Не можна реформувати країну за принципом "тільки б чого не сталося", бо нами не зацікавиться жоден інвестор — Нефьодов

Два тижню того Світовий банк оприлюднив офіційні результати рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business-2018. За останній рік Україна піднялась на чотири сходинки і зайняла 76 позицію серед 190 країн. Рух угору забезпечили декілька факторів, зокрема зменшення Києвом розміру пайової участі у розвитку інфраструктури з 10% до 2%, зниження вартості послуг технічного нагляду в будівництві, а також зменшення та уніфікація ставки ЄСВ до 22%.

Кабінет міністрів на початку літа зареєстрував у парламенті законопроект №6540, який має підняти Україну, за оцінками Мінекономрозвитку, принаймні на 32 позиції в рейтингу та забезпечити близько $10 млрд інвестицій. Перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нефьодов розповів, як цього можна досягнути.

МЕРТ заявивши дуже амбітні результати у разі прийняття законопроекту про поліпшення інвестклімату. Мова йде про понад $10 млрд інвестицій. Поясніть, як розраховували такий ефект?

Хочу зробити крок назад: рейтинг — це, звичайно, не панацея і не самоціль, яку ми хочемо досягнути у відриві від реального покращення бізнес-клімату. Дійсно, ми намагаємося привернути увагу публіки цією цифрою в $10 млрд. Але очікувати, що, перемістившись на одну позицію вгору, ми обов'язково отримаємо додаткові $500 млн, наївно. Це так не працює. Інвестора цікавить не тільки бізнес-клімат.

З іншого боку, звинувачення, мовляв, цей рейтинг взагалі не важливий, несправедливі. Рейтинг легкості ведення бізнесу є одним із найбільш відомих у світі інструментів для порівняння між собою різних юрисдикцій. Якщо країна зростає в ньому протягом 5-6 років на 70 позицій, це аргумент, який "продає" країну.

Це дозволяє потрапляти на перші шпальти світових видань з гарними новинами. Звісно, це не гарантія, що Ілон Маск прочитає і вирішить, що треба будувати завод в Україні. Але інвестор, який ніколи не дивився в наш бік, може подивитись. Зрозуміло, що деякі компанії однак не будуть інвестувати. Наприклад, виробники товарів широкого вжитку, котрим цікава Індія, хоча вона й знаходиться в рейтингом нижче України. Чому? В Індії населення щороку зростання на третину населення України. Бізнес там вести важко, альо попит більший. У свою чергу, наприклад, для автовиробників, яких ми намагаємось залучати, легкість ведення бізнесу — це важливий сигнал.

Зараз уряду вдається "продавати" свої реформи? Чі зміни останніх років недооцінені?

Мені здається, що недооцінених реформ досить багато. Українці класично концентруються на негативі. Мі маємо прогрес у певних аспектах, але він відсутній у інших. Останнє забирає на себе всю увагу. Окрім цього, людям легше оцінити ті, з чим вони стикаються кожного дня, наприклад, адміністративні послуги. Всі радіють тому, що отримати паспорт стало легше і комфортніше. З іншого боку, людям важко оцінити реформи, які відбуваються на ринку газу чи на ринку електроенергії. Це фундаментальні зміни, які можна буде відчути лише через певний час. Альо, цинічно кажучи, такі зміни є важливішими, ніж побудова декількох десятків красивих приміщень для отримання адмінпослуг.

Відповідно до опитувань, бізнес основними бар'єр бар'єрами називає низький попит на продукцію, нестабільну політичну ситуацію, високі ставки податків, їх обтяжливе адміністрування, інфляцію, часті зміни законодавства. Урядовий законопроект 6540, який має підвищити нашу інвестпривабливість, зовсім про інші речі.

Це законопроект про бізнес-клімат, не про боротьбу з інфляцією чи попит. До того ж ми не можемо прямо вплинути на попит. І не можна розробити законопроект, який вирішує всі проблеми в країні. Ми концентруємося на певній сфері. Ми чесно кажемо, що в законопроект увійшли лише ті норми, які прямо впливають на місце України в рейтингу Doing Business. Це не означає, що інші сфери не важливі. Важливі, але не можна одним документом вирішити все. Однак деякі проблеми бізнесу, які ви перерахували, ми намагаємось цим законопроектом вирішити хоча б частково.

Які?

Намагаємося зробити доступнішим фінансування. Для будь-якого підприємця це дуже важлива річ. Альо доступність фінансування залежить від великої кількості факторів: від вартості ресурсу, який залежить від базової інфляції, від кредитного ризику, який пов'язаність язаний із прозорістю структури власності, врешті-решт від легкості роботи з боржниками.

Поясніть, які саме зміни дозволять зробити фінансування доступнішим.

Дві головні зміни — це певне спрощення процедури банкрутства і створення механізму довірчої власності. У питанні полегшення процедури банкрутства ми не замахуємося на амбітну ціль. Питання про відновлення платоспроможності боржників — це вузьке місце у Верховній Раді: були законопроекти, але питання просувається дуже важко. До цього "снаряду" ми підійдемо наступного року — будемо готувати мега-законопроект про банкрутство.

У законопроекті ж №6540 намагаємося вирішити точкові питання, не торкаючись загальної процедури банкрутства для всіх підприємств. Зміни стосуються лише специфічних компаній — тих, у кого практично увесь борг перед одним кредитором. Ми пропонуємо суттєво спростити і скоротити процедуру банкрутства для таких позичальників.

Цей інструмент буде працювати в першу чергу для невеликого бізнесу?

Він буде працювати для специфічної, не дуже великої категорії підприємств, які мають одного кредитора, або їх майно передане в заставу одному кредитору. Ми очікуємо, що рядки процедури банкрутства зменшаться з трьох до одного року, відповідно вартість повернення коштів для кредитора зменшиться майже вдвічі.

Ймовірно, це стосуватиметься більшою мірою малих підприємств, хоча не виключаю, що є й великі компанії, котрі мають борг перед одним кредитором. Але хочу наголосити, що норми цього законопроекту вирішують далеко не всі питання банкрутства. Чесно кажучи, це буде великий успіх, якщо ми, дякуючи змінам, увійдемо до ТОП-100 по компоненту "відновлення платоспроможності" у Doing Business.

В чому проблема спрощення процедур, чому такі питання постійно буксують?

На словах у нас всі підтримують полегшення ведення бізнесу. Альо його зворотній бік — це простіші та дешевші процедури, а також трохи менший захист прав та, ймовірно, більші можливості для шахрайства. Якщо ми пришвидшуємо банкрутство — теоретично чиїсь претензії чи думка можуть залишитися поза увагою. Теоретично чим швидший процес, тим вищі ризики.

Тому всі виступають за легкість ведення бізнесу, але водночас проти скасування всіх перевірок, процедур, папірців. Згадайте баталії, коли скасовували печатки. Всі галасують "скасуємо печатку і шахрайство зросте", "підпис легше підробити". Ну, давайте тоді додамо ще сургучну печатку та підпис свідка. Це питання загальної довіра бізнесу до влади та влади до бізнесу.

Якщо ми завжди будемо наздоганяти і хвилюватися "тільки б чого не сталося", нами не зацікавиться жоден інвестор. В Україні постійно запитують, скільки країн вже реалізували такі зміни. Вибачте, але якщо ми будемо п'ятому ятдесятою країною, яка втілює якісь зміни, даремно сподіватися, що інвестори це оцінять. Вони вже зайшли в 49 країн, які були перед нами. Нам дуже пощастило, що вдалося прийняти закон про публічні закупівлі. Ми стали однією із буквально п'яти країн, які повністю перейшли на електронні закупівлі. Тому це круто, і тому це оцінили. Ті ж саме треба робити і в бізнес-кліматі. Робити навіть непопулярні кроки, за які нести в тому числі й політичну відповідальність. Не вдасться робити тільки райдужні і всім приємні реформи. Як закон відновить іпотеку

Повернемося до довірчої власності, про яку ви говорили? Як це працюватиме?

Довірча власність — це альтернативний механізм іпотеці. Процедура чимось схожа на фінансовий лізинг. Поки автомобіль у фінансовому лізингу, власником його є банк. Якщо позичальник не сплачує кошти за цей автомобіль, працівник банку з іншим комплектом ключів може просто сісти в цю машину і поїхати. Банку не треба судитися з позичальником, не треба доводити факт боргу, не треба робити стягнення. Це значно простіший та дешевший процес, тому банк може запропонувати кращі умови та дешевший кредит.

Подібну схему ми пропонуємо розповсюдити на нерухомість, в тому числі житлову. Власником до погашення всього боргу буде виступати кредитор.

Ця норма дозволить полегшити стягнення такої нерухомості.

Я не хочу вдаватися в дискусії: забирати житло — це добре чи погано. Альо має бути інструмент, який дає позичальнику вибір. З одного боці, можете взяти класичну іпотеку — будете трохи краще захищені альо матимете більшу ставку. З іншого — можете обрати інструмент довірчої власності, тоді банк матиме краще захищені права, альо ви отримаєте меншу ставку.

Чи передбачає законопроект відміну пайової участі для бізнесу?

Передбачає. Наша позиція полягає в наступному: пайова участь у Україні працює як податок на інвестиції. Деякі міста використовують цю норму дійсно продуктивно. Альо Мінрегіонбуд нещодавно провівши дослідження і виявивши, що жодна гривня зі сплаченої пайової участі не була витрачена на будівництво садочків, шкіл, лікарень чи підключення новобудов до інфраструктури.

Інструмент пайової участі можна порівняти з виделкою, якою ми їмо суп, і кажемо, що ложка не потрібна, бо ми до виделки звикли.

Поясність неефективність пайової участі.

Це непрозорий інструмент. В ідеальну ситуації має продаватися земля, десь за дорого, десь за дешево. Місто ж, отримуючи кошти від продаж, має забезпечити підключення до електромереж та комунікацій.

Ми ж робимо інакше: землю ми не продаємо, але всі, хто будує, мають заплатити до 10% від їх вартості будівництва". І вісь це "до 10%" — суб'єкта єктивне, адже у нас "тих, кому найбільше потрібно", звільняють від сплати пайової участі. Врешті-решт при ставці 10% від вартості будівництва в місцеві бюджети в 2016 році надійшло чомусь лише 1,35 млрд грн. І майже половину цих грошей давши Київ.

Київ минулого року суттєво зменшив ставку пайового внеску — до 2%. Попри зменшення, змогли зібрати більше коштів.

До другого читання ми готові дискутувати: чи повністю скасувати, чи передбачити перехідний період, чи зменшити верхню планку до 2%, альо зобов'язаннями зв'язати платити всіх. Ми готові до дискусії, але концептуально це неправильний інструмент.

З іншого боку, завжди будуть аргументи — звідки ж тоді збирати кошти для міста?

Насправді багато міст вже скасували пайовий внесок, інші ж суттєво його знизили. Значний розмір внеску залишився тільки у Львові та Запоріжжя.

Щодо наповнення бюджету — зараз багато податків йдуть на місцевий рівень, ті ж акцизи на алкоголь, тютюн, бензин, місцева влада може вводити податок на нерухомість. При цьому останній, до речі, виконуватиме функцію не лише наповнення бюджету, а й вирішить питання недобудов, закинутих будівель, порожніх ділянок.

Чи вирішує законопроект 6540 якимось чином питання захисту права власності інвесторів?

Повністю, очевидно, не вирішує. Але частково це питання піднімається в нормах, що стосуються захисту міноритарних акціонерів.

Ми пропонуємо передбачити відповідальність за "примушування товариства до вчинення неправомірних урік із заінтересованістю". За цією складною фразою дуже проста історія: 75% підприємства належать мажоритарному власнику, інша частка — мінорітаріям. Мажоритарний власник каже "купіть у іншого аналізованого підприємства паливо". Це угода із заінтересованістю. Відповідно до чинного законодавства, в такому випадку треба замовити оцінку аудитора, який підтверджує ринковість чи неринковість умів. Альо зараз немає жодної відповідальності, якщо були запропоновані неринкові умови.

( подробнее )

Як на відвідувачів сайтів заробляють криптовалюту

Деякий час тому ряд онлайнових ЗМІ, зіткнулися з проблемою — читачі при заході на їх веб-сайти відчували певні труднощі із завантаженням сторінок, а їх робота комп'ютера сповільнювалася. Подібну ситуацію виявило у себе і Delo.UA наші читачі стали скаржитися на уповільнення роботи їх пристроїв при заході на наш сайт. Як з'ясували згодом технічні фахівці нашого видання, один з партнерів без відома компанії встановлював на нашому сервері скрипт, який майнил криптовалюту. Після виявлення скрипт був відключений, партнер повідомлений про неприпустимій поведінці, а читачам були принесені вибачення.

Трохи далі вирішили піти в Медіагрупі 1+1. Там виявили втручання в роботу сайтів групи, метою якого була прихована видобуток кріптовалюти Monero, "ймовірно, в інтересах міжнародного стартапу Newzmate". "Департамент 1+1 digital провів розслідування і виявив, що через API компанії Newzmate в браузери читачів новинних сайтів групи з домену api.traq.li завантажувався прихований скрипт CoinHive для видобутку кріптовалюти Monero. Таким чином шахраї збагачувалися за рахунок ресурсів комп'ютерів користувачів без їхнього відома", — повідомляла прес-служба медіагрупи. Як тоді з'ясували 1+1, програма потрапила на сайти групи після покупки сервісу електронних розсилок Traqli, розробником якого є Newzmate. 1+1 звернулися із заявою з цього питання в Департамент кіберполіції Національної поліції України, вважаючи, що компанія-партнер несанкціоновано втрутився в роботу їхніх комп'ютерних мереж.

Як розцінювати такі дії партнерів? Як на них реагувати? Наскільки це законно? Чи можна захистити свої веб-ресурси технічно і юридично від таких дій? Про це Delo.UA розпитало експерта компанії KPMG Миколи Легкодимова.

Нещодавно деякі наші колеги постраждали від такої напасті як партнерський скрипт з впровадженим майнингом криптовалют. По суті це було шахрайство. Наскільки частою є така практика, коли одні компанії заробляють на інших, обманюючи їх через такі партнерські речі?

Нещодавно у ThePirateBay (сайт індексатор торрентів) був експеримент — люди помітили, що коли ти заходиш на сторінку, підвищується використання процесора і обчислювальна потужність йде на роботу скрипта, який займається майнингом, а інші процеси не в пріоритеті. Практика, з моральної точки зору, спірна. На це можна подивитися з двох сторін. З одного боку — це канал монетизації, як у випадку з ThePirateBay. З іншого — без попиту використовуються ресурси вашого комп'ютера. А з третього боку — ви коли користуєтеся яким-небудь додатком, воно так чи інакше теж використовує ресурси вашого комп'ютера.

Мені здається, тут питання лежить не в площині "законно-незаконно", а на рівні справедливості — ваші ресурси використовуються, ви не заробляєте на цьому, а хтось інший заробляє. Швидше за все, це ніяк не регулюється. Це просто на рівні довіри всередині коммьюніті, або це буде прийнято прийнятним, або ні. Я припускаю, що це буде продовжуватися. Грубо кажучи, зараз є правильні способи комерціалізації безкоштовного софта. На вашому домашньому комп'ютері, швидше за все, варто якесь ПЗ, яке працює по наступній моделі — ви їм користуєтеся безкоштовно для ваших цілей, але періодично можете бачити якусь рекламу. Чи внизу є рекламна смужка. За її рахунок і заробляють.

Я не виключаю, що в якийсь момент ви на це (майнінг — ред.) погодилися — коли натискали всі ці "Прийняти", не звертаючи уваги. Це може бути каналом монетизації безкоштовного софта — ви чимось користуєтеся безкоштовно, але при цьому, в той час, коли ви не працюєте (можливо вночі), вона майнит на користь цього софта. Якщо ви з цим згодні, то нічого принципово поганого я в цьому не бачу.

Тобто потрібно уважно читати ліцензійні угоди.

Я думаю, що і у випадку ThePirateBay, і у вашому випадку — це був якийсь експеримент: чи можна на цьому заробити. Тут є деякі технологічні обмеження, пов'язані з тим, що система влаштована так, що скрипт, який запускається з браузера, не самий оптимальний вид майнінгу.

Чому?

Архітектурно — у нього не той рівень доступу, він діє в рамках мандата на браузер, він не може завантажити процесор так, як якщо б спеціалізоване програмне забезпечення безпосередньо займалося майнингом. На цьому можна заробити тільки якщо це велика база, мільйони користувачів. Ті випадки, про яких я чув, ThePirateBay з них найбільший. Якщо у вашого сайту домашня сторінка про улюблену кішку і там заходять 200 користувачів, і ви завантажуєте скрипти в їх комп'ютери, то вони багато не намайнят.

Наскільки це законно? Ми про це не знали, це був партнерський скрипт, який був на наших сторінках. Ми заходимо на нашу сторінку, вона дуже довго вантажиться. Виявилося, що там скрипт.

Говорити законно чи незаконно можна тоді, коли сформовано ставлення до майнингу як до діяльності, в якій є статус — господарський, комерційний. Цього немає. Якщо забути про те, що на іншому кінці скрипта сидить людина, яка зі свого криптовалютного гаманця виведе гроші, то що зробив цей скрипт? Він завантажив ресурси вашого комп'ютера не тим, ніж ви очікували. Це питання юридичне чи це питання довіри між автором контенту з одного боку та його споживачем з іншого? На рівні справедливості з вашого боку — начебто так, ви платите за електрику, яким живиться ваш комп'ютер, який ви часто на ніч не вимикаєте. Чому ваш комп'ютер робить не те, що його просили?

З іншого боку, якщо це сам контент — безкоштовний або умовно безкоштовний — ви часто вживаєте контент, за який платите. Тут не врегульовано питання. Є багато безкоштовні газети і журнали, на які люди заходять і користуються цим контентом. Коли буде зрозуміло, що майнінг законний в Україні і це є комерційним способом створення вартості, він буде внесений в коди як вид економічної діяльності, тоді виникне юридичний казус — за рахунок ваших ресурсів люди заробляють. А поки це виглядає так — ваш процесор просто завантажили тим, чим ви не хотіли і що?

Що для цього потрібно? Щоб майнінг був визнаний легальним способом заробітку і для цього потрібно було укладати договір? Або щоб кріптовалюти були визнані Національним банком?

Я б розділяв ці речі. Один момент те, що ваші ресурси намагаються використовувати — це нічим не відрізняється від того, що мешканці будинку підключають до загального джерела енергії свою майнинговую ферму. Начебто за це платить весь будинок, але користуються тільки вони.

Інше — якщо майнінг буде легальним способом, то як він буде контролюватися, регулюватися? Зараз все більш-менш просунуті ІТ-фахівці шукають дешеву електроенергію. Дешева електроенергія окупається, дорога — ні. Промисловий майнінг ведеться не на ваших домашніх комп'ютерах, він давно ведеться навіть не на центральних процесорах, і навіть вже не на відеокартах, як він довго був. Є спеціальні елементи, плати, у яких немає іншої мети крім майнінгу, вони спеціально для цієї мети придумані. Це досить проста економіка — сума енергії кіловат на годину — це сума того портфеля, який ви майните, на ринку. Багато системні адміністратори займаються майнингом, добре ще якщо ночами. Це відбувається скрізь.

Без відома сисадміна компанія може цей скрипт впровадити?

Можна на рівні (швидше за все такого рівня захист з'явиться) вашого комп'ютера заборонити виконання певного типу скриптів. Ви можете обмежити активний вміст вашої сторінки. Це схоже на існування програм для блокування реклами. Вони не дають активного вмісту браузера це зробити. Напевно, можна зробити і засіб, що буде забороняти певні скрипти.

Вирішити це питання можна ,якщо звернутися до партнерів і попросити їх це не робити? Наприклад, наше ЗМІ не хоче, щоб його використовували в таких цілях.

Ви можете самі періодично моніторити це — приходить новий контент. Швидше за все, ви якось це моніторите, на різні кіберзагрози. Але якщо це важливо, то це може бути ще один елемент у списку, який ви будете моніторити — чи немає в числі контенту, який ми даємо користувачеві, завдань на його процесор, які незрозуміло до чого прив'язані. Грубо кажучи — ви зараз не знаєте, майнит ваш телефон чи ні. Він багато не намайнит в силу обмеження продуктивності по потужності, але тим не менш.

Криптовалюта зараз у багатьох країнах лежить поза правового поля.

На пострадянському просторі майже скрізь статус туманний. Нещодавно до Ради був поданий законопроект, щоб якось регулювати криптовалюту. Питання ідентифікації, зберігання транзакцій — хочеться сподіватися, що регулювання цьому допоможе.

Припустимо, сьогодні криптовалюта була б легальна. Чим би це змінило вашу ситуацію? Хтось на вас нелегально заробив, ось він заробив легальні гроші, які трактуються українською державою або він заробив щось, що не трактується державою. Він все одно на вас заробив за рахунок електрики, за рахунок уповільнення ваших основних завдань. Якщо ви подаєте в суд — у чому ваш збиток? Ви самі хотіли заробляти і це втрачений прибуток?

До нас прийшло менше відвідувачів, за рахунок цього у нас менший оборот реклами.

У нього буде технічна експертиза юриста, у вас вона буде. Це надовго. Ключова думка — треба звикнути до того, що електрику можна міняти на гроші. Скрізь, де є багато відносно дешевого керованого електрики або обчислювальних потужностей (що одне і те ж), скрізь сидить "який присмоктався" айтішник і у нього маленька фермочка для себе.

( подробнее )

Суд відмовив синові Януковича у відшкодуванні мільярдних збитків

Печерський районний суд Києва 14 листопада 2017 року відмовив Олександру Януковичу в задоволенні позову до Національного банку України про відшкодування збитків на суму 1,6 млрд грн. Про це повідомляє прес-служба Нацбанку.

У серпні 2017-го Янукович звернувся до суду, зажадавши відшкодувати збитки у зв'язку з виведенням з ринку Всеукраїнського банку розвитку, акціонером якого був син екс-президента.

"За результатами судового розгляду справи, суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні", — йдеться повідомлення.

В НБУ також відзначають, що в січні 2016-го Вищий адмінсуд України підтвердив правомірність рішення регулятора про віднесення Всеукраїнського банку розвитку до категорії неплатоспроможних.

Нагадаємо, Фонд гарантування вкладів ввів тимчасову адміністрацію у Всеукраїнський банк розвитку в листопаді 2014-го. Фінустанова було визнано неплатоспроможним за застосування санкцій Євросоюзу до Олександру Януковичу.

( подробнее )

Як відкрити бізнес в Україні без стартового капіталу

В Україні досі існує міф, що створити бізнес можна, тільки якщо у тебе є стартовий капітал в десятки і сотні тисяч доларів, тому всі підприємці — це "олігархи" або "бандити", адже чесним шляхом таких грошей у нашій країні заробити неможливо (до речі, ще один міф).

Але насправді бізнес в Україні може створити кожен з нас. І важливий зовсім не стартовий капітал. А ідея, яка потрібна ринку, і якісний бізнес-план.

Інвестиції. Інвестиції отримують не тільки великі компанії. Якщо ви плануєте відкрити малий або середній бізнес, то цілком можете розраховувати знайти фінансові вкладення з боку. Але будьте готові максимально розкласти суть вашого проекту по поличках, чітко зрозуміти, для кого ви створюєте бізнес, і стати супер-товариським молодим бізнесменом.

Дуже часто інвестиції в Україні знаходять завдяки нетворкінгу. Інвесторів можна шукати на професійних конференціях підприємців, навчальних курсах і так далі.

Ви можете скласти список потенційних інвесторів, з якими ви хотіли б працювати, і яким може бути цікавий ваш проект. Для цього промоніторте діяльність власників великого бізнесу у вашій галузі, вивчіть хто з них цікавиться інвестуванням і розвитком нових напрямків. Потім створіть локаничную презентацію свого проекту з описом бізнес-моделі та опису цільової аудиторії.

Важливо, щоб інвестор сам вірив у важливість вашого проекту. Будьте готові зустрічатися не один раз, удосконалювати свою пропозицію і постійно доопрацьовувати його. І тоді є шанс отримати необхідні інвестиції на відкриття бізнесу мрії.

Власні заощадження. Навіть якщо ви не заробляєте мільйони, власних заощаджень цілком може вистачити для відкриття бізнесу. Стартувати можна і з сумою $100 або $1000, все залежить від грамотної стратегії і ніші бізнесу, звичайно. Головне запустити бізнес, отримати перший прибуток і реінвестувати знову в свою справу. При грамотній стратегії розвитку, оборотний капітал буде збільшуватися, бізнес рости, і ви зможете вже отримувати прибуток. Звичайно, це не завжди швидкий процес, але він має позитивні сторони. Наприклад, це мінімальні ризики: вкладаючи невелику суму власних грошей, ви не берете ні перед ким зобов'язань. Якщо це перша спроба ведення бізнесу, і ви ще не впевнені в своїх силах, вкладайте суму, яку не шкода буде втратити.

Монетизація хобі або знань. Якщо варіанти вкладення власних заощаджень чи пошуком інвестицій вам не підходять, задумайтеся над монетизацією хобі або власних знань. Такий варіант підійде для створення проекту в сфері консалтингових або креативних послуг, інфобізнес, креативних товарів. Ідей для такого бізнесу маса, головне орієнтуватися на потреби ринку, це може бути і фото-, відео - зйомка, випічка або виготовлення подарунків, консультації в різних сферах, сервіс координаторів чого-небудь і так далі. Спостерігайте за життям, помічайте її складності і думайте: "Як це можна спростити?". Можливо, саме так ви знайдете унікальну ідею.

На перших порах такий бізнес може працювати за рахунок замовлень з вашого кола спілкування і сарафанного радіо. А коли почнете отримувати перших дохід, обов'язково реінвестується в свій розвиток.

Краудфандінг. Ви точно чули про Kickstarter — американської платформи, де можна зібрати фінансування на відкриття бізнесу. Працює це просто: ви уявляєте свій проект, люди вивчають його, якщо проект подобається і вони хочуть отримати ваш продукт/послугу в майбутньому, перераховують суму грошей на ваш рахунок. І таких платформ існує багато: IndiGoGo, RocketHub, PeerBakers, в ом числі українська краудфандинговая майданчик Спільнокошт. Але краудфандінг працює не тільки онлайн. Ви можете звертатися до інвесторів безпосередньо, пропонувати їм стати "кофаундерами" і вкласти у свій проект певну суму. До прикладу, саме так відкрився громадський ресторан Urban Space в Івано-Франківську. Щоб зібрати гроші на запуск бізнесу, засновник ресторану запропонував 100 людей вкласти $1000. Urban Space досі успішно розвивається. У такому форматі важлива прозорість і підзвітність: щоб кожен чоловік, який вклав хоч копійку в розвиток вашого бізнесу, знав, на що вона витрачена.

FFF. У Кремнієвій долині існує термін, який позначає найбільш очевидні джерела фінансування: Family, Friends, Fools (переклад: сім'я, друзі, дурні). Є навіть статистика, що 90% стартапів починають саме з таких інвестицій. З позитивного: ви отримуєте фінансування, швидше за все без строгих регламентів і дедлайнів про повернення грошей. Але в цьому криється і мінус: людині властиво розслаблятися, не маючи чітких обмежень. І є ймовірність, що ви будете несерйозно ставитися до ведення бізнесу. Тому, якщо ви впевнені у своїх намірах відкрити бізнес і вирішили скористатися FFF, то встановіть формат та регламент ведення бізнесу на березі: частки, реінвестування, варіанти виходу з бізнесу. Це може виглядати трохи дивно, враховуючи, що перед вами близька людина, але вирішить багато питань наперед.

Щоб створити бізнес без стартового капіталу або з мінімальними вкладеннями, ви можете спробувати створити бізнес з партнером і розділити як функціональні, так і фінансові зобов'язання. Зараз на українському ринку багато проектів, які були створені в партнерстві: меблева фабрика Drommel, перший український мас-маркет Must Have.

Якщо ваш бізнес має соціальну значущість, ви можете спробувати отримати грант. Є маса інвестиційних грантових проектів. Приміром, HORIZON 2020 — програма фінансування проектів у науковій сфері та сфері інновацій від Євросоюзу, європейська грантова программаEU4Business, грантові програми США і Канади.

Відкрити бізнес в Україні можна без великого стартового капіталу, випускники Startup Ukraine доводять це вже протягом 5 років. Найчастіше питання зовсім не в грошах, а в знаннях і інструменти, які потрібні для того, щоб запустити сильний проект. Пам'ятайте, що при створенні своєї справи важливо думати не тільки про його запуск, але і розвиток, планувати стратегію на кілька років вперед, чітко прораховувати свої очікування від доходів, оборотів і прибутку. У бізнесі важлива системність та ідея, яка буде корисною для його аудиторії.

( подробнее )

IT-галузь в Україні зросте на 20% в 2017 році — голова Global Logic

Керуючий директор Global Logic в Україні Ігор Біда розповів виданню про проекти, над якими працюють в компанії, поділився прогнозами щодо зростання галузі в поточному і наступному році і розповів, як IT може допомогти у вирішенні глобальних проблем людства

За останній рік компанія в Україні зросла майже на 300 осіб. З чим це пов'язано?

У серпні 2017 року наша команда в Україні перевалила за 3000 фахівців. В цілому в цьому році і компанія, і українська IT-індустрія повернулися до докризових темпів зростання. Аналіз першого півріччя по ринку показує 18% зростання індустрії, наша компанія зростає приблизно в такому ж темпі. Я можу прогнозувати 20% зростання за підсумками року.

Які причини зростання? Збільшується попит на розробку програмного забезпечення, глобальний ринок росте, і ми ростемо разом з ним.

А події в країні за останні кілька років якось вплинули на кількість фахівців?

У сфері IT не було падіння в результаті кризи, на відміну від інших сфер економіки. Зростання галузі ненадовго сповільнилося, але він все одно був і зберігався на рівні 5-10%. Стримане зростання зумовлювався геополітичними ризиками і небажанням замовників віддавати проекти в ризикову зону. Однак зараз вплив цих факторів зменшилася.

Як ви переконали замовників, що в Україну знову можна надсилати проекти?

По-перше, ми працювали над тим, щоб показати, наскільки сильно ризики перебільшені. Тому що, коли ти дивишся на те, що відбувається в Україні з Америки, то тобі здається, що півкраїни в стані війни. Ми ж у свою чергу показували замовникам, що український IT-ринок активно розвивається і готовий втілювати їх проекти в життя.

Вже сьогодні є певні знаки, які дозволяють вірити в світле майбутнє України. Наприклад, яка вступила в дію з 1 вересня Асоціація з ЄС, введення безвізового режиму. Це все ознаки того, що ЄС і США вірять у нашу країну. І це, звичайно ж, послужило хорошим сигналом для компаній і засвідчило, що в Україні можна і потрібно розвивати бізнес.

Ви плануєте і далі розширювати команду в Україні? Яких фахівців ви зараз залучаєте?

Ми, як міжнародна компанія, плануємо розвиватися у всіх регіонах, в яких представлені. Плани по зростанню у нас досить амбітні. Як мінімум зберегти зростання цього року (близько 300 нових співробітників), а, може, і збільшити його.

На поточний момент єдиним серйозним ризиком, який може перешкодити цьому, є недостатній приплив інженерів в галузь. В Україні зараз задіяно близько 120 тис. осіб у сфері ІТ, а чотири роки тому їх було близько 80 тис. З одного боку — зростання індустрії наявності. З іншого — протягом останніх чотирьох років з українських вузів випускається щорічно близько 16 тис. ІТ-фахівців. І це число стабільно протягом останніх років, відповідно у відсотковому співвідношенні приплив стає менше.

Яка щорічна потреба галузі в нових фахівцях?

Якщо галузь зростає на 20% у рік, значить і кількість випускників має рости в такому ж темпі. Якщо геополітичні та бізнес-ризики будуть зменшуватися, у наступному році зростання галузі може скласти 25%, потреба у технічних фахівцях, відповідно, теж.

Давайте перейдемо безпосередньо до вашої компанії. Можете озвучити фінансові показники за цей рік?

Ми є приватною компанією, тому не можемо розголошувати фінансові показники. Можемо говорити тільки про відсотковому зростанні. У першому півріччі 2017 року наш валовий оборот зріс на 20% (порівняно з аналогічним періодом минулого року, збільшився й прибуток.

А якщо порівняти доходи до революції 2014 року і після — чи досягли ви тих же показників?

У нас в цьому плані була досить стабільна ситуація, так як GlobalLogic — це експортно-орієнтована компанія і наша діяльність прив'язана до валютній виручці. Вартість послуг не падала в період кризи, і інфляція локальної валюти не вплинула на доходи компанії. Таким чином, нам вдалося зберегти стабільний дохід.

Розкажіть, хто ваші основні клієнти і над якими проектами ви працюєте?

Я можу виділити три області, в яких у нас велика кількість різних проектів. Перша — це медицина. Українські інженери GlobalLogic створюють програмне забезпечення для складних медичних пристроїв (наприклад, дефібриляторів або приладів, які автоматично вводять потрібну кількість ліків в організм людини), так і ПЗ, яке використовується в клініках, каретах швидкої допомоги і т. п. Одне з перспективних напрямів розробки — рішення для діагностики різних захворювань ще на ранніх стадіях із застосуванням технологій штучного інтелекту.

Друга сфера — digital media. Наприклад, ми допомагаємо створювати продукти компанії Avid для виробництва аудіо - та відеоконтенту. Це як програми для звичайних користувачів, так і ті, що використовують в Голлівуді. Взагалі, цифрове медіа — дуже широка область. Сюди входять, наприклад, і мікшерні пульти для звукозапису і живих концертів, і рішення для трансляції масових заходів в онлайні і на телебаченні. І всіма цими рішеннями займаються наші українські інженери.

І нарешті, automotive. За великим рахунком, сучасний автомобіль — це складний софтверний продукт. Наприклад, програмне забезпечення високотехнологічного преміум-автомобіля містить близько 100 мільйонів рядків коду (для порівняння, у Boeing 787 всього трохи більше 15 мільйонів, а вся соціальна мережа Facebook поміщається в 60 мільйонів рядків коду). І у нашої компанії є велика експертиза в цій сфері — від розробки систем, які через датчики визначають стан автомобіля і різних його частин, до Human Machine Interface. Це системи, які дозволяють водієві і пасажирам максимально зручно і швидко взаємодіяти з автомобілем.

Є якісь конкретні домовленості з автовиробниками на впровадження ваших систем?

Поки ми не маємо права розголошувати подробиць, але у нас вже є підписані контракти. Справа в тому, що і медицина, і автомобільна галузь дуже складні галузі. Від моменту, коли ти розробляєш якесь або деталь, до її виходу в масове виробництво проходить 4-5 років. Тобто в найближчі пару років ви вже побачите автомобілі, в яких буде ПО, написане нашими фахівцями. Мова йде про інформаційно-розважальних системах — навігація, відтворення мультимедіа і т. п.

Фахівці з кібербезпеки стверджують, що програмне забезпечення для "інтернету речей" дуже вразливе. Так, два роки тому хакери продемонстрували злом, яке дало їм фактично доступ до управління автомобілем. Як вирішити цю проблему?

Відмінний питання. Дійсно був випадок, коли хакери, перебуваючи за межами автомобіля, змогли отримати доступ до критично важливих функцій і фактично піддали небезпеці перебувають там людей. Наша власна розробка — платформа Nautilus — як раз дозволяє уникнути цих ризиків.

Наше програмне рішення розділяє критично важливі функції автомобіля та комунікаційно-розважальні функції на дві різні області, які ніяк не впливають один на одного. Відповідно це робить неможливим проникнення до критично важливих функцій автомобіля ззовні. Комерційні реалізації цього рішення з'являться на ринку протягом декількох років. І це важливий крок до переходу до повністю самоврядним автомобілів.

А який напрямок приносить найбільший дохід?

Насправді не можна сказати, що якийсь напрямок більш прибуткове, будь-то менше. З точки зору зростаючого інтересу я можу сказати, що це digital transformation. Це не просто розробка нових версій технологічних продуктів, а створення комплексних цифрових рішень, які докорінно міняють бізнес-моделі компаній з різних індустрій. Стандартний приклад того, про що я кажу — booking.com або airbnb.com. Ці сервіси не просто допомагають кінцевим споживачам швидко знаходити житло, але і змінюють парадигму роботи туристичної сфери. Або, приміром, ?ber — це нова бізнес-модель для сфери перевезень, і її поява було б неможливо, якби не з'явився конкретне програмне забезпечення.

Зараз інформаційні технології проникають у сфери, в яких вони раніше не були задіяні. У GlobalLogic, наприклад, створили рішення для всесвітньо відомої мережі ресторанів швидкого харчування. Це інтерактивні панелі, в яких за допомогою тачскріна клієнт може самостійно зробити замовлення і відразу ж його оплатити. Спочатку продукт передбачався як певний спосіб знизити операційні витрати компанії в кожному ресторані. Але на ділі виявилося, що цей інтерактивний досвід став успішним методом залучення клієнтів.

Ви зараз присутні в чотирьох українських містах (Києві, Харкові, Львові та Миколаєві). Не плануєте відкривати офіси в інших містах?

Як глобальна компанія ми активно розглядаємо варіанти злиття і поглинання — як в цілому у світі, так і в Україні. Ми не плануємо органічного зростання числа офісів ні в Україні, ні в світі, але якщо раптом ми знайдемо цікаву компанію для злиття, то ми можемо зацікавитися нею.

Це може бути якась невелика ІТ-компанія?

Звичайно, злити дві великі компанії — це складна модель, не завжди спрацьовує. Тому, я думаю, мова може йти про активі середнього розміру. Безумовно, ключовим фактором для злиття для нас є не тільки схожість бізнес-моделей, але і схожість основних цінностей компанії, і способів ведення бізнесу. Якщо подивитися на всі наші попередні поглинання, то близько 95% менеджерів з поглинаються компаній продовжують працювати в GlobalLogic. Це доказ того, що ми знаходимо дуже гарну синергію з тими, з ким зливаємося.

Давайте перейдемо до галузі в цілому. Які ви бачите основні тенденції розвитку українського ринку ІТ? Зараз ІТ — на третьому місці по експорту. Як ви вважаєте, чи є передумови до того, щоб роль галузі в структурі економіки України зросла ще більше?

Так, IT вже кілька років займає третє місце з експорту. І в порівнянні з іншими експортно-орієнтованими галузями ми ростемо більш стабільно, більш передбачувано. Важливим відмітним фактором нашої галузі є те, що ми не експортуємо ресурси, ми експортуємо сервіси і заводимо валюту в країну в чистому вигляді. Більшу частину цієї валюти складають зарплати інженерів, які в свою чергу створюють той середній клас в країні, на якому зазвичай тримаються всі сильні економіки світу. Також за статистичними даними один представник середнього класу формує навколо себе від 3 до 6 робочих місць у супровідних галузях — у сфері торгівлі, громадського харчування, банківській та фінансовій сферах і т. п.

І, незважаючи на те, що перші дві галузі на поточний момент набагато перевищують IT, але так як вони є ресурсними (металургія та агро), то їх подальше зростання обмежений. Можна намагатися сіяти більше пшениці, але землі все одно не стане більше. У нас же, при 42-мільйонному населенні країни лише 120 тис. людей задіяно в IT. При певних умовах IT-індустрія може зростати швидше і стати одним з флагманів економіки країни.

Наведіть конкретні приклади змін, необхідних для розвитку IT?

Перше — це освіта. І бізнес, і профільні асоціації зараз інвестують в розвиток освіти. Для зростання IT необхідно, щоб українські виші випускали більше технічних фахівців відповідної потребам ринку кваліфікації.

А ті випускники, які виходять з наших вузів, це вже готові фахівці? Або їм ще потрібна додаткова підготовка?

Насправді в нашій сфері дуже сильно впливає самоосвіта. Якщо людина не займається самоосвітою, то, на жаль, жоден з них не дає готових IT-фахівців. Часто і наша компанія, та інші компанії з галузі інвестують в курси, які дозволяють на додаток до стандартного утворення отримати фахівців з необхідною експертизою.

Фахівці з яких внз у вас котируються?

Насправді не так важливий конкретний вуз, тому що людина з не зовсім технічного вузу може бути настільки сильним фахівцем, що зацікавить нас більше, ніж випускник класичного технічного вузу. Але якщо подивитися звідки до нас прийшло найбільшу кількість інженерів, то це, безумовно, політехнічні вузи тих міст, де присутні наші офіси. А також спеціалізовані факультети технічних вузів — наприклад, радіоелектроніки.

Якщо повернутися до того, що може зробити держава для галузі. Кілька років тому порушувалося питання про податкові пільги для ІТ, потім все затихло. Зараз це питання все ще актуальне?

Найважливіше для галузі — це зрозуміла, передбачена, хоча б на 3-5 років податкова політика. Тобто галузь, як і будь-які інші, може адаптуватися до різних податкових змін. Але тут грає роль різкість цих змін, вони повинні бути плавними. Потрібні IT-галузі дотації? У прямому вигляді не потрібні. Що стосується рівня податків, то ми зараз вивчаємо як працюють IT-індустрії в різних країнах, у тому числі в країнах зі схожою з Україною економікою, і ми зможемо побачити, я думаю, прекрасні приклади і для нас. Питання в тому, чого хоче держава? Якщо хоче, щоб наша галузь розвивалася в таких темпах, як і в інших країнах — потрібна одна політика. Якщо Україна хоче, як заявив президент, зловити свою жар-птицю і зробити IT одного зі своїх провідних галузей, тоді, напевно, якесь стимулювання галузі потрібно. І не з точки зору дотацій, а конкурентоспроможності України по відношенню до інших країн.

Наведіть конкретні приклади змін, необхідні для розвитку IT?

Було б непогано, якби держава вивчило податкові політики тих країн, в яких розвивається ІТ і взяла хороший приклад. Крім того, є ще багато областей, де потрібно знижувати регуляторний тиск, зокрема варто задуматися про спрощення митної політики для ввезення пробних зразків. Ми їх використовуємо при розробці новітніх технологій, але при цьому процес ввезення досить складний і непродуманий. Вся митна політика націлена на обкладання зборами товарів на ввезення. У той же час ми ввозимо тестові зразки, а готові товари ми продаємо.

Український ІТ-ринок в основному розвивався як аутсорсинговий, і багато хто стверджує, що в України немає серйозних продуктових компаній, типу Skype. Ця ситуація буде змінюватися?

Це традиційний еволюційний процес, який можна спостерігати на прикладі інших країн, того ж Ізраїлю. Спочатку весь ринок IT працює на експорт — для того, щоб щось робити добре, цьому треба навчитися. Наступний етап — це поява великих продуктових компаній. І зараз вже такі компанії у нас почали з'являтися. У цьому році, наприклад, кілька компаній вийшло на ринок. Це Mellanox і Ubiquiti Networks, які відкрили офіси в цьому році і активно набирають фахівців. І третім етапом є поява власних продуктових компаній. Люди попрацювали в ІТ-аутсорсингу, потім пройшли шлях роботи в міжнародних продуктових компаніях і створюють свої стартапи. В Ізраїлі це сталося кілька років тому, у нас вже є досить великий відсоток успішних стартапів, і їх кількість зростає. Але питання появи стартапів саме в нашій країні залежить не стільки від якості інженерів, скільки від бізнес-клімату. В Україні є багато хороших фахівців, які не бажають реєструвати стартапи в нашій країні і намагаються зареєструвати їх в інших країнах.... ( подробнее )

Ще один банк визнаний неплатоспроможним

Національний банк України (НБУ) відніс ПАТ "Банк Богуслав" (Київ) до категорії неплатоспроможних, повідомляється на веб-сайті Центробанку.

Відповідне рішення №708-рш/БТ прийняло правління НБУ 6 листопада.

Банк Богуслав подав у Національний банк план реструктуризації, який передбачав виконання низки заходів з метою докапіталізації банку. Протягом серпня-жовтня 2017 року керівництво і власники істотної участі банку вживали заходів для виконання вимог щодо докапіталізації, зокрема, шляхом погашення непрацюючих активів, збільшення обсягу забезпечення за кредитами.

"Однак, за станом на 1 листопада 2017 року Банк Богуслав не забезпечив виконання заходів, передбачених планом у частині збільшення статутного капіталу, в результаті чого банк не досяг запланованого розміру статутного капіталу та запланованого розміру регулятивного капіталу", — йдеться в повідомленні НБУ.

Розмір регулятивного капіталу Банку Богуслав на 1 листопада 2017 року був менше однієї третини від мінімального рівня. Таким чином, у відповідності з пунктом 2 частини першої статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Нацбанк зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

За даними ФОНДУ, станом на 1 жовтня 2017 року 96% (5,6 тис. осіб) всіх вкладників Банку Богуслав отримають свої вклади в повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує гарантовану Фондом суму 200 тис. грн.

Клієнти з великими обсягами вкладів отримають виплати у межах суми, гарантованої Фондом. Фонд забезпечить виплати гарантованої суми вкладів обсягом близько 178 млн грн.

Станом на 1 листопада 2017 року власники істотної участі у Банку Богуслав — Володимир Романенко Наталія Вакуленко.

( подробнее )

Бізнес на кіно: Скільки коштує відкрити кінотеатр

Почнемо з самого головного, скільки коштує відкрити кінотеатр?

У середньому відкриття одного залу кінотеатру обійдеться від $100 до $ 150 тис. За рівнем вони будуть відповідати київським "Мультиплексу". Але витрати можуть зростати до нескінченності: крісла подорожче, ремонт, матеріали і так далі. Так що немає меж.

Фото: кінотеатр Boomer, відкриття нових залів

Як ви знаходили інвесторів для своїх кінотеатрів?

Тут все індивідуально. У мене все почалося з малих об'ємів, тому (питання фінансування — ред.) вирішувалося кожен раз під точкові завдання.

У мене не було конкретного "потрібно мільйон доларів на відкриття кінотеатру". Кожен раз були дрібні завдання і під них шукали інструменти. Де- оборотний капітал, десь- лізинг, кредит. Іноді брав гроші з інших своїх бізнесів.

Коли ви вперше вийшли в плюс?

На другий рік нашої роботи ми вже були в плюсі.

Поки масштабувати бізнес складно?

Не те, що складно, просто грошей немає. Коли була криза 2014 і курс долара зріс, відповідно зросли і витрати на імпортне обладнання. Умовно витрати зросли в три рази, а вартість квитків за останні три роки — на 30%.

Раніше квиток коштував близько $6, зараз — $3.

А має хоча б $5-6, це економічно виправдана ціна, яка дозволить розвиватися.

З якими самими серйозними проблемами ви стикалися?

Не скажу, що це були проблеми, швидше складні завдання. Одна з них — нарощування аудиторії. Вона стоїть перед усіма власниками кінотеатрів. Яким чином у Києві, де вже є більше трьох десятків кінотеатрів, переманити глядача до себе? Що унікального ми можемо їм запропонувати?

І як ви вирішили цю задачу?

Було дуже складно. Ми програвали з репертуару і у нас були маленькі зали.

На перших порах ми вигравали тільки за рахунок домашньої і затишної атмосфери.

Нашу особливість маленьких залів, не буду говорити, що це наш недолік, ми перетворили в гідності. І коли ми запитали глядачів, що їм найбільше подобається в наших кінотеатрах, на першому місці завжди стояло затишок і комфорт. Завдяки цьому ми залучаємо сім'ї, які і стали нашою основною аудиторією.

Фото: Реал Мюзік, Синій зал Магната

Яка найбільша стаття витрат у кінотеатру?

Купівля ліцензій на фільми. Близько 50% від доходу йде на закупівлю новинки.

Як купується ліцензія?

На ринку декілька дистриб'юторів, які працюють з українськими кінотеатрами. Вони виступають посередниками між нами і правовласниками, переважно, американськими.

Подається ряд анкет, щоб визначити — чи підходить кінотеатр під вимоги студій до роботи з фільмом. Крім технічних моментів, перевіряють можливості боротися з піратством — є в кінотеатрі спеціальне обладнання.

У світі камкординга (запис екрану кінотеатру — прим. ред.) Україна досі займає одне з перших місць. Відео часто записується в Україні, а звук — окремо в американських кінотеатрах або російських. Звукову доріжку записати простіше, кинув непомітно в кишеню диктофон і все.

Крім того, контролюють чесність звітів. Оплата за фільми розраховується постфактум, коли закінчився прокат фільму. Надаються дані скільки стрічка зібрала за час показів. З одержаних 50 тис. грн — 25 піде правовласнику.

Є інструменти за допомогою яких перевіряється, чи не занижують дані в звітах. Коли у тебе прийшло 100 осіб, а записав 70. Якщо дистриб'ютор хоч раз ловить на такому, співпраця припиняється.

А як ловлять?

Є багато способів. Зараз популярні онлайн-продажу, перевіряючі заходять подивитися скільки місць зайнято, а потім звіряють з звітом. Або "таємний покупець" бере квиток, заходить у зал, вважає глядачів по головах, а потім — звіряє зі звітом.

Яка ваша частка на ринку?

За касовими зборами вона досягає 0,5%.

У вас в кінотеатрі стрічки з'являються одночасно з всеукраїнськими прем'єрами?

Так, такий тренд. Глядач іде в перший тиждень показу і набагато рідше в другу або третю.

З розвитком соціальних мереж з'явилися спойлери і глядач не особливо хоче витрачати гроші на похід в кіно.

Крім того, глядач хоче ще і висловити свою думку з приводу фільму.

Тому важливо потрапити в момент, поки фільм ще в тренді.

За другий тиждень стрічка збирає, в середньому, в два рази менше, ніж за першу.

Наскільки легко чи складно вам працювати з українськими законами стосуються кіно?

Останнім часом намітився серйозний прогрес у законодавстві, але більше з ухилом у кіновиробництво.

Коли кажуть, що українське кіно збирає менше, ніж хотілося — найчастіше це проблема недостатньої кількості кінозалів. Але ніяк не стимулюється поява і розвиток нових кінотеатрів.

Єдина пільга — держава покриває відсотки за банківськими кредитами на обладнання для кінотеатрів у населених містах, де менше 250 тис. жителів. Але до неї ще не розроблена процедура на рівні підзаконних нормативних актів.

До 2015 року не стягувався ПДВ на квитки, тому 20% від суми залишалися біля кінотеатру. Зараз цієї норми вже немає.

Хоча кінобізнес, в цілому, не гипермаржинальный — велика частина підприємців займається цим, тому що їм подобається кіно.

Заробити багато на цьому практично неможливо.

Ринок розвивається і, якщо б пільгу з ПДВ повернули, нові кінотеатри почали б з'являтися і в невеликих містах, за рахунок додаткових вільних грошей у існуючих кінотеатрів.

( подробнее )

В Укрсоцбанку зміна керівництва

Наглядова рада Укрсоцбанку призначив виконуючим обов'язки голови правління з 2 листопада Ростислава Матяша, повідомив банк у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.

Матяш з листопада 2016 року був членом правління Укрсоцбанку, з травня 2014 року — членом правління Альфа-Банку, з жовтня 2012 року — віце-президентом, директором з юридичних питань Альфа-Банку.

В даний час головою правління Укрсоцбанку є Тамара Савощенко, яка йде з посади з 2 листопада у зв'язку з завершенням терміну дії контракту.

Крім того, наглядова рада банку призначила фінансовим директором блоку "Фінанси" Дмитра Тузова, який до цього часу займав посаду директора з планування та фінансового аналізу управління планування та фінансового аналізу Альфа-Банку.

Як повідомлялося, член правління і фінансовий директор Укрсоцбанку Сергій Єрмаков 31 серпня вийшов зі складу правління, після чого його повноваження були припинені.

Укрсоцбанк заснований в 1990 році. У жовтні 2016 р. UniCredit і ABHH завершили угоду про обмін активами, в рамках якої група передала холдингу 99,9% акцій Укрсоцбанку в обмін на міноритарну частку власності в ABHH у розмірі 9,9%.

Згідно з даними Нацбанку України, на 1 липня 2017 року за розміром активів Укрсоцбанк займав 10-е місце (35,165 млрд грн) серед 88 діючих фінустанов.

( подробнее )

Скільки грошей мігранти переводять з Польщі в Україну

Обсяги грошових переказів трудових мігрантів в Україну досить вагомі. Згідно з даними НБУ, за останні 5 років українці перевели через банки та міжнародні платіжні системи з різних країн світу близько $30 млрд. До цієї суми потрібно додати ще понад $5 млрд, які наші співвітчизники передавали своїм близьким особисто або через посередників.

"Українські мігранти левову частку зароблених коштів пересилають своїм близьким в Україну", ? зазначає Магнус Олбі, директор з маркетингу TransferGo.

Тільки за останні 10 місяців поточного року з Польщі в Україну через сервіс TransferGo було перераховано понад 82 млн грн.

Згідно з даними НБУ, Польща входить в топ-10 країн, звідки здійснюються перекази грошей в Україну. Однак обсяги переказів офіційними каналами невеликі — до 5% від загального потоку. У 2016 році з Польщі, за даними НБУ, було перераховано близько $100 млн.

На першому місці — Росія, далі йдуть США і Німеччина. У відомстві уточнюють, що за підсумками 2016 року з Росії в Україну було перераховано близько $1 млрд.

( подробнее )

Як підприємцю виконати всі вимоги законів і при цьому не збанкрутувати

Щоб підприємцю повністю виконати вимоги нашого законодавства, зібрати неймовірну кількість довідок, документів, ліцензій та іншого — він має на невизначений термін забути про те, що у нього є свій бізнес і витратити купу часу на отримання дозвільних документів. І якщо ви думаєте, що потім "машина запрацює" — ні, він все-одно опиниться в чомусь винен. Ось тут-то і виникає питання, як зробити все згідно з законом і при цьому не збанкрутувати, і не піти в мінус. Адже кожен день простою в бізнесі — це певний ризик та збитки.

При цьому я впевнений, що більшість з майбутніх підприємців, які хочуть відкрити свою справу, наприклад ресторан або пекарню, не завжди усвідомлюють весь обсяг роботи, яку належить виконати і всі ризики, з якими належить зіткнутися. І навряд чи вони прокидаються з думкою, а яку довідку я повинен отримати сьогодні, щоб завтра мій бізнес працював без проблем. Це другорядне питання, який звичайних людей не цікавить.

Для того, щоб спростити роботу бізнесу з документами ми пропонуємо чіткі відповіді на складні питання на платформі PRO.

Все почалося з того, що в проекті PRO (Платформа ефективного регулювання) ми поставили собі завдання аналізувати законодавство, щоб спростити роботу бізнесу. Для цього ми зробили перший крок, стандартизували роботу наших експертів.

І тепер кожен, хто зайде на наш портал зможе ознайомитися з повним переліком процедур, які йому передують для відкриття бізнесу, з мінімальними витратами і втратами. Всі процедури, ліцензії, опису самих ліцензій, санкцій, що буде, якщо тобі не дадуть ліцензію.

Ви заходите на сайт, вибираєте потрібний кейс, наприклад, "Ресторан" і пройшовши тест отримуєте готовий персональний відповідь: скільки процедур потрібно пройти, які документи ви повинні отримати і скільки це займе часу.

Таким чином підприємець зможе захистити себе від "раптових перевірок, стресів і хабарів. Оскільки у нього все буде в повному порядку. А також з урахуванням наших рекомендацій і він зможе розробити свій план дій і не піти в "мінус".

На сьогоднішній момент підприємці можуть обрати будь-який напрямок, з 15 кейсів, які є на сайті: ресторан, салон краси, тартак, дитячий садок, электрозарядка та інше.

До кінця року ми плануємо збільшити їх кількість до 30. До проекту вже приєдналися органи місцевої влади та громадські організації Вінниці, Миколаєва, Чернівців.

Паралельно з розробкою Платформи, аналітики Офісу ефективного регулювання склали рейтинг "Легкість ведення бізнесу. Regional doing business", щоб оцінити наскільки легко і зручно вести бізнес в регіонах України. Експерти адаптували методологію Світового банку і опитали сотні вітчизняних підприємців. За основу дослідження були взяті чотири напрями взаємодії підприємців з владою, а саме: сплата місцевих податків, отримання дозволів на будівництво, оформлення земельної ділянки під об'єкт нерухомості, приєднання до електромережі.

Наприклад, на Херсонщині ви будете отримувати дозволи на будівництво в середньому 147 днів, в той час як в Одеській області — всього 68 днів. Такі чинники не створюють сприятливі умови для інвестицій, а іноді і прямо перетворюється на знак "стоп" для підприємців. Для того що б полегшити життя підприємцям і створити максимально комфортні умови для бізнесу експерти BRDO розробили рекомендації для виправлення, як таких ситуацій, так і ряду інших проблем, які були виявлені в ході дослідження для кожного регіону України.

Якщо ви підприємець і хочете дізнатися більше про те, як легально і в теж час просто вести свій бізнес, то приходьте на Get Business Festival 20 жовтня на НСК "Олімпійський"

Квитки вже у продажу

var widgetOptions = {bg_color: 'fcfcfc', id: 942281, lang: 'uk', tickets_type: '35550'}; (function() { var script = document.createElement('script'); script.type = 'text/javascript'; script.async = true; script.src = "https://2event.com/js/widget-tickets.js"; document.getElementsByTagName('head')[0].appendChild(script); })();

( подробнее )