Эта опция сбросит домашнюю страницу этого сайта. Восстановление любых закрытых виджетов или категорий.

Сбросить

Экономика

Курс Bitcoin впав майже на 15% порівняно з абсолютним рекордом

Курс кріптовалюти Bitcoin в середу падає після досягнення чергового рекорду в $20089 у понеділок, 17 грудня.

Як свідчать дані порталу CoinMarketCup, станом на 8:30 по Києву курс найпопулярнішою валюти у світі падав на 14,8% — до $16 353.

Раніше співзасновник компанії Bitcoin.com Еміль Ольденбург заявив в інтерв'ю Business Insider, що у Bitcoin немає перспектив в якості торгової валюти. За його словами, основні проблеми биткоина — високі комісії і падаюча швидкість переказів.

Ольденбург також сказав, що пропускна здатність мережі обмежена "розміром блоку" — пам'яті, яка зберігає записи транзакцій. З-за цього криптовалюта неліквідна і вкладення в неї стають надто ризикованими. Він заявив, що продав всі свої Bitcoin, але не відмовився від криптовалют в цілому, зробивши вибір на користь Bitcoin Cash.

подробнее )

Банківська група Ощадбанку Росії визнана в Україні недійсною

Національний банк України визнав недійсною банківську групу Ощадбанку Росії. Про це йдеться в повідомленні НБУ.

Дане рішення було прийнято 15 грудня 2017 року.

Нагадаємо, що Нацбанк зареєстрував банківську групу Ощадбанку Росії 4 жовтня 2013 року. Тоді в неї увійшли Ощадбанк, VS Банк і компанія Сбербанк Лізинг Україна.

Причиною закриття групи "Ощадбанк" стало закриття угоди з продажу "дочки" Сбербанку VS Банку. Як відомо, покупцем став Сергій Тігіпко, тому Нацбанк також оновив склад банківської групи Таскомбанку, додавши в неї VS Банк.

подробнее )

На посаду керівника Нацбанку розглядається Яків Смолій

Виконуючий обов'язки голови Національного банку України Яків Смолій в даний час є єдиним претендентом на посаду глави НБУ, заявляє народний депутат з фракції "Блок Петра Порошенко", представник Кабміну в парламенті Вадим Денисенко.

"Зараз розглядається одна кандидатура — це виконуючий обов'язки Яків Смолій", — повідомив він журналістам у вівторок у кулуарах парламенту.

До призначення нового голови НБУ — держрегулятором керує перший заступник голови Яків Смолій.

У той же час, на зауваження журналістів, що раніше озвучувалася ще й кандидатура Володимира Лавренчука, Денисенко наголосив, що станом на сьогоднішній день, за його інформацією, претендентом на посаду голови НБУ є тільки Смолій.

Також народний депутат висловив сумніви, що глава Національного банку України Валерія Гонтарєва перед призначенням нового керівника регулятора прийде зі звітом у парламент.

При цьому він висловив надію на те, що відповідне голосування за призначення нового голови НБУ відбудеться на пленарному засіданні Верховної Ради в четвер.

У свою чергу, заступник голови фракції "Блок Петра Порошенко" Олексій Гончаренко також не виключив, що Верховна Рада розгляне кадрове питання — призначення голови Національного банку України в четвер.

"Шанси, що ми розглянемо в четвер питання про кандидатуру на голову Національного банку України — 50 на 50. Знаєте, які шанси, що ми побачимо на Хрещатику динозавра? 50 на 50, або побачимо, чи ні. Будемо розглядати чи ні? Це залежить від президента. Якщо буде сьогодні або завтра подання, будемо розглядати, не буде — не будемо", — сказав Гончаренко журналістам в кулуарах Верховної Ради України.

При цьому народний депутат зазначив, що за його відчуттями, парламент все-таки розгляне в четвер це питання.

подробнее )

Нацбанк видав трьом банкам рефінансування на 4,6 млрд гривень

Національний банк України 13 грудня надав Ощадбанку, Укргазбанку і Альфа-банку рефінансування на загальну суму 4,625 млрд грн, повідомляється на веб-сайті центробанку.

За даними НБУ, держбанки отримали кредити обсягом 2 млрд грн, Альфа-банк — 625 млн грн.

Кошти надані на термін понад 30 днів під заставу держоблігацій під 15,5% річних.

Як повідомлялося, НБУ допускає необхідність докапіталізації Ощадбанку та Укрексімбанку через погіршення якості їх кредитних портфелів. В даний час центробанк продовжує вивчати додаткову потребу в їх капіталі.

Ощадбанк заснований в 1991 році. Його єдиним власником є держава.

Згідно з даними Нацбанку України, на 1 жовтня 2017 року по розміру загальних активів Ощадбанк займав 2-е місце (222,15 млрд грн) серед 88 діючих у країні банків.

Укргазбанк створений в 1993 році. Станом на 1 січня 2017 року держава в особі Мінфіну володіло 94,9% його акцій.

Згідно з даними НБУ, на 1 жовтня 2017 року Укргазбанк за розміром активів займав 4-е місце (71,079 млрд грн) серед 88 діючих у країні банків.

"Альфа-банк" (до січня 2001 року — Київський інвестиційний банк) засновано в 1993 році. Основними кінцевими власниками участі в банку є інвестиційний фонд MSP Stiftung (Ліхтенштейн) — володіє 9,9% акцій, уродженець Львова Михайло Фрідман — 29,62%, уродженець Києва Герман Хан — 18,89%, Олексій Кузьмічов — 14,7% і Петро Авен — 11,17%.

Згідно з даними Нацбанку України, на 1 жовтня 2017 року за розміром активів Альфа-банк займав 8-е місце (41,254 млрд грн) серед 88 діючих у країні банків.

подробнее )

В наступному році ПриватБанк має намір вийти на прибуток в 4 млрд грн

Як повідомляється в прес-релізі банку, такі показники прибутку закладені в бюджеті Приватбанку, затвердженому 18 грудня наглядовою радою фінустанови.

Згідно з документом, заплановано зростання якісного кредитного портфеля за рахунок участі в державних кредитних програмах, подальшої підтримки розвитку малого та середнього бізнесу, активного просування програм споживчого кредитування населення.

Протягом наступного року банк планує забезпечити рівень регулятивного капіталу близько 15 млрд грн з адекватністю в межах 14-15%.

Нагадаємо, ПриватБанк за підсумками січня-вересня 2017 року отримав чистий збиток у розмірі 1,604 млрд грн проти 592 млн грн чистого прибутку за аналогічний період 2016 року.

Його чистий процентний дохід за дев'ять місяців 2017 року зріс на 43,8% — до 4,959 млрд грн, чистий комісійний дохід — на 23,4%, до 7,015 млрд грн,

Активи банку за цей період збільшилися на 23,5% — до 253,387 млрд грн, у тому числі кредити клієнтам — на 8,6%, до 47,622 млрд грн.

подробнее )

Як захистити ідею від копіювання конкурентами

Копіювання у світі

У світі постійно хтось у когось запозичує ідеї. Все що завгодно — від обгортки шоколаду до функціоналу і назви. Мабуть, найвідоміший сучасний плагіат — це історія близнюків Уинклвосс, які навчалися з Марком Цукербергом та звернулися до нього, бажаючи створити соціальну мережу Гарварду. Поки Марк працював над проектом, до нього прийшла ідея Facebook, і він припинив видачу будь-яких ідей або оновлення, поки не створив власну платформу. Можна назвати успіх Фейсбук крадіжкою ідеї? Складно сказати, але суд постановив виплатити братам неустойку більше $100 млн, які вони сьогодні успішно вклали в биткоины.

В Україні копіювання — також поширене явище. За даними Антимонопольного комітету України, в 2016-2017 році копіювання товарних знаків зросло в країні на 25%. Щоправда, стосується це поки алкоголю, ліків, автохімії і продуктів харчування. Кількість вкрадених ідей на етапі стартапу в країні просто не реєструється, оскільки часто справжні автори ідеї, побачивши на ринку дешеву імітацію, просто переключаються на якийсь інший проект. Перемагає чи дурість?

Втім, є одна втіха — вкрадений проект не буде довго жити, якщо скопіював його самовпевнений новачок, без потрібного експертного досвіду. Так, за підрахунками Startup Genome Report, виживають тільки 8% стартапів, 50% закриваються протягом 5 років. І це — вірна статистика для багатьох країн. Україна — не виняток. Причина найчастіше — переоцінка власних сил і зайва самовпевненість, яка межує з дурістю. Як це відбувається, описує цікава крива — Ефект Даннинга-Крюгера про завищені здібностях.

Дуже багато починаючі бізнесмени бачать себе у верхній частині кривої. У них мало досвіду, багато "каші" в голові, але зате придумана впевненість у собі. Їх не можна переконати найчастіше в силу низької компетенції і високої самооцінки. Такі підприємці дійсно часто "першими виходять на ринок, але рідко стають першими ефективності бізнесу. У чому плюси і мінуси копіювання?

З мінусів варто відзначити, що для нової аудиторії плагіат проекту може не спрацювати. Люди можуть порівнювати з першим оригінал, адже копій може бути і кілька. Також неможливо скопіювати проект повністю — тобто перейняти досвід, і команду, і креатив.

З плюсів коротко очевидно те, що коли вже є лояльна аудиторія, можна проаналізувати всі помилки оригіналу і подумати над поліпшенням продукту.

Як можна захистити ідею

Юридичних способів захистити ідею кілька. Вони різні за трудовитратами, фінансових витрат та ефективності. Їх можна застосовувати як окремо, так і поєднуючи один з одним. Захист в Укрпатенті для ІТ-сфери ґрунтується на таких трьох діях: Реєстрація товарного знаку Отримання патенту на комп'ютерну систему (ПО) Авторські права на вихідний код або дизайн (два авторські права)

Можна довго говорити про способи захисту комерційної таємниці або угодах з інвесторами. Все одно на етапі пошуку фінансування, компанія-стартап використовує "нетворкінг" — всі спілкуються з усіма в пошуках варіантів рішень. Найчастіше в цей момент і відбувається витік інформації, і в той час, коли готується супер-технологічний проект, а хтось інший уже вивів свою "недоделку" на ринок. В айті навіть існують такі терміни як "насмотренность", а також спеціальні ком'юніті, де компанії відстежують останні тенденції і думають, що, у кого і як скопіювати. Коли автор ідеї хоче її реалізувати, він першим ділом дивиться, що є на ринку і читає, і продивляється все, що можливо і хоч якось може бути пов'язано з його ідеєю, щоб отримати більше інформації. І це, загалом, нормальний процес розвитку і навчання.

Як все-таки захистити ідею? Кращий спосіб захистити її — втілити у життя якомога швидше і якомога професійніше. Швидкість і якість реалізації будуть грати вирішальну роль. Тому, навіть якщо ідею скопіювали і випустили на ринок продукт, який вийшов "сирим" і недоробленим, засмучуватися не варто — з більшою ймовірністю виживуть в конкурентній боротьбі команди, адекватно оцінюють свої компетенції і ризики. Адже Фейсбук — не перша соціальна мережа, а Айфон — далеко не перший смартфон.

Уоррен Баффет прийшов до чудової формулюванні життєвого циклу будь-якої хорошої ідеї. Він виголосив, що інноватори виявляють можливості і створюють цінність, потім приходять імітатори, які копіюють. Іноді вони покращують ідеї, але часто роблять її гірше. Останніми приходять ідіоти, жадібність яких підриває інновацію. Наприкінці хочеться задати питання agile спільноти: чи є небезпека того, що ми дозволяємо оточувати себе великою кількістю імітаторів і ідіотів?

подробнее )

У нас залишкові проблеми "свинки імені Російської Федерації" — режисер Олесь Санін

Є така ідея — в кінотеатрах України перед початком сеансів коказувати короткі трихвилинні фільми, зняті українськими режісерамі, відомими за своїми повнометражним стрічками. Її мріє зробити реальністю Андрій Різоль, ініціатор проекту "Дивись українське — твори своє майбутнє!". Для того, щоб українські фільми знайшли свій шлях до глядача, а глядач повірив, що в Україні починає зароджуватися своє кіно.

Саме так — "Своє кіно" — називався перший етап цього проекту — конкурс кіносценаріїв, 20 переможців якого стали основою для створення добірки фільмів короткого метру (всього до участі було надано більше 500 робіт).

Вже почали коказувати в кінотеатрах фільми "На своїй землі", "Паперове се рце", "Двері", чекають виходу "Моно", "На краю" і "Голос".

Одним з режисерів, що взяли участь у проекті ставши Олесь Санін, відомий своїми художніми фільмами Поводир" та "Мамай" і документальним — "Переламний момент" про Майдан і війну на Донбасі, знятим у партнерстві зі знаменитим американським документалістом Марком Джонатаном Харрісом.

З безлічі дивно точних висловлювань Олеся про те, що відбувається навколо, найсильнішим вважаю таке:

"На наших очах сталося нівелювання грошів, як цінності. Ми могли будувати собі будинки, наймати машини, складати золото в банки. Банки пограбували, машина розбилась, будинок підпалили — війна. Ми побачили, що все матеріальне дуже легко втратити, а справжня цінність — це сім"я, твої діти, люди, яких ти любиш, це ті, з ким ти почуваєшся щасливим. З голоду не помер, прокинувся — взагалі щастя". Нам треба прискорювати годину

Олесь, чому ви погодилися на запрошення Андрея Різоля прийняти участь у проекті "Дивись українське? Що вас зацікавило?

До цього проекту я приєднався з дуже прагматичних причин: я відчуваю, що в нас немає багато часу, щоб різко збільшити кількість контактів українського глядача з українським кіно. Тобто, нема часу, щоб сказати, через 10 років воно у нас з"явиться, і все буде добре. Нам треба прискорювати годину.

Олесь Санін (праворуч) з Андрієм Різолем, ініціатором проекту "Дивись українське — твори своє майбутнє!"

То як короткометражки на три хвилини можуть в цьому допомогти?

Ясно, що зняти велику кількість повнометражних художніх фільмів на різні тими, познайомити глядача з новими режісерамі, їх стилями і історіями — процес довгий. А нам вже зараз важливо доказати, що ми існуємо і вже — "Скоро на екранах!"

Як це зробити? Рекламними анонсами талантів. Є можливості кінотеатрів: рекламні блоки перед фільмами, які ми всі не дуже любимо, але там є трейлери фільмів, і тому ми це терпимо. Тому ці короткометражки зроблено в форматі трейлерів — двох-трьох-хвилинних спотів. Коли я згодився оцінювати сценарії, саме ця ідея мене гріла.

Я собі уявляв, як прийду в кінотеатр дивитися кіно — не важливо яке — і там побачу шматочок свого, українського. Тоді я буду знаті: ага, є артисти, режисери, які можуть зняти отаке на дві хвилини. І вже буду чекати від них наступної роботи. Це ж дуже проста форма й, до того ж, лояльна до публіки, яка постійно нам каже: ану покажіть, що ви можете.

В маленькій формі ми вже бачимо потенціал. Стає зрозумілим, де ми зараз, на що, взагалі, здатні.

Що для вас було найціннішим у конкурсі сценаріїв? Адже ви прочитали всі 500 робіт, що були надіслані на конкурс?

То було схоже на божевілля. Альо після третьої сотні починаєш отримувати задоволення. Вже під кінець я відчував себе якимось аналітиком чи психологом. Альо я побачив зріз — це ж величезна кількість авторів. Кожен з них пише про своє, але вражає кількість тих, про які вони думали. Коли читаєш один твір, декілька творів, це не так помітно.

Було цікаво аналізувати куди ми пливемо, і дуже приємно було усвідомлювати фантастичну різножанровість історій, велике розмаїття стилів і бачіті експерименти.

У нас, нарешті, виникає, така, каста талантів.

Чому вибрали для зйомок сценарій "Паперове серце"?

Я взявши абсолютно не притаманну для себе історію. Вона взагалі не підходить мені, не з мого жанру, але я хотів спробувати, чи зможу я з цим працювати. Це був тотальний експеримент.

Мені було дуже важливо зробити кіно на колінах, я відчував у ньому великий потенціал, але в ньому була небезпека. Бо малесенькі роботи мі звикли сприймати як рекламний продукт, ми не звикли його дивитися.

Ті, що я взявши до роботи, точно розумію, що це буде історія післясмаку, в якій треба за досить короткий проміжок часу не створити рекламний меседж, а зруйнувати.

На зйомках фільму "Паперове серце"

На зйомках фільму "Паперове серце"

На зйомках фільму "Паперове серце"

Дуже дивна форма — створення заради зруйнування...

Так, створення заради зруйнування нашого сприйняття, бо все, що там відбувається, воно відбувається, фактично, за кадром. І мені було цікаво, чи зможу я, взагалі, попрацювати з таким, як кажуть "тонким французьким кіно". Для мене та історія є великою.

Ми живемо в часи, коли нам кожен день повідомляють "загибла людина, 30 поранених...". Ми розуміємо, що тут просто при нас йде апгрейд історії. І для нас вже груба сила не є новиною. Ми з цим, в принципі, звикли жити. Ми ж з Майдану потрапили в оцю історію "кидання каміння" один в одного. Ми потрапили в епоху середньовічного мислення, де тільки груба сила є аргументом. А тут на якесь підростаюче дерево чувак не наїхав. Історія від Олеся Саніна

Якось товариш-історик, який зараз консультантом на іншій моїй короткометражній історії, каже: "Олесь, ти знаєш чим ми сьогодні займалися?" — "Чим"? "Ми зараз в історичний музей затягували кам"яну бабу з Луганська".

Показує мені фотографію: "Цю бабу витягли з лінії обстрілу. На нейтральній території стояв місцевий краєзнавчий музей, а при вході стояли дві кам"яні баби. Хлопці телефонували, що одну прямимо попаданням знищило, а по іншій просто ціляться". Вони вночі пішли втрьох і три кілометри тягнули на українську територію на ковдрах та на своєму одязі. Щоб було зрозуміло, її потім ставили 15 чоловіків. І це ніхто не зафіксував. Ці хлопці просто захищають батьківщину. Їм реально серце болить, що там шматок каменюки якійсь, альо це наше.

"Стає зрозумілим, де ми зараз, та на що, взагалі, здатні".

Мені здається, що це момент такого ніжного, майже беззахисного, у тексті "Паперового серця". У цій війні важливо не зсучитися, важливо, якщо не можеш посадити дерево, збережи ті, що є.

Це кіно я робив для себе — хотів зрозуміти, чи я не втратив відчуттів у цій грубості.

Від нещодавно була страшенна злива, я проїжджав на машині. І кошеня змило прямо посеред дороги. Я не зміг проїхати, зупинився, вийшов, весь змок. Всі — куди, чувак, поламався? Побачили, що я кошеня підібрав, вийшли, почали ділити, хто забере. Це було неочікувано.

У нас з'єднання явилася велика динаміка відчуття, що можна щось втратити. Переписується суспільний договір з країною

Цікаво, як почувається режисер, який після складних повнометражних фільмів звертається до короткого метра?

Чесно кажу, все одне готуєшся хоч до кадру, хоч до дня зйомок, як для великого метру. Це все одно великий задум, твоя душа.

Я знімав це не як фестивальний фільм, його не журі буде дивитись. У мене журі буде сидіти у залі — людина з відром попкорну. Тільки що був вибух і бігла Анджеліна Джолі, а зараз полетить зірковий гвинтокрил. А що буде між цими епізодами? Я спробував екранізувати цю паузу.

Час такий, що ми мусимо активізувати такі історії. Тому що ми по-іншому починаємо усвідомлювати дуже багато речей, навіть, побутових. У нас заново переписується суспільний договір з країною. Ми повинні ці правила написати.

І що обов'язково повинно бути в новому суспільному договорі? Які правила?

У будь-якій країні є закон між людьми, як не повбивати одне одного, що таке добро, що таке зло, ступінь лояльності до тих чи інших вчинків. На що ми готові заради успішності і щастя нас, як суспільства. Ми тепер кажемо: або влада міняйся, або влада посунься.

Так само і в кіно. Приходити розуміння, що ми мусимо знімати не просто фільми, які подобаються особисто нам і нашим друзям, а фільми, які актуальні і потрібні людям.

Масовий глядач у кінотеатрі хоче видовища, як ви хочете примусити цього глядача дивитися українські фільми?

Це повинна бути універсальна історія. Специфіка американського кіно у тому, що вони працюють на тих проблемах, які є практично в кожного, знаходять тими, які актуальні для шкірного. На відміну від європейського, яке шукає унікальність і крайність цієї унікальності, стосунки, де герой буде на грані — божевільний алкоголік чи однонога повія — це щоб шокувати і здивувати публіку.

А є свій шлях у українського кіно?

Ми зараз живемо в ситуації фатуму, тому що пройшли через Майдан, всі поневіряння з владою, війну. Ми разом, альо в будь-яку мить може статися така подія, що — все. Але ми навчились з цим жити. Це дуже сильно. Емоційний діапазон в Україні зараз дуже розширився. Співучасть болі, співчуття іншому, я думаю, взагалі є дуже високою якістю людей.

А якщо ця якість стосується нації, це говорити про ті, що вона жива. Ми зараз стали нацією з великим серцем. Люди, що можуть щось спільно переживати — можуть бороти. А якщо ти з холодним носом і вважаєш, що тебе це ніяк не стосується — це завжди смерть.

Якщо говорити про кіно, то сталася незворотня історія, яка, зобов'язує кінематографістів говорити більше про сучасне, а не ті, що смороду собі бажають. Люди хочуть на екрані смотреть історії про себе. І не важливо, про наш час ми розповідаємо, про якесь середньовіччя чи фантастику.

І до речі, наша специфіка в тому, що у нас не особливо приживається хорор. А здавалося б, касовий жанр, популярний у всьому світі. Тобто це найменш цікаво, тому що всі ці зомбі-шоу ми бачимо на вулицях. Народження нових міфів

Майдан змінив ваше ставлення до того, чим все життя займаєтеся? Ві фіксували ті, що з нами відбувалось тоді?

Більшість кінематографістів, кого я знаю, фіксували. Хтось зробив фільм з цього, хтось не зробив. Я не збирався, але зробив ("Переламний момент" в партнерстві з американським документалістом Марком Джонатаном Харрісом — delo.ua).

Коли у мене випала нагода, колеги зі Штатів запропонували: ві це знімли, давайте щось зробимо разом. Я за це взявся. Для мене це була якась відповідь.

Просто ти бачив історію, такі новини, що навіть не уявляв собі, що станеш їх учасником. Ми пережили історії простих людей: того хлопця-вірмена, який читав вірші Шевченка, а потім він загинув. Це не людських рук справа, хто це міг отак скласти, оцей випадок, оцей фатум.

Ця енергія непізнаного живе з нами, тому люди стали, мені здається, більш релігійними, але не церковними. Михайлівський собор, ставши просто актуальним. Собор, який був построєний якимось мером. З культурологічної точки зору, відбудовано храм, який художники бігцем-бігцем розписали, розмалювали до річниці — євроремонт такий був. А потім він став прихистком для студентів, а потім він став лікарнею. А потім люди почали йти до Бога, але не як до намальованого на стіні. А до того, хто давав захист, спільні сили, до того, хто давав жити.

З цим ми стали спільністю і побачили народження нових міфів. При нас народжувалися нові міфи. Кіно і є міф.

Я дуже сподіваюсь, що нам вдасться відвоювати глядачів і екрани в кінотеатрах. І їх не буде лякати, що це український фільм, українська мова, і квиток коштує 100-150 гривень. Люди будуть дивитися цікаві історії.

Ви ж були на передовій, все бачили своїми очима. Чому не робите фільм про війну?

Я декілька разів підходив до цієї тими, у мене були готові сценарії, я читав, від чогось одразу відмовлявся, тому що це не пересічна подія. Альо я не знаю, як я можу запропонувати людям, умовно кажучи, шоу — шоу для очей, душі — що я можу запропонувати людям більш того, що вони побачили живцем.

Я там був, я знаю тих людей, які захищали аеропорт. Альо я не знаю, наскільки буде співрозмірною історія шоу-бізнесу з тим, що сталося.

Для мене недостатньо написати, що люди були сильніші за бетон. Тому що на Майдані я був свідком розстрілу людей. І останній, кого вбивши снайпер, був хлопець, який стояв від мене в метрі, і я допомагав нести його до готелю, в якому розкрутилась лікарня. Вірив, що він мусів вижити. А куля виявилась сильнішою, ніж твої всі розкази про "добро побєдіт зло". Може він вірші писав, ти точно знаєш, що він не долюбив, не домріяв — від така штука. У кіно все одне, в тій чи іншій мірі, ти робиш шоу з того всього, а це дуже важко.

А хто, на вашу думку, має право зняти фільм про нинішню війну?

Я вважаю, що є два режисера, які мають моральне право знімати про це. Це Ахтем Сейтаблаєв — у людини просто вкрали батьківщину. Я дуже добре знаю Ахтема, він має дуже добрі внутрішнє відчуття справедливості і справедливої відповіді, як художник, на цю всю історію. У нього та пружина має зворотній бік. Це ті, що не рухає авторами, які про "заробити грошей, заробити славу". Це його частина життя, і що б не робилося — це буде чесно, це буде відкрито, у нього є душа, він іде на це відкрито, бо будь-які інші мотивації, будуть забирати правду з фільму. А зараз не можна робити кіно без правди.

А ще є Християн Джерегі, який взагалі змінив громадянство на українське, пішов служити в армію, працював там медиком, реально на війні був. Він зараз буде знімати короткий метр. Він там теж найшов щось своє — історія про те, як солдат рятує тварин. Це ж зовсім про інше розмова, це інша розмова про війну.

Можна багато говорити красиві фрази, що "від мі ще повинні це все пережити". Я ж учень Леоніда Осики, який знімав фільми про війну. Це ціле покоління, вони жили цим. Я не міг зрозуміти, чому шістдесятники, режисери тих часів, не знімали класні фільми — всі воювали, всі знали. По-перше, для них багато речей були просто реальністю і не актуалізувалися в міфи. А по-друге, знімати прийшло покоління хлопців, які не воювали, яким було тоді 10-14 років. Для них війна була міфом слави, і вони не довоювали, не долітали. Тому прийшли ці міфічні герої, не люди з окопів, які смердять людським... ( подробнее )

Топ-5 причин чому вдома холодно

В розпал опалювального сезону деякі мешканці багатоповерхових будинків скаржаться, що у квартирах ледь теплі або холодні радіатори опалення. Або навіть при гарячих батареях в квартирі все одно холодно. Звинувачують, як водиться, теплопоставщика (місцеву котельню, ТЕЦ, комунальне підприємство). Однак якщо розібратися, холод в квартирі може мати цілий набір причин, які допоможуть розібратися тільки фахівці — енергоаудитори. Перш ніж робити поспішні висновки і займатися самолікуванням" квартири, варто згадати про те, що холод це тільки симптом проблем опалювальної системи будівлі, а причин може бути набагато більше. Недотоп

Наприклад, у центральному тепловому пункті, який розподіляє теплоносій відразу по 4-6 будівель, можуть бути зіпсовані насоси, які забезпечують необхідний тиск в системі. Або великі втрати тепла в магістральних трубопроводах. Або десь на шляху теплопроводу сталася аварія з витоком теплоносія.

Там, де будинки опалюють від окремих котелень, недотоп може бути пов'язаний зі свідомою економією на паливі, або неефективною роботою самої котельні. Щоб не платити за непоставленное в будинок тепло, необхідно встановлювати загальнобудинкові теплові лічильники. Вони фіксують факт отриманих гігакалорій. Якщо в будинку горизонтальна система опалення, то має сенс встановити в квартирах індивідуальні лічильники тепла. Несправна система опалення будівлі

Банально можуть бути повітряні пробки в опалювальній системі, які не пропускають теплоносія. Їх може зіштовхнути фахівець, що обслуговує будинок.

У самій будівлі в індивідуальному тепловому пункті також можуть погано працювати насоси. Наприклад, якщо вони спочатку недостатньої потужності, сильно зношені або давно не ремонтувалися. Можуть бути перекрито засувки і клапани, йдуть значні домішки холодної води.

Сама опалювальна система може бути засмічена, якщо її регулярно не промивають перед кожним опалювальним сезоном.

Відповідно, варто подумати про її промиванні і модернізації ІТП.

При модернізації ІТП бажано його автоматизувати. Щоб температура теплоносія регулювалася автоматично в залежності від температури повітря на вулиці. Це не тільки набагато зручніше, ніж регулювати засувки вручну, але ще й дозволяє заощадити всім жителям будівлі щонайменше 25% витрат на опаленні. Розбалансована система опалення

Буває, що в одному і тому ж будинку в деяких квартирах дуже спекотно і люди відкривають вікна, а в інших — надто холодно. Це симптоми того, що в будівлі розбалансована система опалення.

Розбалансування відбувається через втручання сусідів у систему розподілу тепла по будинку. Наприклад, хтось поставив собі батареї більшого розміру, ніж передбачено проектом будівлі, а хтось використовує теплоносій для теплих підлог.

Деякі виносять батареї на балкон, забираючи таким чином тепло у своїх сусідів і опалюючи вулицю, а не квартиру.

У них самих, до речі, від цього теж може бути холодно.

Бувають випадки, коли деякі сусіди роблять несанкціоновані врізки в систему опалення в підвалі і гарячого водопостачання і підводять додаткові обсяги тепла до себе в квартиру прямо з підвалу. Всі ці випадки необхідно досліджувати і вести діалог на рівні всього будинку. Для балансування опалювальної системи необхідно установлювати балансувальні клапани. Погана термоізоляція будівлі

Радянські будівлі (панельки, хрущовки, чешки та інші) будувалися за дешевими технологіями і зводилися дуже швидко. Тоді не замислювалися про енергоефективність і додаткового утеплення. У будинках радянської забудови можна заощаджувати до 70% тепла після додаткового утеплення в поєднанні з модернізацією системи опалення.

Утеплювати треба повністю весь периметр будівлі за "правилом безперервної лінії": стіни, горище, дах, підвал. Так зване клаптева утеплення окремих квартир може призводити до появи плісняви та грибка усередині приміщень із-за зсуву "точки роси" і шкодити конструкції будівлі.

Клаптевий утеплювач може замокати і відпадати від вітру.

На горищі і даху потрібно перевіряти щільність прилягання утеплювача в місцях виходу труб. Також на рівні всього будинку варто замінити вікна на енергоефективні, а також двері в під'їзді. Також бажано встановити на двері доводчики або пружини, щоб тепло не втрачалося в під'їзді. Інженерні комунікації також необхідно утеплити аж до поверхні вентилів. Тепловтрати в квартирі

Деякі причини холоду можуть ховатися і в самій квартирі. Наприклад, засмічені радіатори, які необхідно регулярно промивати, в ідеалі перед кожним опалювальним сезоном. Забиті батареї погано віддають тепло.

Старі неефективні вікна і утеплені відкоси, містки холоду також можуть бути причиною низької температури в квартирі особливо в морози. Встановлені з порушенням технології віконні рами можуть мати щілини по периметру. Їх необхідно герметично ізолювати. А при наявності энергоэффетивных вікон протяги можуть виникати у випадках, якщо погано прилягають гумки ущільнювача. Його потрібно відрегулювати. Також варто використовувати ущільнювач і для вхідних дверей. Герметизувати потрібно навіть розетки, від яких теж може протягати.

Важливо стежити за тим, щоб радіаторні батареї не були загороджені меблями.

Корисно використовувати короткі штори, щоб теж не закривали батареї і тепло вільно поширювалася по квартирі.

Всі озвучені проблеми та можливості їх вирішення може досліджувати энергоадитор, який до того ж скаже, скільки можна заощадити на опаленні в будівлі. Енергоаудитора також запропонує план енергоефективних заходів, звіт про енергоаудит вкаже їх вартість, терміни окупності та джерела фінансування. Деякі прості заходи мешканці будинку можуть зробити без особливих витрат, такі як, наприклад, встановлення пружин на парадні двері або заміна розбитих вікон у під'їзді. Деякі заходи можна вимагати від керуючої компанії.

Для комплексних заходів з утеплення будівлі можна залучити грантове фінансування від місцевих бюджетів. Наприклад, у Києві діє програма для ОСББ та ЖБК "70/30". 70% вартості комплексних енергоефективних заходів може профінансувати мерія, а 30% — мають профінансувати мешканці за рахунок власних коштів. Або вони можуть, не витрачаючи свої власні кошти, залучити інвестора в особі енергосервісних компаній (ЕСКО).

ЕСКО можуть профінансувати і виконати модернізацію опалювальної системи, збалансувати стояки, забезпечити економію тепла і моніторинг споживання енергоресурсів на рівні всього будинку. Приклади такої модернізації вже є у бюджетній сфері. Наприклад, у Києві ДТЕК ЕСКО модернізував опалювальні системи у двох дитячих садочках за энергосервисному контрактом з містом.

Показники економії перевищили очікування — більше 50% економії тепла на одному садку та понад 46% економії на іншому об'єкті було досягнуто за підсумками жовтня.

Протягом усього строку дії ЕСКО-контракту, інвестор забезпечує сервісне обслуговування нового обладнання, моніторинг використання енергоресурсів, і забезпечує економію. Повернення інвестицій забезпечується за рахунок частини досягнутої економії. А по завершенні терміну дії контракту всі модернізоване обладнання і 100% залишаються у мешканців будинку. Виходить, що не докладають особливих зусиль і не вкладаючи інвестицій, мешканці будинку отримають економію, комфорт та поліпшене житло.

подробнее )

Bitcoin вже коштує більше $19 тисяч

Вартість однієї монети Bitcoin "пробила" позначку в $19 тис.

Про це свідчать дані біржі coinmarketcap.com.

Вранці курс Bitcoin виріс до $19 202, за добу додавши у вартість майже 9%. Ринкова капіталізація валюти становить майже $324 млрд.

Нагадаємо, 11 грудня Чиказька біржа опціонів (CBOE) провела перші торги ф'ючерсними контрактами на биткоины, вартість яких на той момент становила $17 тис.

Як повідомлялося, Євросоюз введе нову, посилену систему правил поводження на ринку криптовалют і онлайн-платежів з-за ризику відмивання коштів та фінансування тероризму.

подробнее )

У НБУ пояснили падіння курсу гривні: свята і видатки бюджету

Ослаблення гривні в грудні пов'язано із дією традиційних сезонних факторів: збільшенням закупівель напередодні великих свят і активізацією Міністерства фінансів щодо виконання видаткової частини бюджету, заявив в. о. голови Національного банку України Яків Смолій.

"Кінець року — традиційний, нічого специфічного не відбувається", — сказав він на зустрічі з членами Європейської бізнес асоціації у Києві в п'ятницю.

Смолій підкреслив, що у випадку дуже великих коливань Нацбанк виходив, і буде виходити на ринок для їх згладжування.

В. о. голови НБУ зазначив, що в цілому в поточному році стабільна ситуація на валютному ринку дозволила центробанку купити в резерви майже $1,5 млрд.

Коментуючи вихід курсу гривні на готівковому ринку до рівня 28 грн/$1 при закладеному урядом в держбюджеті-2017 прогнозі офіційного курсу гривні на кінець цього року у 27,8 грн/$1, Смолій ще раз підкреслив, що Нацбанк не прогнозує курс національної валюти.

Він зазначив, що середньорічний курс гривні в поточному році становить 26,5-26,7 грн/$1 при закладеному 27,2 грн/$1 у держбюджеті-2017.

Як повідомлялося, гривня на міжбанківському валютному ринку в п'ятницю знизилася до 27,715 грн/$1 з 27,445 грн/$1 у попередній робочий день. Національний банк України (НБУ) в цей день аукціон не проводив. За даними НБУ, середньозважений курс гривні на міжбанківському валютному ринку в цей день знизився з 27,41 грн/$1 до 27,6351 грн/$1 — найнижчого її значення з середини січня цього року.

Найвищого значення — 25,44 грн/$1 — гривня в цьому році досягла до кінця серпня, після чого почалося її поступово ослаблення, зокрема, у вересні курс долара до гривні виріс на 3,4%, у жовтні — на 1,1%, у листопаді — на 1,1%, з початку грудня — на 1,8%.

Нагадаємо, Кабінет міністрів влітку розраховував основні параметри загального фонду держбюджету на 2018 рік, виходячи з середньорічного курсу долара в 29,2 грн/$.

подробнее )