий квартал поспіль. У квітні — червні 2017-го економіка України зросла на 2,3% в річному вимірі.

У Нацбанку повідомляють, що зростання економіки в першу чергу сприяло поліпшення фінансового стану підприємств і ділових очікувань, в результаті чого підвищилась інвестиційна активність бізнесу.

подробнее )

В Україні тільки 24% містобудівної документації є у відкритому доступі

В усіх європейських країнах правила забудови жорстко регламентуються законодавством і відхилення від них дуже дорозі задоволення. При цьому абсолютно всі міста й селища мають плани забудов і ці плани, як і вся містобудівна документація, знаходяться в публічному доступі. Відповідно кожен громадянин чи підприємець бачить: хто і що будує на території, де є вільні ділянки і які плани на ці ділянки на перспективу.

В Україні ж лише 72,6% населених пунктів мають плани забудов, з них у публічному доступі лише 24%. Варто зауважити, що більшість із цих планів родом з СРСР.

Тому й не дивно, що в нас хаотичні забудови міст, незакінчені та самовільні проекти, забудова природоохоронних і зелених зон, а також управління земельними ресурсами в ручному режимі з високими корупційними ризиками.

Спроби покращити ситуацію булі. Так у 2011 році ухвалено нове Положення про містобудівний кадастр, яке змінило документ від 1993 року. Щоправда, лише через 4 роки, у 2015, уряд зробив наступний крок — затвердив Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Явились в місті У 2017 року прийнято ще одну постанову, яка була підготовлена за активної участі експертів BRDO та спрямована на вирішення питання надання відкритого доступу до містобудівної документації в Україні.

Сьогодні жовтень 2017 року, і попри наявність всієї законодавчої бази містобудівна документація, яка є дороговказом для планування та побудови міст і селищ та їх інфраструктури від мереж до транспортних потоків все ще залишається не доступну ні для громадськості, ні для бізнесу.

Причин дві. Перша — відсутність або застарілість самої документації. Друга — елементарне недотримання місцевою владою законодавства щодо оприлюднення інформації про містобудівну документацію. Чому це так важливо і що дасть оприлюднення кожному з нас?

По-перше, доступ громадськості до містобудівної документації, частина якої, як не дивно у 21 столітті, подекуди під грифом "ДСК", зніме соціальну напругу в суспільстві, особливо в частині незаконних забудівель парків та природоохоронних зон. Адже кожен українець матиме змогу подивитись, зокрема у генплані міста, чи не заплановано годиною по сусідству з його будинком будівництво промислового заводу чи торгового комплексу на території парку, де він щодня гуляє з дітлахами.

По-друге, це допоможе громадянам робити правильний вибір при купівлі нерухомості та убезпечить від неправильних інвестицій. Адже відкрита документація дозволяє перевірити розташування нерухомості з погляду, наприклад, екологічних норм, а саме: оцінити чи немає поряд об'єднання єкту, який може нести загрозу хімічного забруднення.

Сюди ж і такий фактор, як розвиненість соціальної інфраструктури та планів щодо неї, бо ця інформація, зазвичай, теж відображається у містобудівній документації. У генплані точно.

По-третє, відкритий доступ до містобудівної документації сприятиме підвищенню зацікавленості іноземних інвесторів до України. Сьогодні вони, не знайшовши необхідної інформації з публічних джерел, не готові витрачати час та гроші на пошук посередників, контактів з місцевою владою, запитів на отримання викопіювань. Вони просто до нас не йдуть!

Список аргументів, чому відкритий доступ важливий як для громадян, так і бізнесу можна продовжувати. Про це ще не раз писатимуть і часто говоритимуть. Але факти вперта річ. На Єдиному державному веб-порталі відкритих даних Data.gov.ua розміщено аж 33 детальних планів територій, 14 генеральних планів та 3 схеми окремих міжрайонних територій. Для майже 31 000 територіально адміністративних одиниць у країні.

Тисячна частка відсотку. Вражає? Нас вразила, тому ми вирішили допомогти владі увійти в русло чинного законодавства та опублікувати усю наявну містобудівну документацію. За підтримки Мінрегіону та проекту МАТРА з Королівства Нідерландів, BRDO розпочинає проект "Відкрите просторове планування рМАР". У процесі проекту буде створен єдиний портал, де можна буде знайте всю інформацію про містобудівну документацію в Україні.

подробнее )