Успішними підприємцями стають не ті, хто розумніший за всіх, а ті, хто не здається — співзасновник проекту Preply

Інтерв'ю в рамках проекту "Завтра_2037" провів Кирило Демченко (16 років, Дніпро), FrontEnd-розробник, історик. Призер ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН з історії України, соразработчик android-додатки для проведення віртуальних екскурсій INTEREX.

Як починався проект Preply?У 2013 році я і двоє моїх колег вирішили створити онлайн-платформу з пошуку репетиторів. Це була вже третя моя спроба запуску стартапу. Перші дві стали провалами. Над Preply перші два роки ми працювали тільки втрьох. Все, починаючи від продукту і закінчуючи маркетингом робили самі. З часом зрозуміли, що пора переходити на наступний етап і подали заявку в Techstars Berlin. Після Techstars залучили Seed раунд в $1,3 млн на розвиток продукту. Нам дуже пощастило з інвесторами, вони чудові. Зараз готуємо новий офіс в Берліні.

Ви сказали, що перші дві спроби були провалом. Що це було?Перший проект FindGuru я вирішив створити в Україні, після того, як безуспішно намагався знайти підходящі курси з вивчення китайської мови. Ця спроба виявилася невдалою. Було складно залучати і продавців, і покупців. Потім був продукт з підбору онлайн репетиторів для SAT і ACT запускали Бостоні, де ми безрезультатно залишили $180 тис. В 2013 повернулися в Київ і зробили третю спробу, цього разу вдалу.

У чому суть проекту?Наш головний фокус — навчання. Важливо, щоб студенти і репетитори знаходили один одного. Але ще важливіше, щоб репетитори допомагали студентам навчатися та досягати життєвих цілей. Вже зараз у нас зібралося дуже багато цікавих історій про те, як продукт допоміг нашим користувачам.

Які кроки ви робили, щоб від сухої ідеї, нехай і геніальною, прийти до працюючого продукту?Це еволюційний процес. Спочатку робиш одне, потім вносиш коригування — змінюєш ринок і навіть саму ідею.

Спочатку у нас була просто сторінка, на якій людина могла залишити заявку на підбір репетитора, а ми брали на себе зобов'язання його знайти. Причому детальні вимоги до репетитора ми дізнавалися по телефону, і також по телефону підбирали потрібного викладача. Сьогодні цей сервіс називається модно консьєрж MVP. А тоді ми просто таким чином збирали потрібну інформацію для побудови свого продукту.

А на міжнародний ринок як виходили? Брали участь у конкурсах або вривалися "по-гусарськи"?"По-гусарськи" — гарно звучить. Ні, ми точно так само, як і в Києві, робили маленькі кроки, залучали нових клієнтів, спілкувалися з ними, розбиралися в їх відмінності від українських користувачів і адаптували продукт під їх потреби.

Ваш ринок досить конкурентний. Що ви робите для утримання позицій і розвитку?

На нашому ринку є гравці з Європи, США та Китаю. Конкуренція, дійсно, велика. Але ми не боїмося її, а діємо — аналізуємо те, що роблять конкуренти, намагаємося зрозуміти, чому вони це роблять, і коригуємо себе. Я вважаю, що якщо продукт вирішує проблему клієнта краще, ніж хто-небудь інший, значить, він буде кращим. Саме на цьому ми фокусуємося.

Як ви залучали інвесторів?Ми приватна компанія, тому, коли з'являється необхідність у залученні додаткового капіталу, перший крок — це оцінка компанії та виділення додаткових акцій. А далі починається конкретна робота по залученню інвесторів у свій бізнес. Ми зустрічаємось із зацікавленими людьми і презентуємо компанію. Якщо інвестор зацікавився в нашому бізнесі, а ми зацікавилися в ньому — підписується договір укладається угода. Це партнерські відносини.

Ваші інвестори в основному з України або з-за кордону?Здебільшого це закордонні інвестори, українських мало.

З чим пов'язана така градація? З відсутністю капіталів або зацікавленості?Питання не в наявності капіталу, а в людях, які розбираються в цьому бізнесі. У нашій країні ця галузь дуже молода і мало людей, які добре в ній розбираються.Підприємець завжди націлений на досягнення максимального успіху своєї компанії і прагне залучити найбільш успішного інвестора, який краще за всіх розбирається в твоїй ніші і може бути найкращим інвестором для твого бізнесу.

Які труднощі існують в Україні для розвитку IT-бізнесу?На мій погляд, головна складність полягає в культурі. Українській IT-компанії складно розвиватися. Щоб будувати міжнародний бізнес, потрібно залучати найкращих світових експертів та спеціалістів. Але, на жаль, це зробити практично нереально навіть у Києві, не кажучи про інших містах.

Звичайно, у Києва та України є цікава історія, яка може залучати людей з-за кордону. Але існує величезна мовна проблема — дуже мало людей в Україні говорять іноземною мовою. Наша країна поки що не може називатися інтернаціональною. І якщо ми хочемо, щоб у нас з'являлося багато успішних міжнародних технологічних бізнесів, ми повинні стати міжнародним хабом і, природно, говорити англійською.У нас є все, щоб розвивати технології, крім одного — інтернаціональної складової. Тому на сьогодні більшість стартапів, починаючи працювати в Україні, пізніше відкривають офіс за кордоном. Без цього кроку конкурувати глобально поки неможливо.

Що б ви порадили людині, яка хоче запустити свій стартап?Перше і найголовніше — почати працювати і не здаватися. Спочатку визнач свого клієнта і дізнайся про нього все, що зможеш. Сформуй портрет свого клієнта. Наприклад, який портрет формували ми — чоловік 35 років, є дружина і діти, будує кар'єру і прагне заробляти більше грошей, щоб отримати підвищення на посаді йому потрібно вивчити англійську мову, для цього йому потрібні заняття з носієм.Розберися досконально з потребами людей, для яких плануєш робити продукт, дізнайся максимум деталей, а потім розвивай. Але намагайся зберігати простоту продукту для користувача. Люди не будуть розбиратися в складних продуктах або додатках, їм потрібна простота.Розберешся з користувачами, роби продукт, а потім збирай команду. Клієнти — продукт — команда. Послідовність така.

А як же інвестиції?Я вважаю, що інвестиції не потрібні, поки ти можеш рухатися самостійно. За цей час ти дуже багато чого навчишся, а потім вже зможеш залучити інвестора більш високої якості і на кращих для себе і для свого бізнесу умовах.

Як правильно сформувати команду проекту?На мою думку, повинно входити в команду три людини: технічний спеціаліст, який вміє програмувати, дизайнер, який відповідає за продукт і професіонал маркетингу для спілкування з клієнтами. Це ідеальна команда співзасновників стартапу. Хоча з клієнтами повинні спілкуватися все.

Де можна знайти партнерів для стартапу?Я знаю випадки, коли команду збирали на стартап уикендах. Вони часто проходять в різних містах, у тому числі і в Києві. Можна шукати на хакатонах. Але пам'ятай, що з першого разу у тебе навряд чи щось вийде. Почитай книгу The Grid Book. Вона про те, що успішними підприємцями стають не ті, хто розумніший за всіх, а ті хто не здається.

І ще одна порада — придумай коротку історію, спіч з презентацією свого проекту. Твоє завдання придумати текст, який за 30 секунд розповість про всі переваги та перспективи твоїй ідеї і зацікавить слухача. Але пам'ятай, що для кожного типу слухача повинна бути своя історія. Якщо ти говориш з IT-спеціалістом, він зрозуміє твій професійний сленг. Але для спілкування з людиною з іншої сфери використовуй звичайні слова і не вимовляй спеціальні терміни, інакше не буде результату. Завжди шукай персональний підхід до кожного клієнта, партнера, інвестора...

Інтерв'ю проведено в рамках проекту "Завтра_2037", де талановиті діти України діляться своїми неймовірними винаходами і досягненнями. На заході ви почуєте концентрат інсайтів для маркетологів, HR-фахівців, прогресивних викладачів, батьків і всіх, хто активно замислюється про завтра. І все це — від футурологів, візіонерів майбутнього — сьогоднішніх підлітків.

( подробнее )

Розробників Bitcoin Diamond підозрюють у шахрайстві

Виробник апаратних гаманців Ledger попередив у своєму Twitter-акаунті про шахрайських схемах, пов'язаних з хардфорком Bitcoin Diamond (BCD). Зокрема, сайти пропонують власникам биткойна отримати нову криптовалюту і після введення парольної фрази крадуть кошти. Підозри падають і на саму криптовалюту.

Як повідомляє Ledger, зловмисники користуються довірливістю власників биткойна, заманюючи їх на безліч сайтів, за допомогою яких нібито можна отримати нову крипто-валюту.

Підозри Ledger доповнюються підозрами щодо розробників Bitcoin Diamond і їх цілей.

Блогер bitcoinblooddiamond назвав Bitcoin Diamond "скамом величезних масштабів": команда анонімна, а її активність у соцмережах мінімальна, крім того, немає опису технічних деталей та інформації про співпрацю з біржами криптовалют. Зокрема, блогер пише: "У Bitcoin Diamond немає блокчейна і коду. Це скам, створений спеціально для того, щоб вкрасти ваші біткойни. Якщо ви тримаєте Bitcoin Diamond, продавайте їх негайно".

Хардфорк Bitcoin Diamond, ініціаторами якого стали три анонімних розробника, відбувся наприкінці листопада. Новий маркер має тікер BCD, його підтримують 28 бірж, включаючи OKEx і CEX. com.

Від биткойна Bitcoin Diamond відрізняється збільшеним в десять разів максимальним об'ємом емісії, розміром блоку в 8 Мб, а також іншим алгоритмом майнінгу (оптимізований X13; розрахований на GPU). Крім того, в ньому реалізована захист від повторного відтворення та підтримка SegWit.

Нагадаємо, минулого тижня вартість кріптовалюти опускалася нижче $11 тис.

( подробнее )

Мінімальна вартість поліса "Зеленої карти" в 2018 році складе 805 гривень

Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 28 грудня 2017 року вводить нові тарифи на поліси "Зелена карта" для тих, хто виїжджає за кордон на автотранспорті.

Згідно з повідомленням бюро, оприлюдненому на його сайті, МТСБУ перерахувало вартість страхових сертифікатів "Зелена картка", які вводяться, у бік підвищення на 5,2%.

Остання зміна тарифів було 28 вересня 2017 року також у бік підвищення на 3%.

Поліси "Зелена карта" реалізуються з 2009 року двох видів: вся Європа і Білорусь, Молдова та Росія. Також з 1 січня 2016 року українські поліси "Зелена карта" почали діяти на території Азербайджану.

За даними МТСБУ, вартість "Зеленої карти" в Україні на 15 днів для поїздок по Європі для легкових автомобілів підвищиться до 805 грн (раніше — 765 грн), для автобусів — 3,025 тис. грн (раніше — 2,874 тис. грн), для вантажних автомобілів — 1,899 тис. грн (раніше — 1,804 тис. грн).

Вартість "Зеленої карти" на один місяць для легкових автомобілів складе 1,282 тис. грн (раніше — 1,218 тис. грн), автобусів — 4,202 тис. грн (раніше — 3,992 тис. грн), вантажівок — 2,521 тис. грн (раніше — 2,395 тис. грн).

Вартість піврічного та річного полісів "Зелена карта" для легкових автомобілів складе 5,691 тис. грн і 7,045 тис. грн відповідно, для автобусів — 14,708 тис. грн і 27,315 тис. грн, для вантажних автомобілів — 11,934 тис. грн і 22,524 тис. грн відповідно.

Вартість полісів для поїздок в Азербайджан, Білорусь, Молдову і РФ для легкових автомобілів на 15 днів складе 586 грн (раніше — 557 грн), на один місяць — 863 грн (раніше — 819 грн), на півроку — 1,978 тис. грн (раніше — 1,877 тис. грн), на рік — 2,816 тис. грн (раніше — 2,676 тис. грн).

Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлені постановою Кабінету міністрів від 6 січня 2005 року і визначено в євро.

"Зелена карта" — система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їх місцепроживання та країн реєстрації транспортного засобу. "Зелена карта" поширюється на територію 47 країн Європи, Азії та Африки.

Згідно з рішенням, прийнятим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування "Зелена карта" в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.

( подробнее )

Південна Корея закриє криптовалютные біржі

Влада Південної Кореї має намір прийняти заходи для обмеження спекулятивної активності, штовхає вгору ринок криптовалют, і розглядають можливість закриття криптовалютных бірж, пише видання The Wall Street Journal.

Законодавчі ініціативи, які можуть вступити в силу вже в наступному місяці, передбачають введення заборони на використання анонімних криптовалютных рахунків, а також позбавлять банки можливості надавати розрахункове обслуговування для анонімних угод з криптовалютами, йдеться в повідомленні південнокорейського уряду.

Влада країни попереджає, що кріптовалюти "можуть бути уразливі до потенційних шахрайств і хакерських атак на біржі".

На минулому тижні південнокорейська біржа криптовалют Youbit оголосила про припинення операцій і банкрутство: біржа вдруге за вісім місяців зазнала хакерської атаки і втратила деяку частину резервів цифровий валюти.

Курс биткойна, за даними CoinDesk на 15:40 кв, становить $14 187, що на 8% нижче рівня попередньої сесії.

Раніше в цьому місяці курс кріптовалюти наблизився до позначки в $20 000, після чого втратив чверть вартості.

Південна Корея є важливим ринком для криптовалютного співтовариства. За даними аналітичної компанії Coinhills, на частку цієї країни в якісь моменти припадало близько 25% глобальної активності в торгівлі біткойнами.

Ажіотаж у сфері криптовалют насторожив влади країни, які попереджають інвесторів про ризики зростаючої спекулятивної активності, а також про можливість втрати коштів громадянами при різкому падінні курсів криптовалют або в результаті хакерських атак на криптовалютные біржі.

У повідомленні уряду Південної Кореї відзначається, що влада "більше не можуть залишати без уваги аномальну ситуацію з криптовалютами" і "необґрунтовано перегрітий" ринок криптовалют.

Раніше цього місяця влада країни оголосила про намір ввести податок на дохід від приросту капіталу в результаті торгівлі криптовалютами, а також обмежити операції фінкомпаній з криптовалютами.

Біткойн почав 2017 рік на рівні близько $1 000. Незважаючи на загальну тенденцію до його зміцнення в цьому році, неодноразово відзначався і відкат курсу. На початку грудня біткойн коштував близько $10 000, протягом місяця він наблизився до $20 000, перш ніж різко відкотитися назад перед Різдвом.

( подробнее )

Ярославський не зміг узгодити з Нацбанком покупку Промінвестбанку

Національний банк повернув на доопрацювання бізнесменові Олександру Ярославському пакет документів на покупку Промінвестбанку (ПІБ). Про це повідомила прес-служба НБУ в Twitter.

У Нацбанку порахували, що пакет документів "є некомплексным". "Якщо необхідні документи будуть підготовлені, інвестор має право повторно подати пакет", — зазначили в НБУ.

Власник групи DCH Олександр Ярославський зробив пропозицію російському Внєшекономбанку (ВЕБ) про покупку Промінвестбанку в травні поточного року. У грудні бізнесмен подав у Нацбанк пакет документів на погодження придбання фінансової установи.

У свою чергу голова Зовнішекономбанку Сергій Горьков заявив, що банк не веде переговори про продаж Промінвестбанку Ярославському і не давав згоду на подачу документів в Нацбанк. Заступник голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що НБУ відмовить Ярославському в покупку Промінвестбанку при відсутності погодження угоди з Вебом.

При цьому Ярославський заявляв, що "неодмінно має намір розширювати присутність у фінансовому сегменті". "Якщо не вийде з Промінвестбанком, буду розглядати інші банківські установи. Я придбав кілька серйозних промислових активів, і мені потрібен банк як фінансовий інструмент управління ними", — коментував бізнесмен.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що залишилося від Промінвестбанку

Раніше на покупку Проминвестабнка претендували засновник MosCityGroup Павло Фукс і депутат Верховної Ради Максим Микитась. Заявки обох претендентів відхилили, так як вони не надали достатніх документів для перевірки на відповідність вимогам законодавства України. За словами Рожкової, Фукс і Микитась більше не можуть подавати документи на погодження угоди про покупку Пібу.

( подробнее )

Мінфін виділив ПриватБанку ще 16 млрд грн

Міністерство фінансів України завершило четвертий етап додаткової капіталізації Приватбанку шляхом додаткового випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на 16 млрд грн в обмін на акції фінустанови, повідомляється на веб-сайті відомства.

Мінфін нагадує, що рішення щодо додаткової капіталізації банку на 38,5 млрд грн було прийнято Кабінетом міністрів 23 червня 2017 року на підставі пропозицій Національного банку України з урахуванням рекомендацій експертно-аналітичної ради з питань участі держави у статутному капіталі банків, а також на підставі висновку незалежного аудитора Приватбанку — компанії EY.

Перший транш із зазначеної суми (третій етап додаткової капіталізації) в обсязі 22,5 млрд грн було надано банку в липні 2017 року у вигляді ОВДП в обмін на акції додаткової емісії.

Рішенням наглядової ради Приватбанку від 18 грудня 2017 року була затверджена переоцінка об'єктів операційної та неопераційної нерухомості, об'єктів фінансового лізингу та їх вплив на капітал. Результати переоцінки свідчать про те, що банк був у гіршому стані, ніж вважалося на момент його переходу у державну власність, що зумовило необхідність додаткової капіталізації на суму 16 млрд грн.

Як повідомлялося, в грудні 2016 року уряд за пропозицією НБУ і акціонерів Приватбанку, найбільшими з яких на той момент були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, прийняв рішення про націоналізацію цього найбільшого на ринку країни фінустанови. Держава отримала 100% в його капіталі, а ПриватБанк був докапіталізований на суму 116,8 млрд грн.

( подробнее )

Гонтарєва продала свою частку в ICU за 83 млн гривень

Глава Національного банку України Валерія Гонтарєва в 2017 році отримала 83,583 млн грн доходу від продажу своєї частки в капіталі інвестиційної компанії ICU Holdings Limited (Британські Віргінські о-ва).

Як свідчать дані Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 24 грудня Гонтарєва повідомила про отриманий дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав компанії ICU Holdings Limited, яку вона продала перед призначенням на посаду голови НБУ в 2014 році з узгодженим графіком розрахунків на 5 років.

У грудні минулого року глава НБУ задекларувала 52,572 млн грн доходу за цією статтею як третій транш від продажу своїх акцій компанії ICU Holdings Limited.

Таким чином, з урахуванням отриманих у 2014 і 2015 роках першого і другого траншів на 24,271 і 23,518 млн грн відповідно Гонтарєва сумарно отримала від продажу своєї частки в компанії 183,944 млн грн.

Нагадаємо, глава НБУ Валерія Гонтарєва після трирічного перебування на посаді подала Президенту Петру Порошенку прохання про відставку з 10 травня 2017 року і пішла у тривалу відпустку. З 11 травня 2017 року обов'язки голови НБУ виконує перший заступник голови Нацбанку Яків Смолій.

Відповідно до Конституції України, глава держави повинен подати на розгляд Верховної Ради нову кандидатуру на посаду голови НБУ, однак конкретні терміни в законодавстві не обмовляються.

Незважаючи на численні заяви представників президентської фракції в парламенті про майбутній розгляд цього питання, кандидат не представлений досі.

( подробнее )

Якими компетенціями повинен мати ефективний HR

На даний момент ніхто не розглядає HR-фахівця як кадровика, рекрутера або просто сервісний підрозділ.

Сьогодні головним завданням HR в компанії є стратегія управління людськими ресурсами і контроль того, наскільки вона відповідає цілі бізнесу і допомагає його розвитку. Тому щоб бути максимально ефективним, такий фахівець повинен розуміти всі ключові бізнес-процеси: продукт або технологію надання послуг, маркетинг, фінансову модель, продажу та ін.

Більш того, сучасний HR повинен володіти певним набором компетенцій, і проактивність, на мій погляд, основна з них. У це поняття варто вкласти здатність і готовність виходити за рамки звичних обов'язків, вміння дивитися ширше, нестандартно мислити, швидко адаптуватися до змін, пропонувати ідеї, які дозволять поліпшити процеси і результати. І насправді дуже мало людей проактивні, більшість просто не починає діяти без вказівки від керівника. Але це глобальна проблема, яка зачіпає різні області.

Безумовною перевагою HR-фахівця я б назвала психологічну освіту, так як взагалі вважаю, що за великим рахунком така освіта потрібна всім. Уміння розбиратися в людях (як у собі, так і в оточуючих), в їх поведінці і мотиви, вибудовувати продуктивні відносини з іншими — ці навички будуть корисними не тільки для побудови успішної кар'єри, але і щасливого життя в цілому. І дуже допоможуть у роботі з внутрішніми комунікаціями — однієї з найважливіших завдань HR, безпосередньо впливає на бізнес-процеси та ефективність співробітників.

Тут є три основні цілі, які варто відзначити. Перша — це, звичайно ж, розвиток правильної корпоративної культури: цінності, місія, стратегія, корпоративний кодекс. Співробітник повинен розуміти, наскільки вони підходять і відповідають його особистим принципам, чи зможе вона бути ефективним і розвиватися далі в цій системі.

Друга — це підвищення залученості співробітників за рахунок розуміння глобальних цілей організації і усвідомлення свого вкладу в загальні результати. Якщо я усвідомлюю, як моя "маленька" робота щодня впливає на "великі" результати, то працюю більше залучено, так як розумію свою причетність до успіху всієї компанії.

Ну і третя — це підвищення ефективності співробітників за рахунок доступності всієї необхідної інформації для роботи: хто за що відповідає в організації, до кого я можу звернутися для вирішення якогось питання, де і як я можу отримати необхідні ресурси для виконання завдання. Такі прості речі, як актуальна структура, функції та контакти співробітників, описані бізнес-процеси, бланки заявок і т. д. можуть значно підвищити швидкість вирішення проблем та виконання завдань працівниками.

Ідеальний HR — це лідер, який відчуває бізнес, в якому працює, навчається і знає всі тренди. Наприклад, в останні кілька років в HR-середовищі набирає популярності Talant Recruiter. Такий фахівець дивиться на організацію в цілому, розуміє її потреби в кожному напрямку, мислить стратегічно. Він не обмежений заявкою на підбір персоналу, а оцінює потенціал ринку праці, з одного боку, і внутрішній потенціал (talent pool) організації з іншого. На підставі комплексного аналізу всіх факторів пропонує оптимальне рішення щодо заповнення вакансії. Але такого фахівця нелегко знайти як телеком, ІТ, так і в будь-якій іншій сфері. У нас в країні дуже мало якісних освітніх продуктів у сфері сучасного HR, тому ті деякі фахівці, хто є на ринку, дуже швидко ростуть і стають керівниками або йдуть у консалтинг. Тому найнадійніший спосіб отримати у свою команду професійно HR — виховувати і вчити самостійно.

( подробнее )

Які країни купують українські ялинкові іграшки

Більшість виробників ялинкових іграшок зосереджена в західних областях України. За даними операторів ринку, частка української продукції на вітчизняному ринку становить 25-30%.

В останні роки більшість ялинкових іграшок, вироблених в Україні, йдуть на експорт. Така тенденція виникла з двох причин: українці економлять на ялинкових іграшках і переходять на дешеву китайську продукцію.

Ялинкові іграшки українського виробництва продаються в 25 країнах світу. У 2016 обсяг експорту іграшок склав $5,3 млн, з яких 63,3% було реалізовано в країнах Європи. Як і роком раніше основними покупцями ялинкових прикрас стали Німеччина, Нідерланди, Польща та Швейцарія.

За 9 місяців 2017 року в країни Європейського союзу українські компанії відправили іграшок на загальну суму $3,4 млн, що становить 71,57% від загального обсягу експорту. Це вище минулорічного показника на 13,3% ($3 млн). Основними покупцями залишилися Нідерланди, Німеччина, Польща та Швейцарія.

Популярність українських новорічних іграшок європейських споживачів викликана співвідношенням ціни і якості.

Імпорт товарів категорії "вироби для новорічних свят" в 2016 році склав $6,1 млн. Основний постачальник — Китай з часткою у 98,1% ($6 млн).

За 9 місяців 2017 року обсяг імпортованої продукції в Україну склав $2,7 млн. Така різниця обсягів поставок пояснюється сезонністю — найбільший обсяг імпорту припадає саме на листопад — грудень, що не враховано в статистиці поточного року. Як і роком раніше основу імпорту за 9 місяців 2017 року становить китайська продукція. Частка дорожчої продукції з Європи в даному періоді займала 3,9%.

Ціни на ялинкові іграшки залежать від діаметра і матеріалу, з якого зроблена іграшка (скло або пластик), а також складності розпису (наявності ручної роботи).

Так новорічні кулі з художнім розписом діаметром 100 мм можна придбати від 90 до 200 грн за іграшку.

Каналів збуту новорічних прикрас сьогодні велика кількість. Їх можна придбати у спеціалізованих магазинах для декору, DIY-магазинах, так і в інших супермаркетах, торгових центрах, інтернет-магазинах, а також на ринку.

Асортимент продукції залежно від каналу збуту відрізняється. Приміром, на ринку найбільш ходовими є більш низькі за ціною вироби з пластмаси, тоді як в організованій роздробі представлена продукція з скла.

( подробнее )

"Укртепло": як субсидії закрили приватникам ринок тепла для населення

Група "Укртепло" зайнялася виробництвом пелетів в Україні ще в 2008 році, коли газ для населення і теплокомуненерго був дешевим, а місцева влада з радістю дотували комунальні тепломережі.

До моменту, коли газ істотно подорожчав, а українські чиновники та бізнесмени задумалися про перехід на опалення на пелетах, "Укртепло" вже продало пелетний бізнес і володіла мережею котелень. Тепер група оголосила про новий напрямок — розвиток зеленої енергетики і будівництво електростанцій на відновлюваної енергії.

Засновник групи Іван Надєїн і директор спільного підприємства з Kara Energy Systems Роман Швед розповіли Delo.UA які проекти група планує розвивати, які закрила і на які зміни в тарифах сподіваються.

Сьогодні в Україні активно будують котельні на біомасі і виробляють пелети для заміщення дорогого газу. Хоча ви від свого пелетного бізнесу давно відмовилися, але все ж — як конкурували з традиційними постачальниками тепла і чому пішли?

Надєїн: Альтернативною енергетикою ми почали займатися після кризи 2008 року — з виробництва пелет на експорт. Внутрішнього ринку пелет не було із-за ціни газу: він коштував у середньому $50-70 і резону використовувати альтернативне паливо (в Україні — ред.) не було. Ми продавали пелети в Польщу, Угорщину, Данію, Італію, пробували морські шляхи. В Угорщині ми створили роздрібну компанію, з якою заходили на внутрішні європейські ринки.

Коли в серпні 2011 року ціна в межах України на природний газ на 50% зросла, ми задумалися і реалізували свій перший проект котельні на біомасі в Білгород-Дністровському районі Одеської області. Через районне управління освіти будували котельні при школах — спочатку п'ять, потім 16. Але ми заміняли вугілля, газ в 2011 році було ще складно замінити. Газ ми почали заміщати з 2012 року і відразу реалізували проекти в 5 областях.

Тариф для біомаси був неконкурентним з ефективними газовими котельнями?

Швед: глобальна проблема — населення і бюджетників дотували низькою ціною на газ. Потім ціну вирівняли до комерційної та бюджетні установи пішли з центрального на автономне опалення, у альтернативи.

Але постачати тепло населенню ми не могли — ніхто не може конкурувати з дотуються газом (який підтримував низькі тарифи на тепло від теплокомуненерго — ред.). Тепер ціни для населення підняли до ринкового рівня, і є сенс замінювати центральні котельні більш оптимальними.

Ви бачите в цьому можливість для себе?

Надєїн: Це взагалі можливість для ринку. У "бюджету" рівень споживання газу 800 млн куб. м, а на виробництво теплової енергії для населення витрачається 6-7 млрд куб. м. Цей ринок в 10 разів більше.

Але ринок все ще закритий.

Надєїн: Закритий субсидіями, тому що їх може отримувати поки тільки теплокомуненерго (ТКЕ) на газі. Монетизація, яку хочуть отримати ТКЕ, не вирішує наше питання — потрібна пряма монетизація (на рівні населення, коли споживач одержує субсидії на свій особистий рахунок і самостійно оплачує послуги постачальника — ред.). Зараз ми робимо биоТЭЦ в Славутичі, інші об'єкти з населенням і залежний від теплокомуненерго, тому що вони отримують гроші (за послуги — ред.), а у них борги за газ.

У Славутича борг за газ — 130 млн грн, якщо ми за нерозрахунки подамо на них до суду, все одно першочерговим кредитором буде "Нафтогаз україни" (НАК "Нафтогаз України" — державний постачальник природного газу — ред.).

Часто теплокомуненерго ліквідують з-за того, що на індивідуальні котельні йдуть останні клієнти — бюджетні будівлі. На яких умовах на бюджетний ринок заходила ваша група?

Іван: Ми фактично забирали все. Вони не могли нормально опалювати споживачів, ми приходили і говорили, що дамо економію від 10-15 до 30-40%.

На деяких об'єктах Дусі (Державне управління справами — ред.) у нас економія 38% на одному об'єкті, на іншому 30%, на ще одному 15%, і постійно була невизначеність і торгівля (уточню у них). Поки тариф не урегулировался законом, була якась неринковість і бізнесу незручно працювати в таких форматах. Але до 2016 року ми розвинули мережу до більш ніж 100 котелень.

Ціна газу для промисловців визначається ринком і досить висока. Ви пропонували такий спосіб опалення для промпідприємств?

Надєїн: Коли ми приходимо до бізнесу з такою схемою роботи, він бачить нашу рентабельність. Він може взяти кредит і сам побудувати, він гнучкіше "бюджету" і вважає свої гроші.

Бюджетні підприємства не вважають свої гроші, у них найбільша проблема — взяти на себе відповідальність. Голові району легше нічого не робити — за це заохотять, а якщо він почне щось робити і раптом прогорить — він злетить з роботи.

Але коли в Дніпропетровській області шукали інвестора для будівництва автономних котелень, я не побачила вас серед учасників.

Надєїн: З 2015-2016 року ми не заходимо в нові області з дрібними котельнями. Ринок дуже конкурентний, багато гравців. У нас зараз фактично 200 МВт потужностей. Якщо порівнювати з рітейлом, то раніше ми, як молода компанія, будували "ларьки" — котельні з низьким порогом входу, а ми тепер будуємо "супермаркети" — ТЕЦ на біомасі.

Який поріг входу в інвестицію був на той момент і який тепер, на моменті "супермаркетів"?

Надєїн: Ми компанію починали зі $100 тис. в кишені. Щоб побудувати біо-ТЕЦ, треба $10 млн мінімум. Якщо ми плануємо побудувати 40 МВт електричних потужностей на біомасі, нам треба десь 50 мільйонів євро.

Що залучаєте — кредитні кошти, власні кошти?

Надєїн: Кредитуємося, власні. З "Укргазбанком" ми ведемо дуже щільне співробітництво ("Укргазбанк" спільно з IFC розвиває в Україні кредитування "зелених" проектів — будівництво сонячних, вітрових, гідроелектростанцій — ред.). Сьогодні впала вартість грошей в Україні — це хороший сигнал. Ми кредитувалися в "Таскомбанке" під 27% річних, зараз — в "Укргазбанку" під 7% у валюті, але це під "зелений" тариф тільки дають, де є валютна виручка.

У мене враження, що кредитування в "Укргазбанку" проектів "зелених" тарифів, власне за перші 5 років з'їдає цей тариф. Правильне враження?

Швед: Близько до цього, але для моделі це нормально. Більшість грошей йде на виплату, термін кредиту невеликий, процентна ставка неєвропейська. Але це набагато краще, ніж було.

Ви плануєте продавати котельні?

Швед: Постійно оптимізується структура: продати далекі, купити близькі, будувати великі. Це загальне рух на укрупнення, мені здається, характерне для будь-яких компаній.

Ми зробили кілька проектів під зелений "тариф": малу гідроелектростанцію, полігон "звалищного газу" (дегазацію і вироблення електроенергії) в Рівному. Рівень наших планів — чотири ТЕЦ загальною потужністю 40 МВт в Житомирській, Запорізькій, Київській і Одеській областях. У нас немає суперпотужного ресурсу, тому використовуємо і б/в обладнання — 10-річні ТЕЦ з Німеччини. Там закінчився дуже хороший зелений тариф і набагато дорожче тріска. А Україна — країна з величезним потенціалом біомаси, що майже не використовується.

Якщо в Україні багато біомаси, чому Ви вирішили вирощувати власний ресурс — енергетичну вербу?

Швед: Половина вартості сировини — це дорога. Для тріски, будь біомаси транспортне плече — 50 км, максимум — до 100 км. Доставка цих вантажів дуже дорога, вони легкі, але об'ємні.

Надєїн: Треба так — тут побудував, там висадив. Якщо ми говоримо, що замістили газ, то ці посадки щорічно відновлювана "газова свердловина".

Швед: Друге — у соломи багато хлору і низька температура плавлення золи. Є компанії, у яких котли підходять для соломи, але в Україні ринок соломи абсолютно не розвинений: треба інвестувати не просто котел, а на всю інфраструктуру.

Надєїн: Верби з 300 га вистачить забезпечити безкоштовним паливом невелике село, дві школи і невеликий фельдшерсько-амбулаторний пункт. Ми побачили землю дешеву, споживача, перспективу, але термін реалізації проекту по вербі дуже великий — мінімум три роки. Першу промислову плантацію зберемо до 2018 року.

У нас є вже саджанці: в сезон можемо на бік висадити близько 300 га. В Славутичі (де група запустила ТЕЦ на біопаливі — ред.) на весну плануємо зробити першу посадку, щоб потім через 3 роки зібрати врожай. І збирати безкоштовно кожен рік-два на протязі 30 років.

Як ви вибрали регіони, в яких будете будувати ТЕЦ?

Швед: Для ТЕЦ є ряд факторів. Перше і найважливіше — сировина. Вибираємо пріоритетні регіони по сировині і виділяємо зони, де хочемо розміститися. У цих зонах шукаємо дешеві точки підключення (до енергомереж — ред.). Ідеально, якщо це старі промислові майданчики, у них є інфраструктура, зв'язок, дороги.

Є резон у Фонду держмайна місцевого запитати де, яка майданчик продається?

Швед: Різні регіони по-різному: в одному начальник сказав — "не можу, у мене велосипеда немає", в іншому — бігає прямо швидко-швидко.

Надєїн: Все одно, самі процедури по фонду держмайна — занадто довгі.

Ваші плани на майбутнє?

Надєїн: Горизонтально інтегруватися в альтернативну енергетику: побудувати 40 МВт "зелених" биоТЭЦ, добудувати сонячні станції, добудувати вітряні. Закінчити проекти за "зеленим" тарифом, на 2020 рік будувати біоетанольний завод і заправляти машини альтернативний етанолом, як в Європі

В цілому ви готові конкурувати з бензинами?

Надєїн: Зараз в парламенті закон, який повинен нав'язати етанол, як в Європі — обов'язкове утримання до 7% (Директива Ради 2003/30/ЄС дозволяє утримання до 10% биоэтилена в автомобільному паливі — ред.). Поки це проект з розряду інноваційних та ідеалістичних, але через 3-7 років етанол зможе захопити велику частину ринку.

Ще є дуже хороші закони в парламенті по сміттю (законопроект про спалювання сміття для генерації електроенергії та продажу за "зеленим" тарифом — ред.), але всі шумлять, що це страшно вдарить по кишені.

Розумієте, мільйони тонн сміття — потенціал для економіки. Продовжіть на п'ять років "зелений" тариф" або дайте його "сміття" — ці гроші прийдуть інвестиції, замінять застарілі потужності і країна виграє.

Швед: Невеликі ТЕЦ — це децентралізація мережі. Якщо у вас є великий споживач і велика ТЕС — все нормально. Але для маленьких розосереджених споживачів набагато краще, коли є дрібні виробники поруч.

Розмовляла Вікторія Ільченко

( подробнее )