Эта опция сбросит домашнюю страницу этого сайта. Восстановление любых закрытых виджетов или категорий.

Сбросить

Экономика

Як буде працювати Вищий суд з питань інтелектуальної власності і чому він так важливий

У чому особливість і необхідність створення саме Вищого суду з питань інтелектуальної власності? Чому ці суперечки виносяться в окреме поле?

Суди з питань інтелектуальної власності в різних формах і з різним рівнем компетенції існують у більшості провідних країн світу. Їх створення в основному зумовлене необхідністю уніфікації судової практики у сфері захисту інтелектуальної власності (ІВ), формуванням спеціалізації серед суддів і підвищенням рівня поваги до чужої інтелектуальної роботи.

Необхідність створення спеціалізованих судів є найбільш очевидною в патентній сфері, яка вимагає високого рівня не тільки юридичних, але і науково-технічних знань. Це пояснює існування в деяких державах винятково патентних судів — наприклад, Патентний суд канцелярського відділення Високого суду Англії і Уельсу або Федеральний патентний суд Швейцарії.

Як відомо, в Україні немає судів нижчих інстанцій по розгляду цієї категорії справ. З огляду на це, як буде функціонувати Вищий суд з питань інтелектуальної власності?

Вищий суд з питань інтелектуальної власності (ВСИВ) створюється як спеціалізований суд першої інстанції з розгляду окремих категорій справ.

Перебувати суд буде в Києві, оскільки практика локалізації судів з питань ІВ є найпоширенішою в світі і демонструє відсутність необхідності в створенні таких судів у регіонах. Наприклад, у Бразилії спеціалізовані палати з питань ІС діють у складі судів в Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро, тоді як більшість штатів таких судів взагалі не мають.

Очікується, що кількість суддів ВСИВ складе 25-30 чоловік, а сам суд буде складатися з двох палат — патентного права та авторського права, кожна з яких буде мати по декілька судових колегій. Це буде сприяти вузькопрофільної спеціалізації самих суддів і якісному та швидкому розгляду спорів.

Рішення ВСИВ в якості суду першої інстанції переглядаються апеляційною палатою цього ж суду.

Справді створення такого суду було нагальною необхідністю? Які його подальші перспективи?

Створення ВСИВ є вагомим кроком у посиленні механізмів захисту інтелектуальної власності, яка в епоху "життя онлайн" все більше відчуває посягання на права правовласників.

ВСИВ сприятиме уніфікації судової практики, відійшовши від існуючих традицій, коли справа про захист ІС може бути розглянуто якісно тільки в суді апеляційної і касаційної інстанцій.

Зрештою, створення ВСИВ є необхідною умовою поліпшення інвестиційного клімату України, адже більшість інвесторів зацікавлені в надійній охороні нематеріальних активів, які часто є більш цінними, ніж матеріальні.

Які справи будуть розглядатися у Вищому суді з питань інтелектуальної власності? Хто може звертатися в такий суд?

Юрисдикція ВСИВ буде поширюватися на спори щодо охорони об'єктів інтелектуальної власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ТМ, об'єктів авторського права), спори про реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення охоронних документів.

Очікується, що ВСИВ буде розглядати спори про захист авторських і суміжних прав, у тому числі спори по колективному управлінню майновими правами автора. Компетенція суду буде охоплювати спори, що стосуються договорів на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії і, що важливо, захисту від недобросовісної конкуренції, пов'язаної з незаконним використанням позначень товарів, копіюванням зовнішнього вигляду виробів, розголошенням комерційної таємниці, оскарженням рішень Антимонопольного комітету з цих питань. Крім того, позови про визнання торговельної марки добре відомою також повинні розглядатися ВСИВ, незважаючи на численні дискусії.

Новий Господарський процесуальний кодекс закріплює предметну підсудність спорів у сфері інтелектуальної власності. Передбачається, що ВСИВ буде розглядати позови правовласників незалежно від їх суб'єктного складу. З цього випливає, що до Суду зможуть звертатися фізичні особи (автори літературних і музичних творів, власники торгових марок і патентів на об'єкти ІВ), так і особи, які відповідно до закону діють в інтересах правовласників, наприклад, організації колективного управління.

У чому, на вашу думку, головна перевага ВСИВ?

Безумовно, новостворений ВСИВ виведе механізми захисту ІВ на якісний рівень і забезпечить швидкий розгляд спорів у цій сфері. Прискорення судового розгляду буде сприяти не тільки спеціалізація суддів, але і відсутність окремих апеляційних інституцій, адже рішення ВСИВ як суду першої інстанції будуть переглядатися апеляційною палатою цього ж суду.

Я вважаю, що наявність суддів з вузькою спеціалізацією у сфері патентного та авторського права дозволить скоротити кількість судових експертиз, які фактично супроводжують кожну справу у сфері ІВ, а відповідно — й істотно скоротити терміни розгляду справ. Сподіваюся, що суддя ВСИВ без допомоги експертів зможе визначити, чи є, наприклад, зареєстрована торгова марка "Сонечко" схожою до ступеня змішування з позначенням "Сонечко".

Наскільки, на вашу думку, необхідно створення інших спеціалізованих судів?

Створення спеціалізованих судів є поширеною світовою практикою. У світі діють податкові суди, суди у справах військовослужбовців, суди по розгляду митних і патентних справ та антикорупційні суди. Проте їх створення повинно бути обумовлено існуючою необхідністю, а не реформами заради реформ. Розуміючи суттєву проблему, яка виникла в Україні навколо захисту інтелектуальної власності, створення ВСИВ є зваженим і обдуманим кроком, тоді як створення інших спеціалізованих судів ще належить детально проаналізувати і оцінити.

подробнее )

Інтерпол затримав топ-менеджера українського банку "Фінанси та Кредит"

Поліцейські затримали в Петербурзі одного з керівників українського банку "Фінанси та кредит" Олега Шапкіна, розшукуваного Інтерполом за привласнення і розтрату.

"24 серпня 2017 року о 18.00 у ході здійснення комплексу спільних оперативно-розшукових заходів співробітниками відділу Інтерполу головного управління МВС Росії по Санкт-Петербургу і Ленінградської області у будинку 58 на набережній річки Мийки був затриманий 53-річний громадянин однієї з сусідніх республік. Встановлено, що він розшукується правоохоронними органами своєї країни за привласнення і розтрату", — повідомляє прес-служба регіонального ГУ МВС в п'ятницю.

Чоловік доставлений в територіальний відділ поліції. Ініціатору розшуку повідомили про його затримання.

Джерело уточнило "Інтерфаксу", що затриманий — заступник голови правління київського банку "Фінанси та кредит" Олег Шапкін. Офіційним підтвердженням особи затриманого "Інтерфакс" не має.

Картка 53-річного українця О. Шапкина є на сайті Інтерполу в розділі з розшукуваними персонами. З неї слід, що він розшукується по справі про привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем.

Банк "Фінанси та Кредит" засновано в Києві 1990 році. За даними банку, на початок вересня 2014 року його основними акціонерами були ТОВ "Асканія" (45,92%), ПРАТ "F&C Realty" (41,58%), ТОВ "Індастріал констракшн" (6,79%).

Згідно з даними Нацбанку України, за розміром активів на 1 липня 2014 року банк займав 13-е місце серед 173 діючих у країні банків.

Національна поліція підозрює посадових осіб банку "Фінанси та Кредит" у заволодінні коштами на суму 3,46 млрд грн.

подробнее )

У Нацкомісії з питань фондового ринку провели обшук

Генеральна прокуратура провела обшуки в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Про це йдеться в повідомленні НКЦБФР.

"У приміщенні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку слідчо-оперативна група Генеральної прокуратури України проводила сьогодні обшук та інші дії в рамках досудового розслідування справи. Комісія сприяє всім законним діям слідчих та надає запитувані документи та необхідні роз'яснення. Відносно співробітників комісії будь-яких позаштатних ситуацій не відбувається", — сказали в комісії.

подробнее )

Карти, гроші, monobank: як працює перший в Україні mobile-only банк

У середині вересня в режимі бета-версії почав працювати повністю мобільний банк Monobank. Проект передбачає роботу з клієнтами виключно через мобільний додаток без необхідності відвідувати фізичні відділення, що дозволяє істотно знизити витрати.

Monobank - це перший проект компанії Fintech Band, яку запустили Дмитро Дубілет, Олег Горохівський і Михайло Рогальський після виходу з "ПриватБанку". Monobank розвиватимуть у партнерстві з "Універсал Банком", а трохи пізніше аналогічний проект iBox Bank повинен запуститися з iBox.

Чи такий привабливий проект із середини, розбирався UX-дизайнер Олександр Кривець.

Так зараз виглядає сайт (за фактом лендінг) Монобанку — monobank.com.ua Позиціювання

Для тих, хто не в темі, Monobank себе позиціонує як:

а) перший в Україні mobile-only банк (тобто взагалі без відділень і лише у вашому смартфоні);

б) як банк з найкрутішими кредитними умовами на ринку. Додаток є і буде лише для Android та iOS. Навіть web-версія не планується. Отримання картки

Півроку тому заповнив форму, творці якої обіцяли повідомити, коли банк запрацює. Відправив і забув.

У середині жовтня отримав листа з пропозицією участі в бета-тестуванні додатку. Звісно, зацікавило. Заповнив ще одну форму і за 5 днів (і три листи в саппорт із проханням пришвидшити мою чергу) отримав лист із посиланням на додаток. Завантажив і запустивши.

У найкращих традиціях мінімалізму з "преміальним" чорним кольором та градієнтним логотипом.

Одразу після мінімалістичної заставки програма попросила сфотографувати перший і другий розворот паспорта, сторінку з пропискою та виписку з ідентифікаційним номером. Фрейм на екрані телефону після правильного накладання паспортом зробив знімок самостійно. Операція у мене зайняла дві хвилини.

На вибір, до речі, є паспорт старого зразка та ID-картка.

Далі заповнив дані про місце роботи, наявність податкової декларації та інші фінансово-інтимні подробиці життя й отримав солідний кредитний ліміт до 50 000 ? (ця штука працює дивно, у групі тестувальників багато скаржаться на нульові ліміти при чималих білих зарплатах).

Після цього запропонували обрати варіант отримання самого пластику: доставка кур ' єром або забрати самостійно з переліку точок (у Києві їх чимало). У результаті додаток, по суті, перетворився на "цеглину" до моменту отримання.

Картку забравши у центрі Києва. Показавши паспорт привітній дівчині за чорною стійкою (ТЦ Глобус). Вона звірила дані з тімі, які вже є в системі. Підписав сформований односторінковий документ. На все про все дві хвилини.

Преміальність у всьому :) Тут і чорний конверт із карткою, й інструкція з мокапом iPhone X.

Прикрутивши картку до свого додатку, сфоткавши її, як було показано на екрані смартфона. Одразу після цього ставши доступним увесь функціонал програми.

P. S. Номер на фотці фотошоплений. Два слова про саму картку

Чорна, матова, чіпована картка Mastercard World. Щоправда, на час бета-тестування усі картки не іменні. Пізніше буде навпаки. Додаток

Ну, й про сам додаток, перепрошую, банк.

Так виглядає головний екран Monobank Головний екран

Сума кредитного ліміту так само, як у того ж таки Приваті, додається до поточної суми на пластику, що мене візуально дратує. Щоразу треба подумки віднімати, у моєму випадку 50 тис. грн від числа на екрані, щоб дізнатись залишок на картці. Розумію, що це "узаконене шахрайство" дає змогу банку заробити на кредити, але дратує все одне. Та й не причепишся, адже під ЖИРНЮЧОЮ сумою дрібно (на скріні це ще й непогано видно, на відміну від додатка) розписані власні кошти та кредитний ліміт.

Нижче швидкі посилання на три, за версією Монобанку, найпопулярніші операції: поповнення своєї, чужої картки та мобільного. Тут все логічно.

Ще нижче таймлайн руху коштів на карті.

Свайп вбік і ми в меню картки. Тап по картці її анімовано перевертає, щоб показати cvv код. Тривалий тап на номері картки копіює його в буфер. Приємний момент.

Трохи нижче — статусбар обмежень на оплати в інтернеті. Щось не влаштовує? Тапаємо на нього і легко міняємо.

Далі усі можливі операції з вашою банківською карткою. Все доволі стандартно, але додаю скріни для кращого розуміння.

Відзначу лише, що для того, аби отримувати 10% річних на залишок по карті, треба не забути активувати цю опцію. І за замовчуванням подвійна конвертація при платежі відхиляється банком, альо одним тапом її можна дозволити (якщо купуєте щось, наприклад, на Аліекспресі).

Ще з першого екрана можна потрапити в статистику витрат за певний період. Анімація виконана на рівні з топовими додатками для управління персональним бюджетом. Статистика витрат лише базова.

Сподіваюсь, з часом варіантів статистики стані більше і вона буде щонайменше такою ж приємною для очей юзера, як зараз. І що було б справді круто — додати повноцінний менеджер персональних фінансів, як у того ж ZenMoney чи MoneyWiz.

Вибір періоду статистики виглядає не погано. Єдине, що хочеться візуально вирівняти листопад, хоч і розумію, що це майже точно дизайнерський задум. Якщо зверни період більшим за один місяць, то looks good! Розстрочка

На момент огляду ще не працювала. У Монобанку обіцяють розстрочку двох типів: на купівлю товару та на транзакцію. Обидва варіанти, ясна річ, будуть доступні з самого додатку.

Платежі

Найобширніша категорія будь-якого онлайн-банкінгу в Монобанку наразі виглядає дещо аскетично. Хоча усе необхідне тут є: онлайн-ігри та штрафи за порушення ПДР (жарт).

Буквально перед публікацією Monobank підтягнув з контактів двох друзів, у яких теж є картка банку. Їм можна надсилати кошти, просто обравши зі списком, ну або за іменем. Усім іншим: вводимо номер картки руками або скануємо картку.

У поповненні мобільного відображається ваша книжка контактів. Не знаю, чи треба аж усі контакти тут, альо з пошуком дуже зручно. Кілька разів поповнював рахунок, виконати таку операцію можна у справжні кілька кліків. Браво. Комісії немає. Що стосується звичайних платежів за реквізитами, якщо отримувач є в базі, реквізити не потрібні, користуємося пошуком за назвою компанії. Подібна штука працює в Приватбанку. Також є оплата комунальних платежів за окремою адресою. Цим видом платежів ще не користувався. Але впевнений, що ті, хто платять комуналку через Приват24, розберуться одразу. Комісії немає. Поки що qr-коді квитанцій не зчитує, альо Дмитро Дубілет писав, що це є в найближчих планах. Побачимо. Також із додатку можна заплатити всі необхідні податки та збори, включно із штрафами за порушення ПДР. Останній пункт розділу — ігри. Кешбек

На мою думку — найцікавіша фішка цього банку. Перший повноцінний кешбек в Україні. Не "бонус+", віртуальні фантики, а тверда, так бі мовити, валюта.

Лаконічно описані основні умови кешбеку.

Щомісяця доступні категорії для кешбеку різні. Треба обирати дві. Наприклад, у жовтні я обрав громадський транспорт (10%) та фаст-фуді (5%). У листопаді: кафе і ресторани (3%) та супермаркети (2%).

Не треба шукати заклади, які беруть участь в акції (як це, наприклад, реалізовано в приватівському БонусПлюсі). Головне, щоб платіжний термінал мав шифр потрібної категорії. Наприклад, жовтневий розрахунок в Макдональдсі не приніс кешбеку, бо в терміналах він не фастфуд, а ресторан. А від листопадова категорія "кафе та ресторани" приносити тут 3% кешбеку від кожного чека. Поки що є обмеження кешбеку. У місяць на картку можна вивести не більше 500 грн.

З жовтневим кешбеком одна поїздка у столичній підземці коштувала 4,50 грн, що рівноцінно максимальній знижці карток КП "Київський метрополітен". Швидкодія додатку Monobank

Тестував на Xiaomi Mi5, Android 6.0 (так, у мене не айфон). Не зважаючи на те, що додаток ще в ролі беті, за два тижню не вилітав жодного разу. Плавна Анімація, її не багато, позитивно впливає на user experience. Серйозно не глючив.

Дізнався, що можна розблоковувати додаток без пінкода — відбитком пальця. У мене цієї опції чомусь не виявилось.

Сповіщення про рух коштів надходять майже миттєво. В Приватбанку затримка на кілька хвилин, іноді ще довше. Всі сповіщення з emoji. Комусь подобається, комусь — ні. Може, це працює на імідж "сучасності" банку.

Ще кинулося в очі те, що кількість кліків для виконання поставленої цілі зведено до мінімуму. Чистота екранів, лише найважливіші елементи. Шукати ту чи іншу послугу не доводитися (як це щоразу буває в Приват24). Впізнаваний інтерфейс.

За кілька тижнів користування додатком програма оновлювалась двічі.

Щоразу лог змін був чималим, що свідчить про нормальний хід тестування. Ну, й тема котів в Монобанку розкрита на всі 100, якщо транзакція вдала — кіт ловити комашку та хитро посміхається, якщо невдала — сидить засмученим. Звуть його qr-кіт. Хоч мені й більше до душі собаки, думаю персонаж — це круто. Згадалося "на колір і смак товариш не всяк".

В останній вкладці ваше ім"я, поки що чомусь російською мовою (в саппорті пояснюють це технічною помилкою і обіцяють виправити). Прикольна опція. Пишете як звертатись і служба підтримки називатиме вас хоч "Мій володар".

Мова додатку на вибір українська / російська. Мапа терміналів для поповнення картки виглядає чисто.

Служба підтримки працює у Вайбері, Месенжері та Телеграмі. Останній для мене one love, так що вже вибачайте. Тарифи

Ще задовго до запуску обіцяли найкращі тарифи в Україні. Нижче наведені ключові відмінності від інших кредитних карток. Автор (тобто я) не ставив на меті глибинний аналіз тарифів і їх порівняння з конкурентами. Скажу лише, що вони явно не погані. Педеефку з усіма тарифами можна глянути тут.

Скоро обіцяють депозити, доларові картки, виставлення інвойсів, qr-сканер для платежів. Поповнення картки Monobank

Натиснув на "Поповнити свою картку". Прив"язав зарплатну картку Приватбанку. Тепер щоб поповнити монобанківську картку достатня зверни приватівську зі списком, ввести суму і натиснути "далі". Все, гроші зараховані. Комісії — 0.

До речі, знайшов баг. Видалити прив"язану картку зі списком не вийшло.

Спосіб поповнення картки готівкою — термінали iBox. У розділі "Банки" обираємо Monobank (на останній сторінці), вводимо реквізити картки і вставляємо готівку в термінал. Ще кажуть про спосіб поповнення готівкою через термінали Приват24, чесно не знайшов як це можна зробити безкоштовно. В розділі поповнення картки іншого банку — Монобанку ще немає. З головного екрану при поповненні картки на 10 грн, просило комісію 5 грн.

Інших способів ще не пробував (а вони є). Юзер-тести

Розумію, що це замало, і все таке. Тім не менш. Зробив мікровибірку з п"яти людей, яким за легендою необхідно було зробити за кілька операцій. Поповнити картку Monobank з картки свого банку, та поповнити на 10 грн мобільний рахунок. Усі піддослідні бачили інтерфейс додатку вперше. Помилок не було. Висновок

Додаток, ясна річ, ще сируватий. З мінусів — кілька дрібниць вище по тексту. У чому точно впевнений — у Приватбанку з"явився серйозний конкурент. І це не може не тішити. Чим більше технологічна конкуренція банків, тим краще для користувачів.

Особисто для мене очевидна плюсом у картці Monobank є кешбек (а кому не подобається економити). Другий плюс мені дуже важко сформулювати чіткими пунктами, напевно це сукупність мікровзаємодій та неймовірна простота додатку (сподіваюсь, з часом не перетвориться в нагромадження усього, як тієї ж Приват24). Якесь таке теплі відчуття турботи. Схиляю капелюха перед юіксерами з Fintech Band.

Чи повністю перейду на Monobank? Час покаже. Хоча, чому б і ні.

подробнее )

Ощадбанк заробив півмільярда гривень

Державний Ощадбанк (Київ) у січні-вересні 2017 року збільшив чистий прибуток на 9,3% порівняно з відповідним періодом 2016 року — до 448,757 млн грн, повідомляється в оприлюдненій на веб-сайті банку фінзвітності.

Банк також отримав 909,711 млн грн прибутку від операцій з іноземною валютою проти 2,361 млрд грн збитку у січні-вересні 2016 року і 336,958 млн грн збитку від операцій з фінансовими інструментами проти 4,506 млрд грн прибутку за дев'ять місяців 2016 року.

Операційні витрати за вказаний період зросли на 31,7% — до 4,996 млрд грн.

Активи банку за дев'ять місяців збільшилися на 5,2% і склали 221 млрд 631,166 млн грн, у тому числі кредитний портфель — на 6,9%, до 70 млрд 470,435 млн грн.

Статутний капітал до кінця вересня зріс на 25,3% — до 43 млрд 974,86 млн грн.

Ощадбанк заснований в 1991 році. Його єдиним власником є держава.

Згідно з даними Нацбанку України, на 1 липня 2017 року за розміром загальних активів Ощадбанк займав 2-е місце (220,723 млрд грн) серед 88 діючих у країні банків.

подробнее )

Тільки 14% українських туроператорів дотримуються ліцензійні умови

Слід зазначити, що законодавство України розмежовує туроператорську діяльність і діяльність турагентів. Діяльність турагентів обмежується наданням посередницьких послуг з реалізації турпродукту, в той час як туроператор забезпечує створення такого продукту.

При цьому до туроператорів ставляться більш жорсткі вимоги. Зокрема, в Україні туроператорська діяльність підлягає ліцензуванню. Відповідно, організація має право займатися такою діяльністю при наявності ліцензії та дотримання ліцензійних умов, затверджених Кабінетом міністрів. Перевірити наявність ліцензії у туроператора можна на сайті Мінекономрозвитку України, де розміщений Ліцензійний реєстр суб'єктів туроператорської діяльності.

Однак наявність ліцензії як таке не означає, що ви застраховані від можливих проблем. Важливо знати, чи дотримується бізнес ліцензійні умови, які гарантують туристу покриття можливих фінансових ризиків. На даний момент, близько 2 500 внесених до реєстру туроператорів, лише сьома частина повною мірою дотримується ліцензійні умови. Це пов'язано з тим, що у більшості туроператорів відсутнє фінансове забезпечення цивільної відповідальності перед туристами. Відповідно до законодавства, дане фінансове забезпечення повинно підтверджуватися гарантією банку або іншої кредитної установи. Копія документа, що підтверджує фінансове забезпечення, повинна бути доступна туристу в місці укладення договору з туроператором.

Для туриста це дуже важливий критерій: у випадку фінансових проблем у туроператора або порушення справи про банкрутство, турист може розраховувати на покриття своїх витрат, пов'язаних з поверненням в Україну та відшкодування вартості непрезентованих туроператором послуг. Дані збитки будуть компенсуватися туристу за рахунок суми вищезазначеного фінансового забезпечення.

Можна припустити, що проблема відсутності фінансового забезпечення відповідальності туроператорів викликана нестабільністю банківської системи, у зв'язку з чим у багатьох туроператорів не був продовжений термін дії банківської гарантії.

Для вирішення вищезазначеної проблеми Мінекономрозвитку України пропонує прийняти зміни до Закону України "Про туризм" та передбачити альтернативний спосіб фінансового забезпечення відповідальності туроператорів у вигляді укладання договорів страхування цивільної відповідальності. При цьому пропонується прив'язати суму фінансового забезпечення до обсягу продажу туристичних послуг. Однак поки ці зміни не прийняті, у туроператора альтернативи немає, а клієнти тих з них, у кого відсутнє фінансове забезпечення відповідальності схильні до більш високого фінансового ризику. Тому при плануванні поїздки, благонадійність компанії повинна бути одним з критеріїв вибору туроператора, нарівні з ціною і привабливістю туру.

Зазначимо, що для туроператорів, які не дотримуються ліцензійні умови, можуть наступити серйозні наслідки. Відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", ліцензія компанії, яка порушує ліцензійні умови та не усуває ці порушення, анулюється органом ліцензування (в даному випадку, Мінекономрозвитку України). Крім того, Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачений штраф у розмірі від 17 000 до 34 000 грн.

подробнее )

Експорт в Індію: плюси, мінуси, підводні камені

Є велика спокуса вийти на великий ринок. Такий ринок може дати підприємству завантаження на 100% ще й створити простір для зростання.

Для початку пропонуємо пройти тест на готовність компанії експортувати.

Нераціонально фокусуватись на одному ринку чинності ризиків. Проте якщо оцінити ресурси, котрі підприємству необхідно затратити на дослідження ринку, адаптації до нього продукту/послуги, налагодження логістики, документації та інших необхідних кроків до експорту, то фокусування на одному ринку може бути цілком оправданим. Особливо, якщо мова йде про Індію, котра за темпами розвитку випереджає Китай і з великою ймовірністю повторити успіх Китаю.

Є статистичні дані, котрі свідчать на користь експорту в Індію: наприклад, за 8 місяців цього року Україна експортувала в Індію агротоварів на $1,3 млрд., що в 2 рази більше експорту в тій же Китай

Але окрім статистки є ще емпіричні дані, котрі Офіс черпає з торгових місій. Наприкінці вересня в Індію поїхало 11 українських компаній з агросектору та приладо/машинобудування. Вибір галузей не випадковий.

1. Середній клас Індії стрімко зростає, і відповідно його готовність та бажання платити і отримувати продукти харчування більш високої якості.

2. Швидко розвивається інфраструктура. Щоб зрозуміти її масштаби погляньте на нові транспортні розв'язків язки Делі чи, наприклад, розбудову мережі метро в Мумбаї, де доречі вже працює українська компанія.

До початку місії Офіс провів зустрічі з кожною компанією, щоб вибудувати чіткі очікування від місії і тим самим створити план дій для кожної компанії. З допомогою Western NIS Enterprise Fund, який підтримує ініціативи з просування реформ в Україні та трансформаційні проекти, Офіс найняв консультанта в Індії, котрий під профайл кожної компанії організував Б2Б зустрічі.

Ретельна підготовка переважати багато, проте це не запорука успішного початку експорту. Повернемось до емпіричних даних, котрі учасники місій отримують безпосередньо під час участі.

Індія — специфічна країна у веденні бізнесу. Країна "no problem" без прив'язки до часових рамок, коли ці питання/проблеми можуть бути вирішені.

Індія — непередбачувана. За кілька днів до торгової місії був повністю змінений Кабінет Міністрів. Це не завадило представникам Міністерства економічного розвитку та торгівлі і Міністерства аграрної політики та продовольства провести результативні переговори щодо відкриття ринку Індії для українських фруктів та ягід. Проте такі "несподіванки" для Індії є скоріше нормою життя.

Тут ви, нажаль, не зможете перевірити компанію на її платоспроможність, таких відкритих ресурсів просто не існує. Дуже важливо знайті надійного місцевого партнера чи консультанта, який зможе врахувати всі культурні особливості ведення бізнесу, і допоможе компанії налагодити роботу на ринку Індії. Офіс з просування експорту має напрацьовані і перевірені контакти, котрими ми ділимось з українським компаніям за запитом.

Індія — перспективний ринок. 1,3 млрд населення, 60 міст в котрих населення перевищує 2 млн. жителів, 465 млн користувачів Інтернету і майже стільки ж смартфонів, 20 млн автомобілів, котрі за програмою уряду повинні бути повністю замінені на електромобілі до кінця 2032 року.

Здогадайтесь до кого черга в торговій місії стояла на дві години, так до українського виробника зарядних пристроїв для електрокарів.

Індія — ринок де тільки 14,37% ВВП формує агросектор, у якому задіяно майже половина (48,9%) трудового ресурсу країни, що безперечно свідчить на застарілі методи ведення с/г і необхідністю модернізувати його.

Темпи розвитку інфраструктури можна прослідкувати на простому прикладі розвитку залізниці. За останні 4 роки в розвиток залізничних шляхів було інвестовано $60 млрд, тоді як з 1947 по 2013 було витрачено $75 млрд.

Індія — це ще й інші галузі з високим потенціалом: меблева галузь, суднобудування, послуги з ремонту та технічного обслуговування, послуги, пов'язані з подорожами та інші.

Індія приваблива і ризикована, і через ризикованість ще більш приваблива, так як не всі мають відвагу пробувати і залишають простір для настирливих і упевнених.

10 компаній, що взяли участь у торговій місії в Індію, знайшли потенційних партнерів. Вже відома інформація про перші контракти, ми будемо інформувати про них з дозволу компаній на наших онлайн-ресурсах.

Також хочемо поділитись презентацією нашого консультанта про Індію, вона загальна, але містить дані, котрі будуть корисними тим, хто придивляється до ринку Індії.

Doing Business in India

Наступна торгова місія в Канаду, за анонсами торгових місій можна слідкувати на сайті Офісу.

Офіс з просування експорту створює практичні рішення та дає інформацію. Рішення куди експортувати приймає український виробник, і тут важливо не проґавити можливості.

подробнее )

PR для малого та середнього бізнесу: як і навіщо піарити невелику компанію

PR — абревіатура від public relations, "зв"язки з громадськістю". Інколи піар плутають з рекламою, але це різні речі. Реклама переконує глядача купити продукт, піар ж дає інформацію, на основі якої користувач сам зможе оцінити компанію. Простий приклад. "TripMyDream — найкращий сервіс, незамінний для планування подорожей" — це реклама. "Інструкція "Як зібрати валізу і нічого не забути" від редактора TripMyDream" — вісь піар. За даними Fast Company, коефіцієнт конверсії PR-матеріалу в 10-50 разів вищий, ніж у рекламного. Для чого піарити малий та середній бізнес

Піар часто считают інструментом великих корпорацій. Власники малого та середнього бізнесу навіть не розглядаюють можливість побудувати зв"язки з громадськістю. І дарма. PR дозволяє встановити контакт з аудиторією, показати їй свій характер. Це шанс сформувати спільноту людей, які розділяють ваші цінності, збудувати бренд. Ви не просто шукаєте нових клієнтів, а збираєте лояльну аудиторію, яка буде розуміти, чому купує товар саме у вас. Таких клієнтів простіше утримувати, у них нерідко вищий середній чек, а до того ж, вони самі стають амбасадорами бренду.

У public relations є й інші функції. Приміром, піар допомагає у залученні інвестицій. Якщо про проект пишуть ЗМІ, для інвестора це — "знак якості". Ще одна сфера — HR. Щоб люди приходили до вас не тільки за грошима, а ще й за натхненням, ви маєте бути брендом. А HR-бренд будується методами HR-піару.

А ще дуже важливо, що сучасний піар — це двосторонній зв"зв'язок. Для нас це можливість поспілкуватись з аудиторією, дізнатись всі плюси та мінуси нових продуктів, отримати певні інсайти. Я можу написати у себе на сторінці: "Є вісь така ідея. Як вам?" І люди пишуть, що думали. Хтось підтримує, хтось дає важливі зауваження. Це дуже цінно. Бюджет PR-кампанії

Головний міф: PR — це дорого. Насправді створення корисного піар-матеріалу нерідко доступніше, ніж якісна реклама. Щоб зробити хорошу рекламу, треба заплатити агенції, потім — оплатити розміщення. Приміром, комерційне розміщення тексту у бізнес-виданнях України зараз коштує від 4 000 до 11 000 гривень, у лайфстайл-медіа — до 15 000 гривень. Якщо йдеться про відео, бюджет одного ролика може становити $10 тисяч — з орендою техніки та без розміщення. Це сценарій, режисура, актори, локація, реквізит. Для порівняння, я зараз знімаю відео з власних подорожей, інспектую авіалінії. Для зйомок мені знадобилось два айфона, стабілізатор, петельний мікрофон і дрібнички на кшталт рулетки. Сценарій пишу сам, маю поради у команди і в Facebook-френдів.

PR-статтю можна написати самостійно і опублікувати в медіа безкоштовно. Можна також звернутись до PR-агентства. Ми працюємо з агенцією. З переваг виділю те, що в агентстві чітко розуміють, які медіа потрібні проекту, та будують відносини між стартапом і ЗМІ. Ви отримуєте комплексну стратегію, яка реалізовується через різні формати: інтерв"ю, колонки, статті, коментарі. У агенції є широкий пул контактів зі ЗМІ, є команда, що генерує цікаві тими, готує якісні тексти. Робота ведеться постійно, а не принагідно. Спеціалісти контролюють головні меседжі та якість публікацій, відстежують вхідні запити від журналістів, можуть відсіяти зайве. І головне, агенція бере на себе відповідальність за роботу. Важливо лише правильно обрати агентство. Для мене важливо відчувати натхнення, синергію, "хімію" з людьми. Також додам, що агентство не допоможе, якщо у вас немає часу і готовності співпрацювати довгостроково, якщо ви не можете оперативно давати фідбек.

Що стосується бюджету, то він залежить від обраних ринків і KPI. Щоб робота була ефективною, раджу обирати агенцію, що спеціалізується на піарі малого та середнього бізнесу або стартапів (якщо у вас стартап). Також звертайте увагу на тематики, з якими працює агентство. В основі TripMyDream — власне технологічне рішення, тому ми розібрали агенцію, що спеціалізується на технологіях.

Ми не публікуємо матеріали в ЗМІ на комерційній основі. Я взагалі не раджу стартапам та МСБ платні розміщення. По-перше, бюджет кампанії часто обмежений. По-друге, на платних публікаціях надавати плашки "Реклама". По-третє, безкоштовне розміщення — гарантія якості тексту. Щоб медіа опублікувало матеріал без оплати, він має нести реальну користь, бути унікальним.

Щоб зверни тими, раджу моніторити коментарі в соцмережах, звернення до служби підтримки, дискусії на профільних ресурсах вашої галузі. А ще — говорити про те, що вас хвилює. Піар — це не про створення синтетичного образу, це про щире спілкування з аудиторією.

Також важливо знаходити баланс, поєднуючи галузеві тими (у нас — тревел), особисті, аналітику. Загалом з початку 2017 року у нас вийшла 51 публікація, серед яких — авторські колонки, новини (приміром, про наш каталог авіазнижок), матеріали на основі наших досліждень (інфографіка "Рейтинг найпунктуальніших авіакомпаній"), статті з моїми коментарями.

PR забирає більше часу, ніж грошів. Навіть якщо текст пише професійний автор, вам все одно доведеться витратити 1-2 години: даті інтерв"ю, перевірити готову статтю. Якщо пишете самостійно, на створення колонки може піти близько 8 годин. І це та сфера, де неможливо "відстрілятись" одним матеріалом і чекати на результат. Тому, якщо вам не подобається ідея, якщо вас не надихає спілкування, краще взагалі не починати. PR має бути в радість, інакше він не на користь. Сучасні інструменти PR

Сучасний піар — це не лише публікації в пресі. Вісь список інструментів, які можна включити до кампанії, з коментарями та прикладами.

Публікації в медіа. Ми відпочатку взяли за основу media relations. Обираємо дружні майданчики, зі схожою філософією, зі схожим tone of voice, не надто офіційні.

Робота з блогерами та лідерами думок. Через opinion leader"ів мі просували каталог авіазнижок у Facebook.

Випуск власного ЗМІ. Блог TripMyDream вже ставши повноцінним медіа, першим в Україні за тревел-тематиці, хто працює на таку аудиторію. Автори раді написати для нас текст безкоштовно, а дехто готовий навіть доплатити за публікацію.

Флешмоби. На День Святого Валентина цього року ми запустили акцію, де учасники знімали дуже теплі відео про свою любов. Подарунком були квітки у Стамбул.

Профільні івенти. Конференції та семінари можна організовувати самостійно або ж брати участь у тих, що влаштовують колеги. Ми стараємось використати кожну можливість. Так, мій партнер Тарас Поліщук на цьогорічному iForum ділився досвідом переходу на мову програмування Hacklang, а я 20 жовтня виступаю з доповіддю про PR малого та середнього бізнесу на Get Business Festival. До речі, всіх запрошую. Квітки в продаж.

var widgetOptions = {bg_color: 'fcfcfc', id: 942281, lang: 'uk', tickets_type: '35550'}; (function() { var script = document.createElement('script'); script.type = 'text/javascript'; script.async = true; script.src = "https://2event.com/js/widget-tickets.js"; document.getElementsByTagName('head')[0].appendChild(script); })();

Особиста сторінка фаундера та комунікації від першої особи. Приклади можна подивитись на моїй Facebook-сторінці або в Instagram.

Антикризовий піар та протидія чорному піару. Криз і кампаній чорного PR ми поки не малі, але знаємо, як захистити репутацію в разі потреби. Як розробити стратегію

Перш ніж переходіті до практики PR, треба розробити стратегію. Можна проконсультуватись зі спеціалістами, альо основні кроки у будь-якому разі будуть такі: Поставити мету: для чого вам потрібен піар, Визначити основні меседжі бренду, Визначити цільову аудиторію, якщо ЦА велика — сегментувати, Визначити пул медіа, які читає ваша ЦА, Визначити пул блогерів та опініон лідерів, Створити власні платформи: блог, акаунти в соцмережах, Визначити перелік питань та тем, які хвилюють аудиторію, Створювати власний контент, флешмоби, івенти — все що допомагає вирішити проблеми аудиторії і одночасно з тим доносити потрібні меседжі, Ділитись з медіа, Аналізувати результати.

Аналізувати результати треба в залежності від того, яку ви поставили мету. Приміром, якщо піарили продукт заради розширення аудиторії і підвищення продажів — вісь і основні метрики. Наш результат — більше 1 млн візитів на сайт щомісяця, більше 600 000 унікальних користувачів.

Для мене головний плюс PR — у його "душевності", у можливості спілкуватись з людьми. Я не люблю нічого нав"язувати, вважаю, що не буває правильних і неправильних рішень. Мені є що сказати про життя і бізнес, я люблю продукти, які роблю, і отримую задоволення, коли ділюсь досвідом від всього серця. Мене це надихає. Якщо вас теж — значити, піар — ті, що вам треба.

подробнее )

Фермерство як бізнес: хто такі українські фермери і з якими проблемами вони стикаються?

Останнім часом на державному рівні багато говорять про розвиток фермерства. Особливо це стало актуальним у світлі підготовки до відкриття ринку сільськогосподарських земель. Про захист фермерів як ключову умову зняття земельного мораторію неодноразово заявляли на урядовому рівні. 13 вересня Кабінетом міністрів України було прийнято постанову "Про схвалення Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки". Не хочу аналізувати весь документ, зупинюсь лише на окремих його аспектах.

Спочатку слід узгодити термінологію. Що ми розуміємо під висловом "фермер". Насправді, це не таке просте питання.

Сьогодні офіційно зареєстрованих фермерських господарств налічується близько 30 тисяч. Але фактично мова йде про 3 категорії учасників аграрного ринку, кожна з яких має діаметрально різні інтереси.

Перша категорія — це власники земельних паїв та земельних ділянок, призначених для особистого селянського господарства. Це люди, які "вийшли" з договорів оренди і використовують власні ділянки самостійно. Часто вони також використовують земельні ділянки членів сім'ї, а також винаймають земельні ділянки сусідів (при цьому орендні відносини в більшості випадків офіційно не оформлюються).

Такі господарства досить бурхливо розвиваються та іноді приносять непоганий прибуток. Є певна сільськогосподарська продукція, левова частка якої виробляється саме в цих господарствах. Це, зокрема, 98% картоплі, 70% великої рогатої худоби, 86% овочів, 86% овочів та фруктів.

Але великою проблемою функціонування цих господарств є ті, що смороду працюють здебільшого повністю в тіні. Ані ФОП, ані юрособа не реєструється, жодні податки не сплачуються. У земельній сфері ці господарства теж часто працюють в тіні. Право користування землею, яку селяни орендують в інших осіб, часто офіційно не оформлюється. Договори оренди не укладаються, розрахунки за оренду відбуваються "кешем". Що цікаво — останнім часом це стає проблемою для середніх та великих аграрних виробників. Завдяки несплаті податків та можливості заплатити орендну плату в більшому розмірі, ніж ту, яку пропонує основний орендар масиву, земельні ділянки "висмикуються" з його користування. Якщо ж ці ділянки розташовані в середині масиву, то це створює додаткові неприємності, пов'язані з необхідністю прокладання до них польової дороги.

Не зважаючи на вказані проблеми, розвиток особистих селянських господарств є однозначним позитивом. По-перше, все ж таки діяльність особистих селянських господарств забезпечує зайнятість населення. По-друге, будь-який бізнес проходити період первісного накопичення капіталу, де не завжди все працює в легальному руслі. У подальшому підприємець зацікавлений у тому, щоб легалізувати своє становище. Тому держава має сприяти прискоренню цього процесу і створити комфортні умови для тих, хто спрямує свою діяльність у правове річище. Адже розвиток цих господарств має величезний потенціал. Затвердженою концепцією передбачено створення державою сприятливих умов для трансформації господарств населення у фермерські господарства.

Друга категорія. Це ті громадяни, які встигли одержати від держави земельні ділянки у постійне користування у 1990 — 2000-х роках. Чинне тоді законодавство надавало можливість одержати в постійне користування до 100 га сільськогосподарських земель, з них 50 га — рілля. Земельні ресурси в тій годину не були дефіцитом, і хто реально бажав її одержати — отримав її.

Сьогодні ці особи в більшості випадків досить міцно стояти на ногах. Вони очолюють офіційно зареєстровані фермерські господарства. Їх земельний банк здебільшого поповнений за рахунок орендованих земельних паїв. Обсяг земельних ресурсів, які використовують фермерські господарства, є різним.

За даними Мінагрополітики, 75% із 33,7 тис. зареєстрованих фермерських господарств використовують земельні ділянки до 100 га. Але є господарства, які оперують декількома тисячами гектарів.

Проблеми цієї категорії у земельній сфері, на жаль, є. По-перше, виникає безліч питань щодо долі земель, які колись були передані їм у постійне користування. Прийнятий у 2001 році новий Земельний кодекс вже не передбачав можливості фізичних осіб мати землю на праві постійного користування. Мало того, перехідні положення цього кодексу встановлювали обов'язок постійних користувачів у певний строк переоформити його на оренду, і за невиконання цього обов'язку право втрачалось. Остання норма у 2005 році рішенням Конституційного Суду була визнана неконституційною, але проблеми у цього права залишились. Річ у тому, що право постійного користування чітко зв'язку язано із суб'єктом і не є відчужуваним. А отже, воно не може бути предметом спадкування. І в разі смерті фермера, земля повертається державі. У парламенті є декілька законопроектів, покликаних вирішити цю проблему, але поки що жоден з них не прийнятий. Сподіваюсь, що дані питання все ж таки зрушиться з місця, адже створення прозорих механізмів набуття фермерськими господарствами прав на землю визнано на рівні концепції одним із напрямів державної політики у цій сфері.

Іншою проблемою, яка сьогодні достатня гостро стоїть перед вказаною категорією фермерів, є чергова хвиля аграрного рейдерства, яка охопила Україну протягом останнього року. "Віджимання" землі та бізнесу сьогодні, на жаль, стають звичним явищем. Причин цьому декілька. По-перше, це проблеми у запровадженні нової системи реєстрації прав на землю. У 2013 році в цій царині відбулись значні зміни, і функція реєстрації прав на землю була передана від органів земельних ресурсів до органів юстиції (сьогодні реєстраційні функції під крилом Мін'юст юсту виконують органи місцевого самоврядування, райдержадміністрації та нотаріуси). Альо увесь масив реєстраційної інформації, накопичений органами земресурсів до 2013 року, не був перенесень до Мін'юст юстівського Реєстру. У результаті ми отримали проблему з подвійною реєстрацією оренди землі, коли "зверху" договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого до 2013 році, скажімо, у 2017 році реєструється право оренди цієї ж ділянки за іншою особою. Реєстратори прав (свідомо або через незнання") не помічають старого договором.

Існують і поширені схеми "віджиму" самого бізнесу за допомогою маніпуляцій з Державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В останні роки система реєстрації бізнесу зазнала серйозних змін і була суттєво спрощена. Зареєструвати бізнес стало значно простіше. Але водночас через надмірну спрощеність масово стрибнула вгору кількість шахрайських схем, пов'язаних із підробкою змін до статутних документів, рішень про зміну власників юридичних осіб і тому подібне. Зараз на рівні Кабміну навіть створена спеціальна робоча група, яка розробляє механізми боротьби з цим явищем. Альо поки що дієві механізми боротьби з цим не запрацювали.

Найбільш вразливими жертвами цих схем є саме фермерські господарства та невеликі аграрні господарства. З одного боку, у них є ті, що цікаво рейдерам, — земля, врожай, сільськогосподарська техніка. З іншого боку, вони не мають значного кадрового потенціалу для відбиття рейдерських атак. Навіть юрист у штаті фермерського господарства поки є скоріш виключенням, аніж нормою.

Та і, якщо чесно, якість юридичного оформлення документів у сільській місцевості, м яко кажучи, не завжди на висоті.

Тому завдання держави в плані захисту цієї категорії фермерів, перш за все, гарантія їх прав. По-друге, для їх ефективного розвитку є забезпечення до сучасної матеріально-технічної бази, новітніх технологій, кредитних ресурсів, інакше у конкурентній боротьбі з великими аграрними корпораціями вони зазнають поразку.

Важливою складовою державного впливу на розвиток фермерів та особистих селянських господарств має бути всебічна підтримка сільськогосподарської кооперації. Саме вона має забезпечити ті проблеми, які вирішити самотужки селянам дуже важко. Йдеться про забезпечення зберігання, переробки та збуту вирощеної продукції, створення відповідної інфраструктури. Тому задекларовані в урядовій концепції стимулювання розвитку сільськогосподарської кооперації слід вітати.

Існує також і третя категорія фермерів. І фермерами вони є лише на папері. Фактично — це частини великих аграрних корпорацій. Річ у тому, що державна підтримка фермерства, тім чі іншім чином, існувала в Україні протягом багатьох років. Форми її були різні: податкові пільги, новоствореним фермерським господарствам, можливість одержати землю від держави без проведення аукціонів і т. п. Цю підтримку використовували і великі аграрні компанії, створюючи цілу сітку підконтрольних фермерських господарств. У земельній сфері земельні ділянки отримувались в оренду на них, а потім зразу ж передавалася в суборенду іншим структурам.

Не викликає сумніву, що державна підтримка має надаватись лише першим двом категоріям. Того затверджена урядом концепція розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації створює передумови для перенесення фокусу аграрної політики держави на підтримку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації для створення середнього класу на селі. Що стосується великого аграрного бізнесу, то йому просто треба створити нормальні умови для ведення бізнесу та прозорі умови його ведення. Усі інші ресурси є в його розпорядженні.

подробнее )

Як власник паю може захистити свої права проти недобросовісного орендаря землі

Згідно з чинним мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення, основна маса землі аграріїв, формує їх земельний банк, що перебуває в оренді.

Щорічно агрохолдинги розширюють свій земельний банк в середньому на 30%. Для того щоб розширити і втримати свій земельний банк, фермерам часто доводиться боротися з недобросовісною конкуренцією і відставати свої права в суді.

Класичні ризики втрати права оренди землі визначені досить давно. Починаючи від недійсності угод по оренді і закінчуючи затягуванням процесу реєстрації права оренди в реєстрі речових прав.

Договір оренди

Обов'язки сторін за договором оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі" та безпосередньо положеннями укладеного між сторонами договору.

Практично в кожному договорі оренди землі фігурують такі обов'язки орендаря, як: дотримання сівозміни, збереження родючості грунтів, використання сучасних технологій, вжиття заходів щодо зменшення шкідливого техногенного впливу на землю, інвестування в розвиток і модернізацію меліоративних систем та об'єктів інженерної інфраструктури.

Слід зазначити, що термін "сівозміна" зустрічається практично у всіх спеціальних законодавчих актах по темі землекористування, зокрема у Земельному кодексі України, Законах України "Про землеустрій", "Про оренду землі", "Про охорону земель", постанови КМУ "Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозміні в різних природно-сільськогосподарських регіонах".

Що ж таке сівозміна? Як необхідно зберігати родючість ґрунтів? І чим загрожує аграріям не дотримання таких зобов'язань?

І найголовніше, як ці поняття співвідносяться з бажанням орендаря вичавити максимум з переданої у тимчасове користування землі, з одного боку, і бажанням орендодавця повернути собі після закінчення терміну оренди земельний масив, здатний надалі бути конкурентним і затребуваним, з іншого боку?

Зазначені питання безпосередньо залежать від довгостроковості і серйозності намірів фермера по здійсненню статутної діяльності. Якщо щодо земельного активу є масштабні і стратегічні цілі, орендар не в меншій мірі, ніж власник зацікавлений у забезпеченні максимального рівня врожайності землі, профілактики поширення хвороб, шкідників, бур'янів — а саме цю мету і переслідує сівозміну. При цьому в господарську діяльність вливаються інвестиції, в тому числі, у формі сучасних технологій, необхідних для якісного проведення посівів, збирання врожаю, дотримання вимог щодо екологічної безпеки і т. д. — наявність яких є одним з ключових факторів, що забезпечують, в тому числі, конкурентну собівартість продукції.

Навпаки фермер, який не планує довгостроковій сільськогосподарської діяльності, відчуває, що найближчим часом він буде витіснено з ринку або просто має намір агресивно збільшити прибутковість свого підприємства — не бачить для себе необхідності забезпечувати максимальне збереження активу, використовувати його раціонально та дбайливо, не допускати виснаження грунтів.

Судові спори

Очевидним інструментом захисту інтересів власника переданої в оренду землі у другому випадку є судовий позов про розірвання договору у зв'язку з істотними порушеннями його умов.

Факти порушення зобов'язань у подібних суперечках можуть виражатися в:

- показання свідків;

- актах, складених у момент виявлення порушення, з обов'язковим залученням до складу комісії представників місцевих органів влади, компетентних організацій та установ, громадськості;

- експертних висновках, що свідчать про зменшення рівня родючості землі, про деградацію земель, заподіянні шкоди навколишньому середовищу і орендованим земельній ділянці зокрема і т. д.

Яскравим прикладом подібної ситуації є ланцюжок судових рішень у справі № 173/527/14-ц за позовом власника землі до орендарю (юридичній особі), діяльність якого полягала у щорічному (протягом п'яти років) вирощуванні соняшнику. Відповідно до умов сівозміни в повторних посівах цю культуру можна повертати не раніше ніж через 7-8 років. У результаті судового розгляду були встановлені факти критичного стану ґрунтів земельного масиву, що лягло в основу відповідного судового рішення, залишеного в силі за результатами перегляду в апеляційному порядку.

Крім того, прикладами розірвання договорів оренди землі у зв'язку з порушенням орендарем вимог закону і договірних зобов'язань щодо порядку використання землі та умов її належної збереженості, можна вважати судові рішення Верховного Суду України від 20 січня 2016 року і 3 лютого 2016 року у справах № 6-1998цс15 і № 6?1999цс15 відповідно.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеною в постанові по справі № 6-1998цс15, встановлення фактів порушення умов договору оренди землі в частині належного використання і збереження об'єкта оренди, внаслідок яких був порушений режим використання землі, спричинила за собою забур'яненість і заліснення земельного масиву — є підставою для розірвання договору оренди.

Необхідно відзначити, що зазначені порушення йшли у зв'язці з невиконанням орендарем зобов'язань по виплаті орендної плати, але, тим не менш, на мій погляд, кожне з таких порушень окремо може бути достатньою підставою для задоволення відповідних позовних вимог позивача.

Висновки

У підсумку, незважаючи на свою певну декларативність на думку багатьох орендарів, належне виконання вищевказаних зобов'язань останнім часом виходить на перший план, нарівні з такими знаковими зобов'язаннями виплата орендної плати.

З урахуванням цього фермерам, які хочуть зберегти наявний земельний банк, слід уважно поставитися до аналізу стану виконання ними відповідних договірних зобов'язань і, як наслідок, оперативно вжити заходів до зниження ризиків виникнення такого судового спору і передачі його на розгляд у суд.

На мою думку, велика ймовірність того, що в найближчому майбутньому такі спори будуть мати істотну питому вагу в загальному масиві, земельних спорів, що розглядаються в судах України.

подробнее )